нструктивна робота (сприйняття інформації та підготовка відповідних рішень);
- інформаційно-технічна робота (документаційне, навчальні, обчислювальні та формально-логічні операції);
- участь у створенні матеріальних благ не прямо, а опосередковано через працю інших осіб);
- предмет праці - інформація;
- засоби праці - організаційна та обчислювальна техніка;
- результат праці - управлінські рішення. [8]
У керівника техніко-організаційні і економічні завдання не повинні перекривати завдання морального формування колективу, духовного піднесення людей. При вирішенні управлінських завдань необхідно використовувати тільки ті засоби, які не ущемляють людську гідність, не порушують соціальну справедливість. Мораль відкидає можливість створення благ одним шляхом нанесення збитку іншим, не кажучи вже про аморальну і протизаконному характер подібних управлінських дій.
Управлінська етика - це адаптовані до практичних потреб керівника відомості про основні етичних поняттях. Закономірності формування колективістських відносин; про моральних цінностях, одухотворяє впливають на людей; про моральні вимогах до стилю роботи і вигляду керівника. [4]
Знання з управлінської етиці, поряд з управлінською психологією складають основу людинознавчих освіти керівників. Така освіта - невід'ємний елемент їх науково-професійної компетенції.
1.2 Особливості етики управління фірмою
Етика бізнесу зосереджена на широкому спектрі варіантів поведінки керуючих і керованих. Більш того, у фокусі її уваги - і цілі, і кошти, використовувані для їх досягнення і тими і іншими. Дії керівників або рядових працівників, порушують закон, також слід розцінювати як неетичні. Однак дії, не порушують закону, можуть розглядатися, а можуть і
не розглядатися неетичними в залежності від особистої систем цінностей. Варіанти поведінки, вважаються неетичними - це дача хабара, вимагання, подарунки. А так само виплата співучаснику частини незаконно отриманих грошей; конфлікт на грунті зіткнення інтересів; порушення законів в цілому; шахрайство; розкриття секретів компанії; використання інформації, отриманої в довірчій бесіді від членів В«своєїВ» групи; незаконні виплати політичним організаціям; протиправна поведінка заради інтересів фірми. До неетичним діям людей з явним порушенням закону відносяться фальсифікація документів, що відправляються службам державного регулювання, присвоєння коштів, сексуальні домагання в робітничому середовищі. Дії з порушенням закону, які відносяться до забруднення навколишнього середовища, безпеки продукції та безпеки праці, теж слід вважати неетичними. [8]
Приклад сумнівною етики може бути представлений діями корпорації В«МенвілВ», яка десятиліттями блокувала дані, що свідчили про те, що вдихання азбестового пилу вбиває робітників фірми. Суд штату Нью-Джерсі встановив, В«Що корпораціяВ« Мелвіл В» свідомо і холоднокровно прийняла ділові рішення про неприйняття захисних або відновних для здоров'я заходів у повному нехтуванні до прав інших людей В».
В«... як не дивитись, компанію погубило недотримання корпоративної етики. Випадок фірми В«МелвілВ» виявляє чітку лінію, що розмежовує прийнятне і неприйнятна поведінка керівництва. Керівники повинні витримувати рівновагу - охороняти інтереси компанії, але не приступати кордонів того, що при погляді ззовні представляється неприпустимим В». Сол Геллермен. [14]
Етичне поведінку можна розглянути на прикладі фірми В«Джонсон енд ДжонсонВ», яка зняла з продажу капсули В«ТеленолВ», коли в них були виявлені сліди ціаніду. Рішення відмовитися від виробництва цього продукту за оцінкою обійшлося фірмі в 50 млн. дол Потрібно підкреслити, що це рішення було добровільним, а не стало наслідком правових або регулюючих вимог.
Стає дедалі очевиднішим, що, діючи у власних інтересах, багатонаціональні корпорації повинні розглядати себе в якості посередників в обмінах, що обумовлюють економічний і соціальний розвиток. Бажаючи або не бажаючи цього, такі корпорації часто вирішальним чином і довгостроково впливають на інші країни. Тому слід ретельно оцінювати вплив на місцеві культуру, інститути, релігію. Для цього необхідно періодично влаштовувати В«ревізії впливу на етикуВ». Проблеми, створювані поведінкою багатонаціональних корпорацій у відсутності такого аналізу, стають об'єктом регулювання з боку уряду країни-господаря або більш великих регулюючих органів (наприклад, ОЕСР або ООН), наділених регіональними або всесвітніми повноваженнями. [22]
Тому в інтересах кожній компанії встановити єдині етичні принципи за операціями в усіх регіонах світу, причому на якомога більш високому рівні, і неухильно і свідомо дотримуватися їх.
1.3 Етика і ринок в сучасній Росії
Логіка становлення ринкових відносин в Росії передбачає підключення економічної системи до світовим господарським процесам. У цьому зв'язку особливої вЂ‹вЂ‹актуальності набувають питання стикування діаметрально протилежних гуманітарно-психологічних почав економік країн Заходу і Росії.
Досвід налагодження підприємцями зовнішньоекономічних зв'язків із зарубіжними партнерами переконливо свідчить, що наші бізнесмени своєрідно розуміють основні цінності ринку. Ця обставина дуже істотно впливає на готовність потенційних західних партнерів здійснювати інвестиції в економіку нашої країни. Нам належить засвоїти, що ринок - це не просто місце купівлі-продажу товарів, не "базар", а перш за все особлива логіка, психологія, етика, словом, значний культурний шар, який необхідно готувати заздалегідь. Не ринок є аморальним, шахрайським, а ті люди, які приносять у нього дух наживи, користолюбства, неповаги до покупця і конкурентам. Цивілізований ринок грунтується на неписаних законах, правилах гри і на таких моральних категоріях, як шляхетність, надійність, порядність, солідарність.
У нас склалися певні В«антиринковіВ» поведінкові установки і стереотипи мислення. Маються на увазі ті прояви суспільної свідомості, які затримують просування до ефективної економіки, що базується на використанні ринкових механізмів. Не викликає сумнівів і те, що вади нашого зароджуваного бізнесу - Свого роду похідні від загального стану суспільної моралі. [8]
У багатьох фірм в багатьох країнах є такий принцип: "Прибуток понад усе, але вище за прибуток - честь". А у багатьох нових російських бізнесменів інші принципи: "Прибуток за всяку ціну", "Гроші не пахнуть", "В комерції все дозволено", "Не обдуриш - не продаси" і т.д.
А що було раніше? Увійшли в легенду ділові етичні норми слов'янського купецтва, коли мільйонні угоди укладалися лише кивком голови, купецьке слово було дорожче золота, і гарантом цього слова було життя. Та й сьогодні у всьому світі ринкові зв'язку засновані на довірі між партнерами, на їх добропорядності, підвищеної вимогливості до себе та інших, почутті обов'язку. Це становить основу ділової етики підприємця, менеджера. Для підприємця дане слово - закон. В США і Японії багатомільйонні угоди укладаються по телефону, і ніхто не сумнівається в їх надійності. [12]
Перерахуємо недоліки вітчизняного бізнесу:
1. Практично повне відсутність у наших підприємців звички і традицій прислужитися, обслужити, найбільш очевидно проявляється у працівників сфери сервісу.
2. Комплекс "Неповноцінності", покірність, острах піти "до кінця", ризикуючи по-великому. Психологія не переможця, а вічно програє до початку гри. І разом з тим - Надія на майже миттєве, казкове поліпшення, але аж ніяк не опора на власні сили, наполегливість.
3. Дзеркальне відображення попереднього - рабська агресивність, нетерпимість, нездорове бажання "Розтоптати", принизити. Іноземці відзначають підвищену конфліктність наших людей, небажання шукати компроміси.
4. Чітко виражена у наших бізнесменів психологія рантьє, що порозумівається, з одного боку, низьким рівнем...
