лося б поговорити про розсадці за столом окремо. Існує кілька варіантів розсаджування за столом переговорів. Глави делегацій можуть сидіти на чолі столу (перекладачі знаходяться збоку), а далі за столом розташовуються інші члени делегації по рангах.
Частіше використовується інший варіант: глави делегацій сидять в центрі столу, один навпроти одного, поруч з ними перекладачі і далі члени делегацій по рангах. [9]
Якщо в переговорах беруть участь три і більше сторін, то вони розсаджуються за алфавітом за годинниковою стрілкою навколо круглого або прямокутного столу. Головують по черзі за алфавітом, або на першому засіданні головує господар, а далі по алфавіту.
Під час ділових прийомів перекладач розміщується зліва від тієї особи, чию промову треба буде перекладати. Якщо послуги перекладача не вимагаються під час бесіди за столом, його садять на інше місце, яке він залишає лише тоді, коли треба приступити до перекладу: він сідає трохи осторонь і ззаду тієї особи, чию промову треба перекладати, і здійснювати переклад.
Моральні принципи перекладача
Моральні принципи перекладача, тобто визначення того, що можна і чого про не можна перекладачеві, - завдання не таке вже проста. Але якщо узагальнити все вищесказане, то можна виділити такі тези:
1. Перекладач є транслятором, перевиражающій усний чи письмовий текст, створений на одній мові, в текст на іншою мовою.
2. ТЕКСТ для перекладача недоторканність. Перекладач не має права за своїм бажанням змінювати текст при перекладі, скорочувати його або розширювати.
3. При перекладі перекладач за допомогою відомих йому професійних дій завжди прагне передати в максимальній мірою інваріант вихідного тексту.
4. У деяких випадках в обстановці усного послідовного чи синхронного перекладу перекладач виявляється особою, наділеним також і дипломатичними повноваженнями (наприклад, при перекладі висловлювань великих політиків при міжнародних контактах). Якщо ці дипломатичні повноваження за перекладачем визнані, він має право схибити проти точності вихідного тексту, виконуючи функцію допоміжного.
5. В інших випадках перекладач не має права втручатися у відносини сторін.
6. Перекладач зобов'язаний зберігати конфіденційність по відношенню до змісту перекладного матеріалу і без потреби не розголошувати його.
7. Перекладач несе відповідальність за якість перекладу, а в разі якщо переклад художній або публіцистичний, має на нього авторське право, захищене законом. Він повинен домагатися максимальної точності і грамотності перекладу, що можливо лише за умови постійного, щоденного поглиблення і розширення знання основної іноземної мови, а також вивчення спеціальної термінології та розвитку вміння орієнтуватися в тематиці перекладів.
8. Перекладач повинен постійно прагнути удосконалювати знання рідної мови.
9. Перекладач не повинен братися за переклади, для виконання яких у перекладача все ж недостатньо кваліфікаційного рівня. [10]
10. Він повинен завжди дотримуватися терміни виконання перекладів, а в разі неможливості це зробити з якихось причин, своєчасно інформувати про це замовників.
ПРОБЛЕМИ, з якими стикаються ПЕРЕКЛАДАЧІ
Г? Одна з важливих проблем, з якою перекладач або агентство перекладів можуть зіткнутися при перекладі технічних документів і листів - це використання професійного сленгу. Регулюється цей питання саме мовним етикетом, який, як правило, допускає використання сленгу в спілкуванні професіоналів, але виключає його, якщо серед учасників спілкування або посередників в спілкуванні можуть виявитися неспеціалісти.
Г? Професійний сленг не слід плутати зі спеціальною термінологією. Працювати зі спеціальною термінологією перекладачам неминуче доводиться, чи йде мова про медичне перекладі, технічному перекладі або переведення документів юридичної і ділового характеру. Однак цю термінологію, як правило, можна знайти в загальних або спеціалізованих словниках.
Г? Ще більш важливий елемент мовного етикету - це звернення і стандартні ввічливі звороти. Дуже широке поширення як в перекладних текстах, так і в текстах російською мовою, одержала одна помилка, що виникла, можливо, під іноземним впливом. Мова йде про написання звернення В«ВиВ» з великої літери. [11]
Г? За правилами російської мови це звернення пишеться з великої літери тільки при зверненні до однієї особи і тільки в листах, направлених безпосередньо цій особі - переважно, офіційних або при спілкуванні між малознайомими людьми. Між тим, до прикладу, в німецькій мові В«SieВ», як звернення, завжди пишеться з великої літери. І все частіше помилкове написання В«ВиВ» з великої літери стало з'являтися у відкритих російських текстах, адресованих багатьом людям або необмеженому колу осіб. [12]
Г? Ясно, що перекладач - Жива людина, і він може чогось не знати, щось не зрозуміти; при цьому усний перекладач, працюючи в обстановці дефіциту часу, не має можливості подивитися в словник, погортати довідник. Але тоді - і це найважливіше правило професійної етики - перекладач зобов'язаний сигналізувати про свою недостатню компетентність і фактах нерозуміння вихідного тексту, а не приховувати їх. Наприклад, у голландських синхроністів було колись було прийнято мати в кабінці два червоних прапорця з написами "СТОП" і "повільний". Як тільки доповідач починав поспішати, вони тут же вискакували з кабіни в зал з цими прапорцями. [13]
Такі недоліки в роботі можуть зустрічатися в будь-якій професії, головне - вміти не розгубитися і остаточно не занапастити кар'єру.
ЗАМІСТЬ ВИСНОВКУ
Всі знають, що В«Олівера ТвістаВ» написав Чарльз Діккенс, а В«Тома СойєраВ» - Марк Твен, В«МефістофельВ» належить перу Гете, а Данте створив В«Божественну комедіюВ». Але ніхто не може відразу назвати прізвища тих людей, які В«подарувалиВ» нам ці чудові твори такими, якими ми знаємо їх сьогодні - російською мовою.
Люди-невидимки. Люди-тіні. Люди, у яких символ цеху - папуга. Люди, що стоять на межі двох, трьох, а то й чотирьох культур. Люди, першими прокладають дорогу через terra incognita мови чужого народу, щоб потім зробити його близьким і зрозумілим.
... Мабуть, я дуже люблю свою професію.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Г? Книги:
1. Світам Г.Е. Професія: перекладач. - М: Ельга, Ніка-Центр, 2006.
2. Міньяр-Белоручев Р.В. Як стати перекладачем? - М: Готика, 1999.
3. Жуков Д.М. Ми - перекладачі. - М: Знання, 1975.
Г? Інтернет-сайти:
4. etiket.dljavseh.ru/Oblasti_jetiketa/Delovoj_jetiket_v_raznyh_st
5. photobase.ru/stat/05.htm
[1] № 4
[2] Курс лекцій з дисципліни В«Етикет ділового спілкуванняВ»
[3] № 1, с.147
[4] № 7
[5] № 1151
[6] Курс лекцій з дисципліни В«Етикет ділового спілкуванняВ»
[7] № 1, с.154
[8] № 2, с.93
[9] № 6
[10] Складено за курсом лекцій з дисципліни В«Етикет ділового спілкуванняВ», 201011
[11] № 5
[12] № 5
[13] № 1, с.145
