я професією. У пізнанні цих закономірностей психологія праці спирається на методи, теоретичні положення і експери-ні дані різних наук: загальної та диференціальної психології, пси-хологіі праці, юридичної соціології, кримінальної права, процесу, крим-налістікі та інших. 2
Системний підхід до даного дослідженню дозволив визначити взаємо-мосвязь між особистісними якостями в структурі особистості та виокрем-лити серед них найбільш значні для слідчої роботи:
• визначити взаємозв'язок між професійними якостями, зна-нями, навичками, вміннями в діяльності;
• сформулювати основні закономірності зв'язків між особистісно-нимі якостями в кожній з сторін професійної діяльно-сті;
• визначити кінцеве число сторін професійної діяльності, а також якостей, знань, навичок і вмінь, що реалізуються в цій діяльності, тобто побудувати структуру професіограми слідові-теля, прокурора, судді, адвоката та ін;
• визначити, нарешті, зв'язок між системою В«Особистість правознавця, В» і системою правосуддя.
Системний підхід передбачає центральним ас-пект дослідження процес діяльності і позво-ляєт дати достатньо точний опис цього процес-са з урахуванням всіх беруть участь в ньому елементів.
Серед юридичних професій є такі, овла-деніе якими вимагає не тільки задатків, покликав-ня і освіти, але і великого життєвого досвіду, цілого ряду професійних навичок і вмінь. Такі, в першу чергу, професії судді, прокурором-ра, а також Слідчого, арбітра та деяких інших. Складний і відповідальний праця цих людей пред'яв-ляєт до особистості працівника підвищені вимоги. Більшість цих професій в даний час вважається престижними, про це свідчать конкурси в юридичні вузи та інші спеціаль-ні навчальні заклади, готують кадри для право-охоронних органів. Однак багато молодих лю-ди вибирають для себе ці професії, не маючи ясного представлення про всю складності майбутньої діяльності, і, головне, вони не уявляють, які вимоги будуть до них пред'явлені. 1
Слово В«ЮридичнийВ» є синонімом слову В«правовоїВ». На цих словах базується майже вся юридична термінологія.
В Загалом юридична діяльність являє собою потребуючий біль-шого напруги, терпіння, сумлінності, знань і високої відповідь-ності праця, заснований на найсуворішому дотриманні норм закону.
Праця юристів, вельми різноманітний і складний, має цілий ряд рис, які відрізняють його від праці більшості людей інших професій.
перше, юридичні професії характеризуються надзвичайних різноманітністю вирішуваних завдань. Програма вирішення цих завдань може бути виражена в самій загальній формі, яка, як правило, сформулірова-на в правовій нормі. Кожне нова справа для слідчого, прокурора, судді, адвоката являє собою нову задачу. Чим менше шаблонів ис-користується в підході до справі, тим вище ймовірність знаходження істини.
друге, юридична діяльність при всій її складності та різноманітності повністю піддається правовому регулюванню, і це накладає відбиток на особистість кожного юриста. Вже при плани-рованії своєї діяльності будь-який працівник подумки зіставляє майбутні дії з нормами законодавства, які регламентують ці дії. 1
Практично для всіх юридичних професій однієї з головних сторін діяльності є комунікативна діяльність, яка полягає в об-щении в умовах правового регулювання. Це пра-вовое (Процесуальне) регулювання накладає специфічний відбиток на всіх учасників загально-ня, наділяючи їх особливими правами і обов'язками і надаючи особливий відтінок спілкуванню, що виділяє юри-діческого професії в особливу групу.
. Для більшості юридичних професій характе-терну висока емоційна напруженість праці. Причому частіше це пов'язано з емоціями отрицатель-ними, з необхідністю їх пригнічувати, а емоційний-ную розрядку відкладати на порівняно великий період часу.
Праця багатьох юристів (Прокурора, слідчого, су-дьі, оперативного працівника та ін) пов'язаний з осущ-ствленіем особливих владних повноважень, з правом і обов'язком застосувати влада від імені закону. Тому у більшості осіб, які займають перечис-лені посади, розвивається професійне почуття підвищеної відповідальності за наслідки-вия своїх дій.
Для більшості юридичних професій характерною рисою є по-ся організаційна сторона діяльності, яка, як правило, має два аспекти:
• організація власної роботи протягом робочого дня, тижні, організація роботи по справі в умовах ненормованого робочого дня;
• організація спільної роботи з іншими посадовими особами, правоохоронними органами, іншими сторонами в кримінальному про-процесі.
Для багатьох юридичних професій характерно подолання опору-тівленія їх діяльності з боку окремих осіб, а в деяких слу-чаях і мікрогруп. Прокурор, слідчий, оперативний працівник, суддя в пошуках істини по справі нерідко наштовхуються на пасивне або актив-ное опір з боку зацікавлених в певному результаті справи осіб.
За суті, для всіх юридичних професій характерний творчий аспект праці, який випливає з перерахованих характеристик.
2. морально-етичні основи роботи юриста
2.1. Місце моралі в юридичному праці
Фахівці, мають за родом занять справу з людьми, сприймаються учнями, студентами, хворими, обвинуваченими, підсудними, свідками не тільки як виконавці визначених ролей, але і зі боку їх привабливості, позитивних або відразливих людських якостей. Зокрема, кожен, хто силою обставин залучається в рольове спілкування з юристом, очікує від нього не тільки кваліфікованого (Професійного) виконання обов'язків, але і шанобливого відно-ності, що накладає на працівника особливу міру моральної відповідально-ти, пред'являє до нього підвищені вимоги як до особистості. Вже одне це стає підставою для виникнення специфічних норм поведінки, регулюючих виконання людьми професійних обов'язків і стимулюючих їх увагу до самовиховання. 1
Професійна етика - так прийнято називати кодекс поведінки - Забезпечує моральний характер тих взаємин між людьми, які випливають з їх професійною діяльності. Незважаючи на загальний характер моральних вимог і наявність єдиної трудової моралі класу або суспільства, існують ще й спеціальні норми поведінки для деяких видів професійної діяльності. Виникнення і розвиток таких кодексів являє собою одну з ліній морального прогресу людства, оскільки вони відображають зростання цінності особистості і стверджують гуманність в міжособовому відносинах. Гідність і інтереси представників тієї чи іншої професії в кінцевому рахунку затверджуються тим, наскільки послідовно у своїй діяльність-ти вони втілюють загальні принципи моральності, Конкретизовані стосовно до специфіки їх праці. Підвищена міра моральної відповідально-ти, загострене почуття обов'язку, дотримання деяких додаткових норм поведінки, як свідок-ствует історичний досвід, необхідні перш за все у лікарській, юридичної, педагогічної, наукової і журналістської діяльності, тобто в тих сферах, де праця фахівця не вміщується в строгі фор-формальні схеми і де від якості та ефективності цієї праці залежать стан здоров'я, духовний світ і положення людини в суспільстві. Успішне виконання професійних обов'язків в цих сферах припускає з'єднання кваліфікованості фахівців з глибоким усвідомленням відповідальності, готовністю бездоганно виконувати свій профе-нальний борг. 1
Професійна мораль не ізольована від загальної моралі, господст-чих в конкретній соціально-економічної формації. Панують-щая мораль є домінуючою по відношенню до професійної, але вона не містить в собі специфічних норм по-ведення. Тому лише на основі врахування Общеморальние вимог неможливо правильне розуміння моральних проблем тієї або іншої професійної діяльності.
. Необхідно відзначити важливість професійної кваліфікації працівника, яка, з одного боку, дає право займатися обраної діяльністю, а з іншо...
