тості в області реалізації права. Юридичне освіту повинно забезпечити знання і по-Німанн мови та майстерності, необхідних для практикуючого юриста, включаючи розуміння правових та етичних зобов'язане-стей, прав і основних свобод людини, визнаних законо-ства країни і міжнародним правом.
Теоретичний рівень правової культури представля-ет собою наукові знання про сутність, характері і взаємодій-наслідком правових явищ взагалі, механізму правового регулюються-вання, правового поля держави, а не тільки його окремих на них напрямків.
Правова культура юриста міститься в критичному творчому осмисленні правових норм, законів, правових явищ з точки зору їх гуманістичного, демократичний-ського і морального змісту.
У культуру юриста входить знання державної мови України, особливостей етичної культури і націо-нальних традицій того регіону, де юрист здійснює про-фессионального діяльність.
2. Професійна культура юриста
2.1 Складові професійної культури юриста.
Професійна культура юриста включає:
знання законодавства і можливостей юридичної науки.
Той, хто не знає закону, не може бути його охоронцем, охороняти права і свободи громадян;
переконаність в необхідності та соціальної корисності законів і підзаконних актів, в цінності права як міри сво-боди і справедливості.
Суспільство і держава не може і не повинно терпіти невігласів, Хвальків, дилетантів на посадах, які пов'язані з питаннями зміцнення правопорядку, законно-сті, охороною та захистом прав і свобод громадян;
вміння користуватися правовим інструментарієм - Законами та іншими правовими актами в повсякденній деятель-ности, юридичної технікою, досягненнями юридичної науки і практики.
Професіоналізм і справедливість торжествують в юридичній практиці лише тоді, коли юрист як служитель закону чесно, виконує свій морально-правової обов'язок, постійно підвищує майстерність і знаходиться на рів-не останніх досягнень теоретичної і практичної юриспруденції.
Виключно важливе значення має проблема пре-подолання правового нігілізму юриста-практика, його некомпе-тентності, низького професіоналізму, невміння розібратися в конкретних життєвих ситуаціях, дати їм правильну юри-діческого оцінку, в результаті чого з'являються незаконні і необгрунтовані рішення. Необхідно відмовитися від підго-товки юристів-середнячків, від випуску дипломованих фахівців, не мають належного рівня в своїй про-професії. Майбутнім професіоналам доцільно викладати юридичні науки на основі плюралізму думки вчених, юридичних шкіл, приділяти увагу розвитку творчого розуміння правових проблем, виникаючих в суспільстві, да-вати їм необхідні практичні навички: виступати пуб-особисто, спілкуватися з людьми, грамотно складати юридичні документи і ін
Зрозуміло, що культура юриста-професіонала долж-на бути більш високою в порівнянні з правової культурою інших громадян.
2.2 Професійне мислення юриста
Мислення - опосередковане і узагальнене отраж-ня суттєвих закономірних зв'язків дійсності. Для пізнання закономірностей явищ, виявлення зв'язків і від-ношень між речами необхідна розумова діяль-ність, бо зв'язку в навколишньому Світ не може бути пізнані органами почуттів людини. Діяльність людини розумна завдяки мисленню. Мислення дає відповідь на питання, кото-рие не можна дозволити шляхом безпосереднього чуттєвого відображення. Завдяки мисленню людина орієнтується в ок-ружа світі, оскільки використовує отримані раніше узагальнення в змінюється ситуації.
Професійне мислення юриста є узагальнений-ная орієнтація і конкретних професійно-правових ситуаціях дійсності, або інакше - система информацион-но-правової насиченості, склалася завдяки установ-кам професійного призначення.
В професійному мисленні юриста встановлювали-ється відношення умов його діяльності до мети, здійснюва-ється перенесення юридичних знань з однієї ситуації в іншу, перетворення даної ситуації у відповідну узагальнену схему. Уміння юридично мислити означає цілеспрямовано оперувати поняттями в умовах виник-ший юридично значущою практичною завдання. Мислення судді, адвоката, слідчого - Це практичне мислення, воно на кожному етапі пов'язане з певними практичними проявами. Розумова діяльність юриста-теоретика (Вченого) здійснюється на шляху переходу від практики до абст-ракции, теорії, а юриста-практика - Від абстракції до живої дійсності.
Оглядаючи місце події, слідчий знаходить сліди пройшов події. Встановлюючи істотні, не-ізбежно повторювані взаємозв'язку між подіями, сле-дователя, шляхом логічного мислення реконструює цело-стную картину можливого ходу події. Ця реконструкція відбувається опосередкованим шляхом - через розуміння зв'язків між зовнішніми проявами і сутністю того, що про-виходила в дійсності. Таке логічне відображення можливо на основі узагальнення і знань.
2.2.1 Сутність професійного мислення юриста
Сутність професійного мислення юриста може бути виражена через складові:
- Встановлення загальних взаємозв'язків в професійно - Правовій сфері
- Узагальнення властивостей однорідної групи правових явищ
- Розуміння сутності конкретного правового явища як різновиди певної групи таких явищ
2.2.2 Форми мислення
Форми мислення:
Судження
Умовивід
поняття
Судження - форма мислення, в якої відображаються зв'язку предметів і їх ознак або відносини між предметами. Судження юриста повинно мати нормативність, точ-ність, формализованность висновків. Судження спеціально обгрунтовується раніше перевіреними фактами, закономірностями, системою умовиводів.
Умовивід - висновок нового судження з інших суджень; це отримання нового знання з наявних зна-ний. Умовивід юриста не повинно виходити за рамки норм, встановлених в законах.
Поняття - форма мислення, в якої відображаються істотні властивості однорідної групи предметів або явищ. Застосовуючи поняття, ми відповідаємо на питання: Що це таке? Даючи кваліфікацію тому чи іншому явищу через поняття (крадіжка, підроблення, замах на вбивство та ін) юрист-практик підводить підсумок творчої розумової діяльності, орієнтуючись на закріплене в законі поняття.
Отже, в мисленні юриста моделюються об'єктив-ні властивості та взаємозв'язку між правовими явищами, їх істотні загальні особливості, які виражаються у формі суджень, умовиводів і понять. Весь процес мислення базується на співвіднесенні ситуативної інфор-ції (Про конкретний подію, факт) з узагальненою інформа-цією, що зберігається в пам'яті індивіда.
2.2.3 Динаміка правового мислення
Динаміка (Процес) правового мислення може бути представлена через наступні етапи:
1. виявлення, створення та формулювання ситуації, пов'язаний-ний з певним об'єктом мислення, отримання його фак-тичної і правової характеристики, формулювання завдання;
2. аналіз можливостей використання правових засобів і способів рішення задачі з урахуванням наслідків і існую-щих обмежень;
3. вибір оптимального варіанта рішення, визначення можливих результатів і негативних наслідків.
Професійне мислення юриста пов'язане з ви-полнению громадських і державних завдань з помо-щью юридичних засобів і способів, дій та операцій, винесених рішень і актів їх реалізації, додання конкретним громадським відносинам і...
