ають різні види повторення проступку (Систематичність, неодноразовість). На відміну від складових або продовжуваних такі злочини складаються з ряду повторних тотожних дій, кожне з яких окремо утворює не злочин, а інше правопорушення - цивільно-правовий делікт, адміністративний або дисциплінарний проступок.
До таких злочинам можна віднести катування (ст. 117 КК), незаконне усиновлення (удочеріння) - ст. 154 КК, незаконне використання товарного знаку (ст. 180 КК), незаконну порубку дерев і чагарників (ч. 2 ст. 260 КК) та ін У названих злочинах неодноразове або систематичне вчинення тотожних дій є обов'язковим, необхідною умовою кримінальної відповідальності.
Крім того, слід мати на увазі, що одиничні злочини за своїм характером можуть бути юридично тотожними, однород нимі або різнорідними.
j Юридично тотожними слід визнавати злочини,
повністю збігаються за своїм юридичним (об'єктивним та суб'єктів незалежно
колективним) ознаками і передбачені однією і тією ж нормою уго-
ловного закону (статтею або частиною статті), що має самостійну
санкцію. Наприклад, тотожними слід вважати два вбивства (ч. 1
ст. 105 КК), дві крадіжки (ч. 1 ст. 158 КК), два хуліганства (ч. 1 ст. 213
КК) і т.п. Фактичне розбіжність окремих ознак здійснений
вих злочинів (наприклад, місця, часу, обстановки, предмета
крадіжки) не відкидає можливості визнання їх юридично тождест-
веннимі.
I - Таким чином, підставою ототожнення посягань є кримінально-правова норма, містить ознаки одного і того ж со-
става злочину. Тільки в рамках однієї норми злочину явля ются тотожними, а за її межами вони можуть бути однородйим] або різнорідними.
Юридично однорідними є злочини, співпадаючі п <найбільш істотним юридичним ознакам (непосредственни! об'єкт, злочинні наслідки і т.д.), але передбачені різними! нормами кримінального закону (статтями або частинами статті), і мають! самостійні санкції. Злочини можуть бути однорідними толь до за умови, коли з однієї родової групи виділяється визначений 'ний вид посягання, тобто одна кримінально-правова норма (загальна) передбачає рід посягання, а друга (спеціальна) - один з егс видів. Наприклад, однорідними злочинами є крадіжка (ч. 1 ст. 158 КК) і крадіжка при обтяжуючих обставин (ч. 2 і 3 сг. 158 КК), вбивство (ч. 1 ст. 105 КК) та вбивство при обтяжуючих обставинах (ч. 2 ст. 105-КК), хуліганство (ч. 1 ст. 213 КК) та хуліганство при обтяжуючих обставинах (ч. 2 і 3 ст. 213 КК) і т.п.
Юридично різнорідними є злочини, що не мають між собою схожих, близьких юридичних ознак і передбачені різними нормами кримінального закону (статтею або частиною статті), що мають самостійні санкції. Такі злочини підпадають під ознаки декількох кримінально-правових норм, що не мають між собою зв'язку "загальна - спеціальна" ("рід - вид"). Наприклад, різнорідними злочинами є крадіжка (ст. 158 КК) і грабіж (ст. 161 КК), шахрайство (ст. 159 КК) та вимагання (ст. 163 КК), хуліганство (Ст. 213 КК) і вандалізм (ст. 214 КК) тощо
Різне поєднання тотожних, однорідних і різнорідних злочинів дозволяє в рамках множинності злочинів більш точно визначити її форми, види і їх кримінально-правові наслідки.
В§ 2. ПОНЯТТЯ І ОЗНАКИ МНОЖИННОСТІ ЗЛОЧИНІВ
Множинність злочинів - це узагальнююче кримінально-правове поняття, якого немає в кримінальному законі. Воно розроблено наукой_у_ ВЈ адовного права і ісгкЗльзуетсягТ1р ^ під ^ іменітельной1 [1р ^ КТІ : ~ кои. Функціональна ^ оль цього поняття полягає в тому, щоб адекватно відобразити вчинення однією особою кількох злочині незалеж-с? мТгда-? шч7Г1фівл ВҐ кає $ Я : ^ Чи ~ в ^ ^
за все ~ соЗеяшюе ТШІ Ні. При цьому ~ кримінально-правове розходження ситуа-цій, охоплюються поняттям множинності злочинів, впливає-чад кваліфікацію злочинів, індивідуалізацію кримінальної відпові-
ності, призначення і виконання покарання, кримінально-правові послід-
ствия * Рс7 ^ еденйЯ-ддугб ^ тв, ания покарання і т "----- '----------
МножественностьТгреступлений як кримінально-правове поняття ха
рактерізует певними юридичними ознаками. До них відно-
сятся: а) вчинення особою двох або більше злочинів, передба
ренних одной_йлі різними статтями (або частинами статті) ушшвіо-
го закону, б) кожне з злочинів є самостійним, еди
нічно та кваліфікується за окремою статтею (або частини статті) уш-
човното закону; в) за кожним із злочинів, що утворюють множест
венность, зберігаються кримінально-правові последствіяТ'витекающіс 1 ш -
факту його вчинення. ~ ~ ---
Найбільш загальною ознакою множинності злочинів, харак
терізуется це соціально-правове явище з кількісної
(Зовнішньої) сторони, є вчинення однією особою (а при соуча
стіі - групою осіб) не менше двох злочинів. "Множинність
злочинів виключається, якщо одне з двох діянь є не пре
злочином, а іншим правопорушенням (цивільно-правовий делікт,
адміністративний, дисциплінарний проступок). Так, наприклад, не про-
разует множинності поєднання таких дій, як дрібне хулі
ганство (проступок) і кримінально каране хуліганство, дрібне хіще
ня (проступок) і крадіжка (злочин) і т.п.
Другою ознакою множинності є вчинення особою двох або більше злочинів, кожне з яких характеризується в якості окремого, самостійного одиничного злочину. Таке одиничний злочин може мати різні форми7 ~ але воно завжди включає в себе ознаки самостійного складу. При цьому можливі самі різні їх поєднання. Так, винний може вчинити два або більше "простих" одиничних злочину, або одне "просте" і поряд з ним продолжаемое або триваючий злочин, або два складових злочину і т.д.
Визначаючи поняття злочину, кримінальний закон (ст. 14 КК) має на увазі як закінчена, так і незакінчена злочинне зазіхання (приготування ' і замах). Тому ТАЖД з преступленіі7 ~ обра-зующіх множинність, може бути закінченим або незакінченим. Послідовність їх вчинення не впливає на кваліфікацію такого поєднання в якості множинності злочинів.
Злочином за кримінальним законом визнаються не тільки безпосереднє виконання суспільно небезпечного діяння (дії виконавця), але і дії організатора, підбурювача і пособника (ст. 33 КК). Тому вчинення злочинного акту особою, яка ^ в попередньому посяганні виступало в ролі співучасника (і навпаки), також утворює множинність злочинів.
1 Л ~ 1
Третя ознака множинності полягає в тому, що за кожним із злочинів зберігаються у ^ голрвно-правові наслідки. Це озна-чає, що множинність не утворюють такі посягання, за якими виключається можливість кримінальної відповідальності винного (або його реального покарання) або по яким погашена або знята судимість. У зв'язку з цим виникає необхідність уточнити межі кримінально-правового відносини, тобто час (початковий і кінцевий моменти) його виникнення і припинення.
Правовідносини, як відомо, виникає в зв'язку з юридичним фактом. Для кримінально-правового відносини таким фактом є вчинення особою злочинного посягання. Саме з цього моменту виникає обов'язок суб'єкта перетерпіти ті несприятливі наслідки, які кримінальний закон пов'язує із злочином, і право суду і слідчих органів примусити злочинця до виконання цього обов'язку 1 .
Припиняються правовідносини при полнойреалізаціі прав і. обя занностей суб'єкта, тобто в_момент встановлення обставин (юридичних фактів), виключають кримінально-правовьте наслідки вчиненого злочину.
Такі обставини можуть бути класифіковані на три групи.
Перлщо_гр_уппу складають різні за своїм змістом, але регламентовані кримінальним законом умови, за яких особа,
вчинила злочин, пг.кпбпжп ^ ДТЗ...
