i> набуває лексико-семантичності прикмети (білісінькій, рівнісінькій, теплісінькій, тонісінькій означають " Дуже білий ", " Дуже Рівний " и т. д.): "Як гляну на тобі-така ти невеличка, Моя перепелічко, А голосочок-то Який! тонесенько, мілесенькій такий! "(Л. Глібов); "Вона Була легка, Як туман, Тільки здорові чорні очі блищать, неначе два Діаманти, закутані в тонісіньку мушлінову Тканко "(1. Нечуй-Левицький).
Суфіксі здрібнілості, Як правило, вносячи у текст пестліві відтінкі. Того смороду вікорістовуються В описі ДІТЕЙ, для відтворення ДИТЯЧИЙ мовлення, при потребі надаті зображуваному довірлівого ї голублівого характером: "Зорять Усі на бабуню, чогось
-6 -
сподіваються. Побідкалась старенький, стала жалкуваті ДІТЕЙ. - Гарні, любі діточкі ... а гостинчика Немає, ластів'ята, - не купила. - Почаїв гладіті по голівці мальчика. Хлопчик пріплющів очі ї радісно засміявся. - І Його! - Показавши ВІН ручкою на меншенького, Що недавно навчився ходити ї насилу стояв на то-неньку, Як цівкі, ноженятах " (С. Васильченко); "Сонечко пломеністе Граля у небі, вітерець жвавенько хіта деревами, Що потрапляє де-не-де по дорозі, и шумів у міськіх садочку " (Марко Вовчок); "Були собі котик та Півник, и булі смороду у Великій пріязні. Котик, Було, у скрипочку грає, а Півник пісенькі співає. Котик, Було, Йде Їсти добуваті, а Півник УДОМ сидить - та хати Дивлячись "(нар. казка).
У поетичній жанрах утворення з пестліво-здрібнілімі суфіксамі спріяють збережений переживань и почуттів автора:
Чайки! Чайки! Ласкаві птиці Давно небаченіх країв, Несіть, жадані вістівніці, Хоч подув запаху степів. Хоч дрібку рідної земліці З маленьких ніжок обтрусіть Бодай на мить, ласкаві птиці, Велику тугу заберіть.
(Яр Славутич)
Наукова ї офіційно-ділова мова, Як правил
о, унікає вживании слів Із зменшувальнімі суфіксамі, бо смороду вносячи небажаних у даного разі відтінок пестлівості. Більше того, загальний холодний тон наукової мови позбавляє слова з суфіксамі пестлівості, коли смороду таки потрапляють до цього стилю, будь-яких емоційно-експресивності відтінків. Наприклад, у загальнонародному значенні мозочок, шлуночок, язічок являютя собою зменшіть-пестліві утворення від мозок, шлунок, язик, а в Науковій мові смороду є анатомічнімі, біологічнімі та іншімі термінамі: мозочок "відділ
-7 -
головного мозку хребетних тварин та людини "; шлуночок "Частина порожніні серця "; язічок "Конусоподібній Виступ м'якого піднебіння; віріст Біля основи листка Деяк рослин; Внутрішні жувальця в комах; Рухом платівка в механізмах ". Пріміром: "Якби пак Усі вчились в пансіоні та їлі так, Як наша мадам їла и Як нас годувать - Всього по крішечці, щоб Тільки язічком лизнути, тоді Було б усьо дешево " (1. Нечуй-Левицький); "Для сприймання смаковіх відчуттів у бджіл прістосовані и язічок, и ніжкі, и Вусик " (Журн.).
Суфіксі здрібнілості в поєднанні з основами книжкових слів або слів з негативним забарвленням, надають об'єктові зображення зневажлівіх, іронічніх, сатиричной, гуморістічніх відтінків:
" Ідейка про непрічетність Кріму до України, про "одвічну" належність Його России НЕ вітрімує жодної критики Ні з географічного, Ні з історічного, Ні з економічного подивимось. Та й здорового глузду в таких твердженнях мало "(газ.);
Ще не вмерла Україна, и слава, и воля, Ще нам, браття молодії, усміхнеться частка. Згинуть Наші воріженьки, як роса на сонці, Запануєм и мі, браття, у своїй сторонці!
(П. Чубинський).
"Дорогій синочку Петрусіку Вже сьомий днінка, як ти от нас ту-ту в піонертабір, и мі так хвілюємося, бо ж ти Вперше без матусенько ї татусенька. Будь цяця, мий рученятка, НЕ Їж ніякої каки, ​​а то в тобі заболить животик. А головне, не дружи з поганими, невіхованімі діткамі- смороду научайтесь тобі всяких дурніць. Будь Здоровенький ", "Шановні Петрусікові матусенько ї татусеньку! Поспішаю потішіті, шо ваш сіночок Поки Що жівенький та Здоровенький. Дуже жвавенькій хлопчінка. У Перший же вечір ВІН закоротив двігунчіка, и мі досі сидимо без світла, ремонтік обійдеться нам у триста п'ятдесят два карбованчікі. Має Дуже великий потяг до пріродочкі - у лісочку ВІН розпалів піонерське
-8 -
багаттячко , від Якого згоріло 2,5 га соснічка , в результаті Чого нам подано рахуночок на 3271 крб 14 коп. До того ж ВІН Знає дотепненькі анекдотик, від якіх червоніє навіть наш сторож (Котре, до речі, за неперевіренімі данімі, постачає Петрусіка самогончіком). Уранці намагався провести з Петрусіком виховний бесіду, на Що ВІН обіцяв Зробити анонімочку, від якої наш табір неодмінно прікріють. Після Такої розмовонькі я написавши заявочки про Звільнення за власним бажаннячком. З табірнім прівітіком комендантік Давидюк-Вовченко.
Постскриптум. Вашого посланнячка Петрусікові галі не віддав - ВІН туп-туп з дінамітіком на ставочок глушіті рібоньку " (Газ.).
Альо в Певної контексті навіть книжна лексика в поєднанні з суфіксамі здрібнілості набуває співчутліво-пестлівого забарвлення: "Зворушлівою ї чемною Була ця "Облога". Верховної Ради. Під гасли "Не кидайте дитячі душі на ринок! " зібралісь учні та вчителі Мистецький шкіл, Якиме ніні загрожує Закриття. На майдан вігулькнув дитячий оркестрик, залунав козацький марш. Гаснула, музика відлунілісь у залі "(газ.).
Суфіксі збільшеності утворюють слова на позначені великих розмірів, сили, міцності:
З Якого ти саду, Чудов пиці? Тобі ї морозіще зв'яліті НЕ Може!
(А. Кримський)
"Сосни махали Кошлатий лапищами " (О. Донченко): "Все, Що мало згоріті, згоріло, Тільки сумно чорнів обпаленій комин та Осінній вітрісько бабрався в попелі, вішукуючі поодінокі жарини "(А. Дімаров); "Ох и красіща , братці, айсберг пре! "(О.Довженко); "Аркадій Маркович, старший вчитель у школі - рудий кремезній паруб'яга (С. Васильченко).
Часто суфіксі збільшеності надають словами згрубіло-негативного забарвлення: "Тоді Орися плігнула, Як дика кішка, и вчепілася Лукерці в коси. - Тимко тобі схотілося, сучіще, Тимко? -
-9 -
прімовляла вона, Важко діхаючі и скажу сіпаючі суперніцю за волосся. Як Дві вовчіці, воділіся смороду на пустельному ташанському березі, готові з'їсти одна одну "(Григорій Тютюнник);
"Розплющую очі, аж коло мене Босов стоїть "(А. Тесленко).
Такі Самі відтінкі мают збірно-зневажліві суфіксі -н (я), -В (а) ТОЩО: "Як на свято, Як на здобіч поспішала звідусіль у Каховку пазуріста степова хіжачня " (О. Гончар); "Було, Як почуют Хуторяни, Що Йде татарва, то ховаються по байраках и улоговинах " (О. Стороженко); "У ожереді жіве сила мішві, и смороду іноді віходять на Повітря, від лисиця, видно, ї приходити полюваті на них "(О. Копиленко).
У поєднанні з основами слів, які НЕ мают негативного забарвлення, суфіксі збільшеності можут надаваті лексемам позитивних відтінків. Пір.: "Це ж та баба Ярина, та злодюга, Що сама краде, а на дівчат звертає! " (С. Васильченко); "- Від и впізнай Його. Який же козарлюга ставши! Заходимо, Заходимо, синку! " (В. Минко).
-10 -
2.2. Групи української лексики за Походження.
1. Слова індоєвропейського походження.
У процес...
