Теми рефератів
Авіація та космонавтика Банківська справа Безпека життєдіяльності Біографії Біологія Біологія і хімія Біржова справа Ботаніка та сільське гос-во Бухгалтерський облік і аудит Військова кафедра Географія
Геодезія Геологія Держава та право Журналістика Видавнича справа та поліграфія Іноземна мова Інформатика Інформатика, програмування Історія Історія техніки Комунікації і зв'язок Краєзнавство та етнографія Короткий зміст творів Кулінарія Культура та мистецтво Культурологія Зарубіжна література Російська мова Маркетинг Математика Медицина, здоров'я Медичні науки Міжнародні відносини Менеджмент Москвоведение Музика Податки, оподаткування Наука і техніка Решта реферати Педагогіка Політологія Право Право, юриспруденція Промисловість, виробництво Психологія Педагогіка Радіоелектроніка Реклама Релігія і міфологія Сексологія Соціологія Будівництво Митна система Технологія Транспорт Фізика Фізкультура і спорт Філософія Фінансові науки Хімія Екологія Економіка Економіко-математичне моделювання Етика Юриспруденція Мовознавство Мовознавство, філологія Контакти
Українські реферати та твори » Языковедение » Фразеологізми і їх класифікація

Реферат Фразеологізми і їх класифікація

Категория: Языковедение
Фразеологічні зрощення.

Фразеологічне зрощення - В«це семантично неподільний фразеологічний зворот, в якому його цілісне значення зовсім несоотносітельно зі значеннями його компонентів В»[4].

Під фразеологічних сращениях слів з їх самостійними значеннями немає, тому значення фразеологізму не випливає із значень окремих компонентів. Наприклад: В«бити байдикиВ» - байдикувати, В«стрімголовВ» - нерозважливо, В«і ніяких цвяхів В»- вистачить, нічого більше. Найвищий ступінь семантичної злитості обумовлена ​​наступними чинниками:

1) наявність у фразеологічному зрощенні застарілих і тому незрозумілих слів: В«потрапити в халепу, точити баляси, бити байдики В»;

2) наявність граматичних архаїзмів: В«Абияк, стрімголовВ»;

3) відсутність живий синтаксичної зв'язку між його компонентами, наявність синтаксичної невпорядкованості і нерозчленованій: В«як пити дати, жарт сказати, була не була, собі на уміВ».

Фразеологічне зрощення має невмотивоване значення, образністю не володіє: В«собаку з'їв, залізниця В»[4].


Фразеологічні єдності.

Фразеологічне єдність - В« це семантично неподільний і цілісний фразеологічний зворот, значення якого мотивовано значеннями складових його слів В»[4].

нерозкладних значення фразеологічної єдності виникає в результаті злиття значень складових його слів в єдине узагальнено-переносне: В«закинути вудку, тягнути лямку, зарити талант в землю, сім п'ятниць на тижні, перший млинець грудкою В».

Фразеологічні єдності допускають вставку інших слів: В«тягнути (службову) лямкуВ». Фразеологічне єдність семантично мотивована, володіє образністю: В«Піти у свою шкаралупу, кров з молоком, тримати камінь за пазухою, довести до сказу В».

Фразеологічні поєднання.

Фразеологічне поєднання - В«це фразеологічний зворот, в якому є слова як з вільним значенням, так і з фразеологічні пов'язаним. Фразеологічні поєднання утворюються із слів з вільним і фразеологічні пов'язаним значенням В»[4].

Наприклад: В«Вутлий човен, справжнісіньке пекло, скалити зуби, тріскучий мороз, насупивши бровиВ».

Фразеологічне вираз.

Фразеологічне вираз - В«це стійкий у своєму складі і вживанні фразеологічний оборот, який не тільки є семантично членімимі, але і складається цілком із слів з вільним значенням В»[4].

Фразеологічні вираження відтворюються як готові одиниці з постійним значенням і складом: В«любові всі віки покірні, вовків боятися - в ліс не ходити, всерйоз і надовго В».

4.Классіфікація фразеологічних зворотів за складом.

Одна з найбільш характерних особливостей фразеологічного обороту як відтворюваної мовної одиниці є сталість його складу. Враховуючи характер складу фразеологізмів (специфічні особливості утворюючих їхніх слів), Н.М.Шанский виділив дві групи фразеологічних зворотів:

В· фразеологічні звороти, утворені з слів вільного вживання, що належать до активної лексики сучасної російської мови: В«як сніг на голову, через годину по чайній ложці, подруга життя, кинути погляд, туга зелена, стояти грудьми, взяти за горло В»;

В· фразеологічні звороти з лексико-семантичними особливостями, тобто такі, в яких є слова пов'язаного вживання, слова застарілі або з діалектним значенням: В«мурашки біжать, острах знайшла, притча во язицех, в обіймах Морфея, вверх ногами, душі не чує, чревате наслідками, як курей у щі, розбити вщент В».

5.Классіфікація фразеологічних зворотів за структурою.

В якості вопроізводімих мовних одиниць фразеологічні звороти завжди виступають як структурне ціле складеного характеру, що складається з різних за своїми морфологічними властивостями слів, що знаходяться між собою в різних синтаксичних відношеннях. За структурі фразеологізми Н.М.Шанский розділив на дві групи :

В· відповідні пропозиції

В· відповідні поєднанню слів

Фразеологічні обороти, по структурі відповідні пропозиції.

Серед фразеологізмів, за структурою відповідних пропозицією, за значенням Н.М.Шанский виділяє дві групи:

В· номінативні - фразеологізми, називають те чи інше явище дійсності: В«кіт наплакав, руки не доходять, кури не клюють, куди очі дивляться, слід прохолов В», що виступають у функції якого члена речення;

В· комунікативні - фразеологізми, передавальні цілі речення: В«щасливі годин не спостерігають, голод не тітка, бабуся надвоє сказала, на сердитих воду возять, голова йде обертом, найшла коса на камінь, не в свої сани не сідай, кашу маслом не зіпсуєш В», що вживаються або самостійно, або в якості частини структурно більш складного речення.

Фразеологічні звороти, по структурі відповідні поєднанню слів.

Н.М.Шанский виділяє наступні типові групи сполучень

В· В«Прикметник + ім'я іменник В»

Ім'я іменник і прикметник можуть бути семантично рівноправні і обидва є змістотворних компонентами: В«Золотий фонд, биту годину, біла ніч, сіамські близнюки, заднім числомВ». Смислоообразующім компонентом виступає іменник, прикметник вживається як незначний член, що має експресивний характер: В«голова садова, блазень гороховий, вавилонське стовпотворіння, туга зелена В».

В· В«Іменник + форма родового відмінка іменника В»

Такі фразеологічні звороти за значенням і синтаксичним функціям еквівалентні імені іменника: В«секрет полішинеля, яблуко розбрату, точка зору, дар слів, пальма першості В». Слова в таких оборотах семантично рівноправні.

В· В«Іменник + прийменниково-відмінкова форма іменника В»

Дані фразеологізми у лексико-граматичному відношенні співвідносні з іменником, у всіх залежні компоненти незмінні, а опорні утворюють різні відмінкові форми, мають строго розташований порядок розташування компонентів: В«боротьба за життя, біг на місці, справа в капелюсі - чеськ. ruka je v rukave, каліф на годину, мистецтво для мистецтва В».

В· В«Прийменник + прикметник + іменник В»

За лексико-граматичним значенням і синтаксичною вживання в реченні дані фразеологізми еквівалентні прислівнику, складові їх слова семантично рівноправні, порядок розташування компонентів закріплений: В«біля розбитого корита, на сьомому небі, зі спокійною совістю, по старій пам'яті, з незапам'ятних часів В».

В· «³дмінкова-прийменникова форма імені іменника + форма родового відмінка іменника В»

Дані обороти можуть бути прислівникові або атрибутивними, в них закріплений порядок розташування компонентів фразеологізму: В«на віки віків, до глибини душі, у костюмі Адама, в обіймах Морфея, у кольорі років, на вагу золота В».

В· В«Прийменниково-відмінкова форма імені іменника + прийменниково-відмінкова форма іменника В»

Фразеологізми цієї групи за лексико-граматичному значенням і синтаксичним функціям еквівалентні прислівнику, в них імена іменники тавтологічних повторюються, що утворюють їх слова семантично рівноправні, порядок розташування компонентів закріплений: В«від зорі до зорі, від корки до корки, з року в рік, з корабля на бал, від мала до велика В».

В· В«Дієслово + іменникВ»

Фразеологізми даної групи в основному є дієслівно-предикативними і в реченні виступають в ролі присудка, порядок розташування компонентів і їх семантичне співвідношення можуть бути різними: В«Закинути вудку, пустити коріння, заливатися сміхом, зберігати мовчання, навострить вуха В».

В· В«Дієслово + прислівникВ»

Фразеологічні звороти є дієслівними і в реченні виступають у функції присудка, компоненти семантично завжди рівноправні, порядок розташування компонентів може бути прямим і зворотним: В«Бачити наскрізь, потрапити в халепу, розбитися вщент, прірва даромВ».

В· В«Дієприслівник + ім'я іменник В»

Фразеологізми такого типу еквівалент...


Друкувати реферат
Замовити реферат
Товары
Наверх Зворотнiй зв'язок