го аналізу, який дозволив встановити понятійно-обумовлені зв'язки між англійськими і російськими термінами. Також використовувався метод контекстуального аналізу, оскільки дефініція не завжди дозволяє отримати повне уявлення про значення терміна, в цьому випадку потрібен аналіз вузького або широкого контексту. При визначенні термінологічних відповідників застосовувався метод зіставлення і протиставлення понять, а також метод суцільної вибірки.
Матеріалом дослідження послужили економічні терміни, отримані в результаті типової вибірки з джерел, що представляють сферу їх функціонування, а саме фінансові звіти, доповіді економічної тематики за 2009 рік.
Методологічну базу роботи склали роботи В.Н. Коміссарова, Я.І. Рецкер, А.В. Федорова, Н.К. Рябцева, І.В. Арнольд, Л.І. Борисової та інших вчених.
1 ЕКОНОМІЧНА ТЕРМІНОЛОГІЯ ЯК ОСОБЛИВИЙ ПЛАСТ МОВИ
1.1 Загальна характеристика терміна
Володіючи складної внутрішньої семантичною структурою, термін є єдиною, самостійною одиницею найменування. [1]
Термін (включаючи науково-технічні терміни та терміни організаційно-розпорядчої документації) - це одиниця якого-небудь конкретного природного або штучної мови (слово, словосполучення, абревіатура, символ, поєднання слова і букв-символів, сполучення слова і цифр-символів), що володіє в результаті стихійно сформованій чи особливої вЂ‹вЂ‹свідомої колективної домовленості спеціальним термінологічним значенням, яке може бути виражене або в словесній формі, або в тому чи іншому формалізованому вигляді і досить точно і повно відображає основні, суттєві на даному рівні розвитку науки і техніки ознаки відповідного поняття. Термін - слово, обов'язково співвідносяться з певної одиницею відповідної логіко-понятійної системи в плані змісту.
А.А. Реформатський визначає терміни В«як однозначні слова, позбавлені експресивностіВ». [2] М.М. Глушко констатує, що В«термін - це слово або словосполучення для вираження понять і позначення предметів, що володіє, завдяки наявності у нього суворої і точної дефініції, чіткими семантичними кордонами і тому однозначне в межах відповідної класифікаційної системи В». [3]
Яка ж лінгвістична природа терміна? По-перше, термін - це невід'ємна органічна частина лексичної системи літературної мови. По-друге, терміни відрізняються від інших розрядів слів своєї величезної інформаційної насиченістю. У науковому і технічному терміні дано найбільш точне, концентроване і економне визначення наукового або технічного поняття.
Основна вимога до терміну, - його однозначність. У общетермінологіческом плані це вимога реалізується двома шляхами, т. к. існують дві категорії термінів: 1) загальнонаукові та загальнотехнічні терміни та 2) спеціальні (номенклатурні) терміни. Загальнонаукові та загальнотехнічні терміни виражають загальні поняття науки і техніки. Терміни існують не просто в мові, а в складі певної термінології. Термінологія, як система наукових термінів, являє собою підсистему всередині загальної лексичної системи мови. [4] Згідно О.О. Реформатському, термінологія - це система понять даної науки, закріплених в відповідному словесному вираженні. [5] Якщо в загальному мовою (поза даною термінології) слово може бути багатозначним, то, потрапляючи в певну термінологію, воно набуває однозначність.
Специфіка термінів як особливого лексичного розряду слів полягає в тому, що вони створюються в процесі виробничої та наукової діяльності і тому функціонують лише серед людей, що володіють відповідними науковими і виробничими реаліями, то є макроконтекстом. Тому на відміну від звичайних слів, однозначність яких в мовної комунікації забезпечується ситуацією чи лінгвістичним контекстом, однозначність терміна регламентується екстралінгвістичним макроконтекстом або лінгвістичним мікроконтекст.
Термін не потребує контексті, як звичайне слово, так він 1) член певної термінології, що і виступає замість контексту; 2) може вживатися ізольовано, наприклад, в текстах реєстрів або замовлень в техніці, 3) для чого і повинен бути однозначним не взагалі в мові, а в межах даної термінології. [6]
У межах лексичної системи мови терміни проявляють ті ж властивості, що й інші слова, тобто їм властива і антонімія, і ідіоматика. Наприклад, термін В«valveВ» в машинознавства позначає В«клапанВ», в радіотехніці В«електронна лампаВ», в гідравліці В«затворВ»; термін В«powerВ» у фізиці означає В«потужністьВ», В«енергіяВ», в математиці - В«СтупіньВ», в оптиці - В«сила збільшення лінзиВ».
Один і той же термін може входити в різні термінології даної мови, що являє собою міжнаукових термінологічну омонимию, наприклад:
reduction 1) у економіці, 2) в юриспруденції, 3) у фонетиці;
Поступово зміст наукового знання починає проникати і в знаки обраного нами мови, насичувати і заповнювати їх. У мові слово, словосполучення вже невіддільні від їх значення, і тут зміст наукового знання стає елементом мови науки. Наукове знання, що знайшло своє вираження в слові, в терміні, переходить в якісно нову стадію, включаючись у семантичну систему і структуру того чи іншого мови науки, стаючи компонентом лексико-семантичної системи цієї мови.
1.2. Структура термінів
1.2.1 Характер смислових зв'язків між компонентами англійських термінологічних словосполучень. Терміни-словосполучення, що виражають єдині цілісні поняття, володіють різною ступенем смислової разложимости, в цілому вони більш стійкі, порівняно з вільними словосполученнями загальнолітературної мови за своєю лексико-семантичної організації. Їх можна віднести до числа лексичних словосполучень, характерною особливістю яких є те, що місце одного з компонентів заповнюється не будь-яким словом відповідної категорії, а лише деякими, створюючими певну семантичну групу.
В англійській науково-технічної термінології є велика кількість термінів, що складаються з кількох компонентів. Наприклад:
read-write head for magnetic tape unit (універсальна головка запам'ятовуючого пристрою обчислювальної машини на магнітній стрічці)
Такі багатокомпонентні терміни відносяться до двох типів:
нерозкладних терміни словосполучення;
розкладені терміни словосполучення.
Стійкі термінологічні словосполучення набагато легше піддаються перекладу, ніж складні слова - Терміни, так як в них усі компоненти граматично оформлені, що полегшує розкриття смислових зв'язків між ними.
В термінах-словосполученнях граматичне оформлення може виражатися: суфіксами (Selective communication); приводами (system of taxes);
закінченнями (controlled system). Тому зазвичай смисловий зміст термінологічних словосполучень не допускає ніяких неточностей в тлумаченні термінів.
Велика увага приділяється систематичності новостворюваних термінів. У багатьох областях розроблені спеціальні правила утворення термінів для понять або об'єктів певного класу.
Терміни-словосполучення створюються шляхом додавання до терміна, що позначає родове поняття, конкретизують ознак з метою отримати видові поняття, безпосередньо пов'язані з вихідним. Такі терміни фактично являють собою згорнуті визначення, що підводять дане поняття під більш загальне і одночасно вказують його специфічний ознака. Таким чином, утворюються своєрідні термінологічні гнізда, що охоплюють численні різновиди позначуваного явища.
Наприклад, англійський термін tax, обумовлений як В«податок, мито, збір, членські внески, тягар, гніт, вантаж, тягар, плата за рахунком, ціна, несхвалення, осуд; обвинувачення В»використовується як основа для ряду термінів, що уточнюють характер податкового збору:
- income tax - прибутковий податок;
- expenditure tax - податок на витрати;
- land-tax - податок на землю;
- value-added tax - податок на додану вартість.
1.2.2. Використання термінів-складних слів. Термін - складне слово являє собою найчастіше поєднання ...
