кої мовної картини світу.
4. Ключові поняття в національній свідомості греків обумовлюються тематикою концепту і високою частотністю вживання; вони проявляються на лексичному рівні, що визначається суб'єктивним вибором англійських авторів. Ключові слова формують систему цінностей і використовуються авторами для опису національного характеру греків і англійців.
5. Концепти В«подорожВ» і В«гостинністьВ», реалізовані в художньому тексті за допомогою ключових слів, об'єднують відповідні поняття, уявлення, образи, пріоритети, стереотипи і оцінки, що відображають специфіку національного менталітету та світосприйняття, а також системи соціокультурних відносин, традицій, звичаїв, характерні для англійської та грецької культур, і в цьому проявляються істотні відмінності в світобачення даних етносів. Понятійні сфери (взаємини, зовнішність, одяг, властивості характеру, уклад життя, колірний фон, краєвид та клімат) містять значний обсяг соціо-і етнокультурної інформації та мають культурно-когнітивної спрямованістю. Дані понятійні сфери розрізняються набором лексичних маркерів в грецькій і англійської мовній картині світу при описі людини і навколишнього його дійсності.
6. Аналіз текстів російської класичної літератури підтверджує, що концептуалізація національної картини світу має універсальний характер. Розглянуті концепти В«подорожВ» і В«гостинністьВ» репрезентуються в творах А.С. Пушкіна та інших російських письменників, виявляючи національно-специфічні і культурно-історичні особливості російського народу.
Методи і методики дослідження обумовлені специфікою об'єкта, мовного матеріалу, а також метою і завданнями роботи. У плані загальнонаукового підходу використовувався інтерпретаційний метод; при безпосередньому вивченні текстового матеріалу застосовувалися методи емпіричного і теоретичного дослідження: аналіз, синтез, порівняння, а також компонентний, контекстуальний та порівняльний методи вивчення.
Апробація роботи Основні положення дисертації доповідалися і обговорювалися на засіданні кафедри загального та слов'яно-російського мовознавства Кубанського державного університету, в тому числі на XI всеросійської науково-практичної конференції В«Інноваційні процеси в вищій школіВ» (Краснодар, вересень 2005р.), На 4-й міжвузівській конференції молодих учених (Краснодар, квітень 2005р.).
За темою дисертації опубліковано 8 наукових робіт (обсяг - 2 д.а.).
Структура дисертації обумовлена ​​метою та поставленими завданнями. Робота складається з вступу, трьох дослідницьких розділів, висновків, бібліографічного списку і додатків.
ЗМІСТ РОБОТИ
Під вступі обгрунтовується вибір теми дослідження, визначається її актуальність і новизна, теоретична та практична значущість, формуються мета і завдання дослідження, представлені об'єкт і предмет дослідження, вказані теоретична база, матеріал і методи, використовувані в роботі, представлена ​​її апробація, а також положення, що виносяться на захист.
В першому розділі В«Концепт як репрезентація національної мовної картини світуВ» розглядаються питання, пов'язані з теоретичним обгрунтуванням вибору когнітивного, соціолінгвістичного та лінгвокультурологічного підходу до вивченню грецької національної картини світу; уточнюються основні поняття когнітивної лінгвістики: В«концептВ», В«концептосфераВ», В«мовна картина світуВ» і В«Концептуальна картина світуВ», а також розглядається проблематика міжкультурної комунікації та ролі мови.
Вивчення концептуальної та мовної картини світу спирається на лінгвокультурологічний та соціолінгвістичний підходи до проблеми концепту (Ю.С. Степанов, А. Вежбіцкая, В.А. Маслова, Р.М. Фрумкіна, В.І. Шаховський та ін.) На основі аналізу наукової літератури запропоновано розуміння концепту як колективного надбання духовної життя і всього суспільства, що описує ментальну дійсність. Свідомість - область перебування концепту, культура детермінує концепт, мову або мову - сфери, в яких концепт опредмечівается. У нашій дисертації розмежовуються терміни В«поняттяВ» і В«концептВ», під яким розуміється не просто сукупність істотних необхідних ознак об'єкта, а ментальне національно-специфічне утворення, планом змісту якого є вся сукупність знань про даний об'єкт, а планом мовного вираження - сукупність лексичних одиниць, номінуються і описують даний об'єкт. Концептом стають тільки ті явища дійсності, які актуальні і цінні для даної культури, мають велику кількість мовних одиниць і є темою прислів'їв, приказок, поетичних і прозових текстів. Концепти є носіями культурної пам'яті народу. Концепт має шарувату будову, і різні шари є результатом, осадом культурного життя різних епох. Беручи до увагу думка про те, що концепт, на відміну від поняття, має емоційну забарвленість, виходить, що всі концепти - емоційні, як універсальні, так і етнічні.
Сукупність концептів утворює концептосферу як деяке цілісне і структуроване простір. Концептосфера розуміється як система думок і знань людини про Світ, що відображають його пізнавальний досвід на доязиковом і мовному рівнях. При однаковому наборі універсальних концептів у кожного народу існують особливі, тільки йому притаманні співвідношення між цими концептами, що і створює основу національного світобачення та оцінки світу. Колективне надбання духовного життя етносу проявляється в мистецтві: архітектурі, музиці, танці та у мові: фольклорі, пареміях, ФЕ. Національно-культурну специфіку концептосфери формують також природа, різні фізичні явища, характерні для даного географічного простору; історія етносу, накладає відбитки на національне світобачення і національний характер; побут, властивий тільки певної спільноти і відбивається на поведінці народу, а також реалії, культурні стереотипи поведінки, норми, цінності і рід занять.
Картина світу - вихідний глобальний образ світу, що лежить в основі світобачення людини. Картина світу є результатом всієї духовної активності людини. Вчені розмежовують мовну та концептуальну картину світу. Мовна картина світу розуміється як підсистема концептуальної картини світу, що включає ті її компоненти, з якими співвіднесені мовні знаки. На думку вчених (Б.А. Серебренніков, Е.С. Постовалова та ін), концептуальна картина світу ширша, багатше, різноманітніше мовної картини світу, так як в її створенні беруть участь різні типи мислення, в тому числі і невербальні.
В ході дослідження основних функцій мови було зазначено, що на подання людини про світ впливають багато факторів, такі як спадковість, навколишнє Середа, а також мовне сприйняття дійсності. Не можна розглядати мову окремо від мислення або реальності, так як в процесі взаємодії цих пластів пізнається суть комунікації. Мова і культура постійно взаємодіють і впливають один на одного. У мові фіксуються об'єкти і події, що представляють культурну значущість. Мова - суспільне явище, тісно пов'язане з соціальною структурою суспільства. Як природна середа, в якій живе суспільство, так і саме суспільство відбиваються в мові. У процесі комунікації важливу роль відіграє правильне розуміння національно-специфічних культурних особливостей соціуму, тобто розкриття національної картини світу, національного характеру.
Найважливішою складової мовної особистості є її національний характер, який визначається приналежністю до етносу, включеністю в національну культуру. Кожна національна культура індивідуальна і своєрідна, вона відіграє визначальну роль у становленні, формуванні і розвитку мовної особистості.
Таким чином, концепт - ментальна сутність мови, що є елементом когнітивного рівня мовної особистості, що лежить в свідомості індивіда. Отже, формуючи і аналізуючи концепти, актуальні для даного соціуму, а також, визначаючи національно-культурну специфіку концептосфера етносу, нам представляється можливої вЂ‹вЂ‹концептуалізація національної картини світу.
Під другому розділі В«Лексико-семантичні засоби реалізації кон...
