ряді випадків такі общемонгольским тюркізми в "Потаємне сказанні ... "ще зберігають значення, більш близькі до вихідних, ніж відповідні слова в сучасних монгольських мовах. Ср, наприклад, общемонг. зарім 'деякі' - в "Потаємне оповіді ..." Джар 'Половина' з тюрк. йарим 'половина' (від тюрк. ЄАР-'розділяти, розколювати'); общемонг. інаг, Янагі 'улюблений, кохання' - в "Потаємне оповіді ..." інак 'вірний', що пояснюється тюркськими Ина-, инан-'вірити, довіряти', Инанчу 'Віра, довіра'.
Наявність подібних общемонгольским слів у мові "Потаємного оповіді ..." свідчить про те, що ці слова, в XIII в. вже ввійшли в плоть і кров монгольської мови, що стали широко вживаними і звичайними для загального розмовної мови монголів тієї епохи, адаптовані монгольською мовою за багато століть до "Потаємного оповіді ...", і ми сміливо можемо вважати їх наявність у цій мові вже в I тис. н. е.., в епоху, коли в степах Центральної Азії володарювали стародавні тюрки.
Порівняльно-історичний аналіз лексики "Потаємного оповіді ..." дозволив виявити в мові пам'ятника, крім того, безліч специфічних слів, тюркське походження яких не викликає сумніву. Найбільш переконливими прикладами можуть послужити наступні слова:
алашас 'Коні' (В§ 273: ... алашас сеусес-і ано даоуліджу ... "набравши ... коней і прислуги ") - від тюрк. алаша 'мерин; шкапа; кінь'. Про тюркській походження монгольського алашас см. у Е. В. Севортян [1974, с. 137];
ал 'Червоний, червоний' (В§ 238: ал деел ... "багряниця" від тюрк. Ал 'червоний, світло-червоний '. У сучасних монгольських мовах це слово відомо лише в поєднаннях типу бур. (Устар.) ал кулі 'червоно-жовтий', х.-монг., Калм. ал улаан 'Яскраво-червоний'. Про побутування кореня ал в тюркських мовах і про його монгольських відповідностях див у Е. В. Севортян [Там само, с. 125, 126];
алгінчі (н) 'Передовий дозор, дозорець, шпигуни, провідник, головний пікет' (В§ 37, 38, 123, 273, 281) - від тюрк. ал 'перед, передня частина; лоб'. Про зв'язок монгольського алгінчі з тюркським ал см. у Е. В. Севортян [Там само, с. 124];
алачук 'Намет, намет, курінь' (В§ 118: ... адуучін БІДА-про алачук-а гурту гай! "... Для табунників наших курінь готовий!") - Від тюркського. СР ін-тюрк. алача 'намет'. В інших тюркських мовах представлені форми алажик, алачик, алачук 'курінь, намет; халупа, будиночок, хижа ". Про це тюркській слові см. у Е. В. Севортян [Там само, с. 130-132];
оорчак, оурчак 'розбійник, злодій' (В§ 156, 200, 214) - від тюркського. СР ін-тюрк. огри 'Злодій, грабіжник', огур-ла-'красти, грабувати'. В інших тюркських мовах - огри, огру, огур, увру, ууру, Урів 'злодій, розбійник'. Про тюркській слові см. у Е. В. Севортян [Там само, с. 412 - 414];
олук йасун 'мертві кістки' (В§ 201) - від тюркського. СР ін-тюрк. öëÿê 'мертвий' від ін-тюрк. öë-'вмирати'. Про тюркському слові см.У Е. В. Севортян [Там само, с. 525 - 527];
ороки шінкула 'білий з чорною спиною кінь' (В§ 24, 206). Має компонент ороки, який можна звести до ін-тюрк. орук 'дорога, шлях'. У сучасних тюркських мовах слово орук, ороки 'дорога' має, як і лексема Йол, ще й значення 'смуга' (Зазвичай темна на світлому фоні). Таким чином, тюркізм добре пояснює значення виразу ороки шінкула як 'білий кінь з чорною смугою на спині';
утураку 'Йти попереду всіх' (В§ 123) - від др.-тюрк. утуру, ранку, зранку 'навпаки, назустріч '. СР ін-тюрк. утрин-, утрун-'противитися, протидіяти'. Про цьому тюркській слові см. у Е. В. Севортян [Там само, с. 610, 611];
учумак - Назва типу стріли (В§ 174, 208). Може бути, походить від тюрк. уч- 'Літати', летіти '. Про це тюркській слові см. у Е. В. Севортян [Там само, с. 612, 613];
Карші 'Палац' (В§ 267: ноууку Карші "похідний палац") - від др.-тюрк. Карші 'Палац';
коастан Окіта 'прекрасні дівчата' (В§ 241) - від тюркського. СР Тув. Каас 'ошатний', Хакасія. Хоос 'малюнок, узор', чул.-тюрк. КООС, куас 'гарний', ТОФ. Каас 'Малюнок, узор; прикраса', каастиг 'ошатний, красивий; заквітчаний';
кіш 'Житло, будинок' (В§ 169), кошілік 'намет, запасна юрта' (В§ 245) - від тюркського. СР кирг. кіш 'запасна юрта; кочовий табір', туркмени. гош 'польовий стан', чагат. кіш 'кочовий табір', ін-тюрк. кіш "запасний '. Із сучасних монгольських мов це слово представлено в калмицькому, де воно існує в формі хош, має значення 'тимчасова стоянка; польовий табір', а також В«другим юрта (при головній) '. Калмицьке хош з тюркськими лексемами порівнював Г. І. Рамстедт [Ramstedt, 1935, S. 189]. Про це слові в тюркських мовах див. у М. Рясянена [RГ¤sГ¤nen, 1969, S. 283];
терме 'Святковий намет' (В§ 184) - від тюркського. СР Башка. тірме, ніг. термі уьй, Тув. тербію oг 'повстяна юрта', кирг., ка. термі, узб. терма 'збірний в основі всіх цих слів лежить тюркське тер-'збирати'. Калмицький термін терм 'стінна грати кибитки 'сходить до тюрк. термі, освіченій від тюрк. тер-, про що см. у Г. І. Рамстедт [Ramstedt, 1935, S. 393];
монг 'Засмучення' (В§ 90) - від др.-тюрк. мунг 'страждання, горе, тягота, нужда, турбота ';
чака "Дитя" (В§ 68) - від тюркського. СР тур. чака, башка. сага, тат. чага, кирг. чака, ка. кроку 'дитина', х.-монг. цях 'немовля'.
Слід відзначити, що Елденгтей і Ардаджаб з розглянутих нами вище 15 слів тільки шість (алачук, кіш, олук, монг, терме, чака) вважають тюркськими за походженням. Решта дев'ять, на думку цих авторів, мають інше походження, з чим можна сперечатися. Але це окрема тема, для нас же тут важливо встановлення самого факту наявності в мові "Потаємного сказання монголів" специфічних слів тюркського походження. Яка їхня кількість - це питання подальших вишукувань. Було б вельми важливим продовжити виявлення тюркізмів в мові даного пам'ятника, як і взагалі всебічне дослідження його лексики.
Примітки
1. Тут і далі матеріал з мови "Потаємного оповіді ..." взятий з роботи С. А. Козіна "Таємне сказання. Монгольська хроніка 1240 "[1941]. Для зручності матеріал наведено в кирилиці.
2. Матеріал з древнетюркської мови узятий з "древнетюркської словника "[1969]. Для зручності він приведений в кирилиці.
Список літератури
давньотюркське словник. - Л., 1969.
Козин С. А. Таємне сказання: монгольській хроніці 1240 року М.; Л., 1941. - Т. 1.
Севортян Е. В. Етимологічний словник тюркських мов. Тюркські і межтюркскіе основи на голосні. - М., 1974.
Елденгтей, Ардаджаб, Монггул-ун нігуча тобчійан: Сейірегyлyл тайілбурі. - КГ¶кехота, 1985.
Ramstedt G. J. KalmГјckisches Worterbuch. - Helsinki, 1935.
Räsänen M. Versuch eines etymologischen Wörterbuchs der Türksprachen. - Helsinki, 1969.
