часу приділяють формуванню власного капіталу і залученнюресурсів. Ресурси комерційного банку зазвичай визначають як сукупність власнихі залучених коштів, наявних у розпорядженні банку і використовуються ним для здійсненняактивних операцій.
Власнізасоби - це статутний фонд та інші фонди банку (які створюються для забезпеченняфінансової стійкості, комерційної та господарської діяльності), а також прибуток,отриманий банком у поточному році і в минулі роки. Склад власного капіталубанку представлений на схемі 1 Додатка А.
Гарантомекономічної стійкості банку є його статутний фонд. Метод формуваннястатутного капіталу банку описаний раніше.
Власнізасоби являють собою стан акціонерів у комерційному банку, тобто чистувартість банку. Тому їх рух - предмет особливого звіту в комплексі фінансовоїзвітності, складеної за міжнародними правилами.
ВНині використовуються різні способи оцінки величини капіталу, найчастіше вонисуперечливі [20].
Капіталпо загальноприйнятим принципам бухгалтерського обліку може бути представлений у вигляді наступногомалюнку:
Активиі пасиви в балансі оцінюються за вартістю в момент придбання або випуску.З часом міняються процентні ставки, зобов'язання по деяким кредитах і ціннихпаперів не виконуються і в результаті дійсна вартість активів і пасивіввідхиляється від її первісного значення. У цьому випадку вона є поганим індикаторомдля захисту від поточного ризику.
Вході використання коштів від своєї клієнтури, інших банків, з грошового та фінансовогоринків, а також власних ресурсів банки з метою отримання прибутку справляютьрізного роду вкладення (інвестиції), їх сукупність становить активні операції.При цьому комерційні банки не можуть вкладати всі кошти тільки у високодохідніоперації (як, наприклад, кредитування клієнтури), оскільки при здійсненні активнихоперацій вони одночасно повинні забезпечувати своєчасне повернення залученихкоштів їх власникам за рахунок підтримання певного рівня ліквідності, розумнорозподіляти ризики по видах вкладень, дотримуватися законодавчі норми, приписиі вказівки органів банківського контролю, а також вимоги кредитної політики уряду.
Важливимфактором при розміщенні активів банку є рівень ринкової процентної ставки.Акумулювавши вільні ресурси підприємств і населення, комерційні банки розміщуютьїх. Наприклад, передають у позику за певний відсоток. Природно, що позичковийвідсоток вище відсотка, сплачуваного банком по депозитах. У даній схемі роботидохід банку становить різниця між сумою відсотків, одержуваних банком по позиках,і сумою відсотків, що сплачуються за депозитами. Цей показник називають банківськоїмаржею.
Активнібанківські операції - це операції, за допомогою яких банки розміщують наявнів їх розпорядженні ресурси з метою отримання необхідного доходу і забезпечення своєїліквідності [18].
Закласифікації активних операцій, як і за структурою активів склалися різні точкизору.
Задумку: Жукова Є.Ф. [16] основними активними операціями є:
в”Ђкредитні операції, в результаті яких формується кредитний портфель банку;
в”Ђінвестиційні операції, створюють основу для формування інвестиційного портфеля;
в”Ђкасові і розрахункові операції, що є одним з основних видів послуг, що надаютьсябанком своїм клієнтам;
в”Ђінші активні операції, пов'язані зі створенням відповідної інфраструктури,забезпечує успішне виконання всіх банківських операцій.
БєлоглазоваЛ.К. [14] вважає, що найбільш поширеними активними операціями банків є:
в”Ђпозичкові операції, як правило, приносять банкам основну частину їхніх доходів. У макроекономічномумасштабі значення цих операцій полягає в тому, що за допомогою них банки перетворюютьтимчасово недіючі грошові фонди до чинних, стимулюючи процеси виробництва,обігу та споживання;
в”Ђ інвестиційні операції,в процесі їх скоєння банк виступає в якості інвестора, вкладаючиресурси в цінні папери або набуваючи права за спільної господарської діяльності;
в”Ђ депозитні операції,призначення активних депозитних операцій банків полягає у створенні поточних ітривалих резервів платіжних коштів на рахунках у Центральному банку (кореспондентський рахунок і резервний рахунок) та інших комерційних банках;
в”Ђ інші активні операції , різноманітні за формою, приносять банкам за кордоном значний дохід. Вросійській практиці коло їх поки обмежений. До числа інших активних операцій належать:операції з іноземною валютою і дорогоцінними металами, трастові, агентські, товарніта ін
Такі автори як ЖарковськийЄ.П. [18] і Коробова Г.Г. [15] підрозділяють активні операції на банківські інвестиції,надання позик, облік (купівля) комерційних векселів і фондові операції.
Антонов П.Г., Пессель М. [13]виділяє такі ж операції як і Буката В.І. і Львів Ю.І., тобто: касові, кредитні,інвестиційні та інші операції.
З нашої точки зору найбільшоптимальним є думка Буката В.І., Львова Ю.І., Полякова В.П. і МосковкіноїЛ.А., які включають в активні операції: касові, кредитні, інвестиційніта інші операції, так як ці операції є найбільш поширеними видамиактивних операцій банків.
Дохід банку від проведенихактивних операцій - банківська маржа, використовується, в свою чергу, для покриттявитрат (собівартість банківських послуг, пов'язаних з його операційною роботою)та інших витрат, а також для отримання прибутку, необхідного для нормального розвиткубанку.
Величина витрат, що враховуєтьсяпри обчисленні банківської маржі, визначається статистичними методами. Всі витратибанку співвідносяться з обсягом активних операцій. Таким же чином визначається величинамінімально необхідного прибутку. Отримане значення банківської маржі є мінімальнодопустимим орієнтовним значенням.
Верхнє значення банківськоїмаржі визначається як різниця між середньозваженими або між конкретними ставкамизалучення та розміщення з урахуванням відрахування до фонду обов'язкового резервування.Якщо вона виявляється менше мінімального значення, то робота буде збитковою.
Банк, проводячи активні операції,прагне до отримання максимального прибутку, однак обостряющаяся конкуренція і боротьбаза клієнтів все частіше змушують працювати з мінімальною, банківської маржею. Скороченнябанківської маржі вимагає від банків додаткової внутрішньої перебудови, включаючи,в першу чергу, економію на витратах. Зокрема, масштабне капітальне будівництвобанківських офісів, не забезпечене власними коштами, підриває структуруактивів банків. Численні приклади краху не найгірших російських банків тогопідтвердження.
У спектр активних операційкомерційного банку крім позик, що є найважливішим напрямком розміщення йогоресурсів, входять десятки інших послуг, за які також стягується плата: операціїз цінними паперами, управління майном за дорученням (трастові операції),посередницькі операції.
Не вся сукупність мобілізованихв банку засобів вільна для здійснення активних операцій банку, а тільки його кредитнийпотенціал. Кредитний потенціал комерційного банку - це величина мобілізованиху банку коштів за вирахуванням резерву ліквідності.
Управління активами - цеуправління ліквідністю банку, прибутковістю його операцій і всіма видами ризиків, що виникаютьпри роботі на відповідних фінансових ринках; мова йде про ризик ліквідності,ризик поточних витрат, ризик неплатоспроможності, ризик знецінення цінних паперів,знаходяться в портфелі банку, кредитному, процентному, валютному та інших банківськихі небанківських ризиках.
Всі ці питання взаємопов'язані.Очевидно, що кредитний ризик може призвести до ризику ліквідності та ризику неплатоспроможностібанку, а також до ризику неотримання запланованих доходів і, відповідно, нездатностібанку відшкодовувати адміністративно-господарські витрати. Ризик процентної ставки всвоєму роді самостійний, так як пов'язаний з кон'юнктурою на ринку кредитних ресурсіві діє як зовнішній фактор, що не залежить від банк...
