тністю, або (і) підприємства, що представляютьінтереси громадян. При визнанні судом страхувальника в період дії договорудобровільного медичного страхування недієздатним повністю або частковойого права та обов'язки переходять до опікуна чи піклувальника, чинному вінтересах застрахованого.
Страховимимедичними організаціями виступають юридичні особи, які здійснюютьдобровільне медичне страхування і мають державний дозвіл(Ліцензію) на право займатися добровільним медичним страхуванням (32, с.71).
Медичнимиустановами в системі ДМС є мають ліцензії лікувально-профілактичніустанови, науково-дослідні медичні інститути, інші установи,що надають медичну допомогу, а також особи, які здійснюють медичну діяльністьяк індивідуально, так і колективно.
Об'єктомдобровільного медичного страхування є страховий ризик, пов'язаний звитратами на надання медичної допомоги при виникненні страхового випадку.Страховим ризиком є ​​певна подія, на випадок настанняякої проводиться страхування. Подія, що розглядається в якості страховогоризику, повинно мати ознаками ймовірності та випадковості його настання(13, с. 17).
Страхувальникмає право на:
-участь у всіх видах медичного страхування;
-вільний вибір страхової організації;
-здійснення контролю за виконанням умов договору медичного страхування;
-повернення частини страхових внесків від страхової медичної організації при ДМСвідповідно до умов договору.
Підприємство-страхувальниккрім прав, перерахованих вище, має право на:
-зменшення розміру страхових внесків при стабільному рівні захворюваності працівниківпідприємства або його зниженні протягом трьох років;
-залучення коштів з прибутку (доходів) підприємства на добровільне медичнестрахування своїх працівників.
Страхувальникзобов'язаний:
-вносити страхові внески в порядку, встановленому договором добровільного медичногострахування;
-в межах своєї компетенції вживати заходів по усуненню несприятливих факторіввпливу на здоров'я громадян;
-надавати страхової медичної організації інформацію про показники здоров'яконтингенту, що підлягає страхуванню.
Фондидобровільного медичного страхування формуються в страхових медичнихорганізаціях за рахунок коштів, одержуваних від страхових внесків. Вонипризначені для фінансування страховою організацією медичних та іншихпослуг, що надаються за даним видом страхування.
ДМСздійснюється за рахунок прибутку (доходів) підприємств і особистих коштів громадяншляхом укладення договору. Розміри страхових внесків на ДМС встановлюються за угодоюсторін. Страховим внеском є ​​плата за страхування, яку страхувальникзобов'язаний внести страховику згідно з договором ДМС. Тарифи на медичніі інші послуги при ДМС встановлюються за згодою між страховою медичноюорганізацією та підприємством, організацією, установою або особою,надають ці послуги. Страховий тариф являє собою ставкустрахового внеску з одиниці страхової суми або об'єкта страхування. Тарифиповинні забезпечувати рентабельність медичних установ і сучасний рівеньмедичної допомоги (16, с. 25).
З1 січня 1993 юридичним особам, спрямовують кошти з прибутку на добровільнемедичне страхування працівників підприємства, членів їх сімей, осіб, що пішлина пенсію з даного підприємства, пропонуються податкові пільги в розмірі до10% від суми, спрямованої з прибутку на ці цілі.
Основнимиознаками обов'язкового страхування у відповідності з главою 48 ГК РФ ч.2є:
-обов'язок страхування випливає із закону,
-об'єктами страхування є особисте і майнове страхування, страхуванняцивільної відповідальності,
-обов'язок страхувати може бути покладена на зазначених у законі осіб у разівиникнення страхового ризику, тобто в разі заподіяння шкоди життю,здоров'ю або майну інших визначених у законі осіб, або порушення договорівз іншими особами.
Медичнестрахування не відповідає цим ознакам, крім першого, який відноситься доОМС. По-перше, об'єктом медичного страхування є підтримка здоров'ягромадян шляхом надання медичної допомоги за рахунок коштів медичного страхування.По-друге, укладання договору страхування не припускає наявність страховогоризику, а страхова виплата здійснюється не при настанні страхового випадку.Більш того, надання медичної допомоги передбачає і проведенняпрофілактичних заходів. Всі ці особливості характерні як для обов'язкового, такі для добровільного медичного страхування, так як об'єктом добровільногомедичного страхування також є підтримка здоров'я громадян, але шляхомнадання додаткової медичної допомоги (додаткових медичних послуг),понад встановлену програмами обов'язкового медичного страхування. У цьомувипадку викликає сумнів дане в ст.3 чинного закону про медичнестрахуванні визначення об'єкта добровільного медичного страхування, так якговорити про страховий ризик і про страховий випадок для добровільного медичного страхування,на наш погляд, також неправомірно, як і для обов'язкового медичногострахування (14, с. 83).
Теперперейдемо до розгляду особливостей, властивих саме добровільноїмедичному страхуванню, тобто основних відмінностей його від обов'язковогомедичного страхування. Відмінності обов'язкового і добровільного медичногострахування полягають у наступному:
-по-перше, обов'язок страхування при обов'язковому медичному страхуванні випливаєіз закону, а при добровільному медичному страхуванні - заснована тільки надоговірних відносинах, що, однак, не виключає необхідності здійснення обов'язковогомедичного страхування шляхом укладання договору страхування страхувальником зістраховиком.
-по-друге, головна відмінність між обов'язковим і добровільним медичнимстрахуванням лежить у сфері відносин, що виникають між їх суб'єктами принадання медичної допомоги за рахунок страхових коштів. Якщо обов'язковемедичне страхування здійснюється в цілях забезпечення соціальних інтересівгромадян, роботодавців та інтересів держави, то добровільне медичнестрахування реалізується лише в цілях забезпечення соціальних інтересів громадян(Індивідуальних чи колективних) і роботодавців.
-по-третє, з попереднього відмінності випливає, зокрема, і відмінність у тому, хто єстрахувальниками при обов'язковому й добровільному медичному страхуванні: при обов'язковомумедичне страхування - це органи виконавчої влади та роботодавці, при добровільномумедичне страхування - громадяни та роботодавці.
-по-четверте, відносини з добровільного медичного страхування також, як іобов'язковому медичному страхуванню, відносяться до соціального страхування, пренаступномумета організації та фінансування надання застрахованій контингентумедичної допомоги певного обсягу і якості, але за програмами добровільногомедичного страхування (21, с. 40).
Однакдобровільне медичне страхування, на відміну від обов'язкового медичногострахування, не відноситься до державного соціального страхування.По-перше, внаслідок розбіжності у реалізованих ними соціальних інтересах.По-друге, внаслідок відмінності форм власності та організаційно-правовихформ страхових організацій, які здійснюють соціальне страхування. При цьомумається на увазі, що соціальне страхування може бути не тількидержавним, але і муніципальним, а враховуючи відмінності в його внутрішньоїорганізації - також професійним (по професійно-галузевою ознакою)і міжнародним.
Однаккласифікація соціального страхування за ознакою форм власності і відмінностейв його внутрішньої організації (державне, муніципальне, професійне,міжнародне) не збігається з класифікацією за формами соціального страхування- Обов'язкове і добровільне. Таким чином, обов'язкове медичнестрахування і добровільне медичне страхування відрізняються один від одного повищеназваним видам класифікації (25, с. 89).
-по-п'яте, внаслідок вищесказаного, переслідуючи загальні цілі і маючи спільний об'єкт страхування- Обов'язкове і добровільне медичне страхування істотно розрізняютьсяпо суб'єктам страхування - у них різні не тільки...
