б'єкт у вигляді схеми, фізичних конструкцій,знакових форм або формул, який, будучи подібний досліджуваного об'єкта (абоявищу), відображає і відтворює в більш простому і зпримітизованому виглядіструктуру, властивості, взаємозв'язки та відносини між елементами цього об'єкта.
Прийнято умовно поділяти моделі на три види:фізичні (що мають природу з оригіналом); речовинно-математичні (їхфізична природа відрізняється від прототипу, але можливо математичний описоригіналу); логіко-семіотичні (конструюються із спеціальних знаків, символіві структурних схем). Існують і інші класифікації: моделі речові іуявні (наочно-образні і логіко-символічні).
А. Н. Кочергін в запропонованій ним класифікаціїрозглядає наступні моделі за видовою ознакою: матеріальні, ідеальні, предметні,символічні [5].
С. І. Архангельський ділить існуючі моделі на триосновних типи: матеріальні, абстрактні, моделі судження і аналогії [2].
Л. М. Фрідман виділяє два класи моделей: 1)матеріальні (речові, реальні), які, в свою чергу, поділяються настатичні (нерухомі) та динамічні (діючі); 2) ідеальні, які ділятьсяна образні або іконічні, знакові (знаково-символічні) і уявні(Розумові, уявні) [11]. На його думку, всі виділювані моделі володіютьвластивістю наочності як для їхніх творців, так і для тих, хто їх розуміє.Матеріальні моделі наочні тому, що вони являють собою об'єктивноіснуючі предмети і чуттєво сприймані. Ідеальні моделі такожчуттєво сприймані, і це сприйняття викликає образи модельованихоб'єктів, на основі яких ці моделі були розроблені.
Метод моделювання сьогодні широко використовується впедагогіці. Л. М. Фрідман вважає, що використання моделювання в навчаннімає два аспекти: 1) служить тим змістом, який має бути засвоєно учнямив результаті навчання; 2) є тим навчальним дією і засобом, за допомогоюякого досягаються цілі навчання і без якого неможливе повноцінненавчання.
Переважна більшість форм людської діяльності неможе здійснюватися без застосування знаково-символічних засобів. Вважається, щознак являє предмет і відображає допомогою значення властивості і відносинипредметів, т. к. нерозривно пов'язаний зі значенням. Таким чином, функціїзнаково-символічних засобів - представляти предмет, викликати образ предмета,повідомляти знання про предмет.
допомогою знакових систем можливе ефективнекодування одержуваної інформації, щоб максимально спростити і прискорити процесприведення одержуваної інформації до доступного для її використання увазі.
Психологія розрізняє різні види знаково-символічнихзасобів (наприклад, мовні і немовні). Специфіка їх використання залежитьвід виду діяльності та від мети вживання. У реальній діяльності, у тому числіі в навчанні ІЄ, всі види знаково-символічних засобів використовуються неізольовано, а в комплексі, що дуже добре проглядається вопорно-семантичної схемою, яка включає різні види графічних символів,відображають зміст навчального матеріалу.
Необхідність володіння методикою моделюванняобумовлена ​​практичною значущістю як загального методу наукового пізнання, так іпсихолого-педагогічними аспектами. Коли навчаються будують різні моделідосліджуваних явищ, моделювання виступає і в ролі навчального кошти та способуузагальнення навчального матеріалу, а також представлення його в згорнутому вигляді. Крімтого, досить широко застосовується моделювання навчального матеріалу для йогологічного упорядкування, побудови семантичних схем, представлення навчальної інформаціїв наочній формі та в розрахунку на образні асоціації за допомогою мнемонічнихправил.
1.2 Наочність, як компонент розвитку уваги науроках англійської мови
У своїй практиці вчителя англійської мови прагнутьвикористовувати наочність як стимулювання процесу засвоєння матеріалу, якдодатковий засіб запам'ятовування і збереження інформації, як яскравий опорнийсигнал, який сприяє розвиткові таких здібностей дитини, як уява,зорова та емоційна пам'ять.
Наочність один з принципів навчання. Наочний образвиникає не сам по собі, а внаслідок активної пізнавальної діяльностідитини. Образи уявлення значно відрізняються від образів сприйняття. Зазмістом вони багатші образів сприйняття, але в різних дітей вони різні завиразності, яскравості, стійкості, повноті, тривалості запам'ятовування. Ступіньнаочності образів уявлення може бути різною залежно відіндивідуальних здібностей дитини, від його знань, від рівня його уяви,а також від ступеня наочності вихідних образів сприйняття. Мисленняпереробляє ці уявлення, виділяє істотні властивості і відносиниміж різними об'єктами і тим самим допомагає створювати більш узагальнені, болеглибокі за змістом психічні образи пізнаваних запам'ятовуються об'єктів(Лексем), що дуже важливо при вивченні мов.
Наочність як принцип навчання був впершесформульований Я.А. Коменським, а в подальшому розвинений І.Т. Песталоцці, К.Д.Ушинським та іншими педагогами. Учитель може використовувати різні засобинаочності: реальні об'єкти, їх зображення, моделі досліджуваних об'єктів іявищ.
Наочність навчання, як дидактичний принциппобудови навчального процесу з опорою на засоби наочності в процесінавчання мовам може бути використаний і при викладі нового матеріалу, і приперевірці освоєння навчального матеріалу, і в оформленні навчальних посібників, книг,карт, схем, таблиць і т.д.
Наочність в навчанні відноситься до різних видівсприйняття (зоровим, слуховим, дотикових та ін.) Жоден з видівнаочних посібників не володіє абсолютною перевагою перед іншими. Наприклад,при вивченні природи (теми В«Пори рокуВ», В«ПогодаВ» тощо), найбільше значеннямають натуральні об'єкти і зображення, близькі до натури. На уроках граматикизручніше застосування умовних зображень, виражають відносини між словами,частинами речення за допомогою стрілок, дуг, за допомогою виділення частин словарізними кольорами і т.п. У таких випадках порівняльне навчання мовамотримує ще одну перевагу, так як він видовищнішим, дає додаткові точкизіткнення або відмінностей досліджуваних об'єктів. Застосування цього способуздійснити і легко і складно водночас. Необхідно не захаращуватипропонований матеріал зайвим порівнянням, розсіює увагу, аакцентувати увагу на найголовніших моментах. Наприклад, при вивченні часівв граматиці російської,, англійської мов досить згадати існуваннятрьох часів у російській мові і більшу наявність їх в англійській мовах.
Нерідко виникає необхідність використовувати різнівиди наочних засобів при ознайомленні з одними і тими ж питаннями. Дужеважливо використовувати наочні засоби цілеспрямовано, не захаращуючи урокивеликою кількістю наочних посібників, бо це заважає учням зосередитись,і обдумати найбільш суттєві питання. Таке застосуванні наочних посібників унавчанні не приносить користі, а швидше шкодить і засвоєнню знань, та розвиткуучнів. Коли в учнів є необхідні образні уявлення, слідвикористовувати їх для формування понять, для розвитку абстрактного мисленнядитини. Це правило відноситься не тільки до середнім і старшим класам, але й допочатковим класам. У практиці навчання застосування наочних засобів обов'язковопоєднується зі словом вчителя. Знання форм поєднання слова і засобівнаочності, їх варіантів і порівняльної ефективності дає можливістьвчителю творчо застосовувати засоби наочності згідно поставленоїдидактичної задачі, особливостям навчального матеріалу і конкретними умоваминавчання.
Наочність - це основа, на якій новий мовузасвоюється своєрідно, і формуються мовні процеси навчаються.Використання засобів наочності забезпечує легкість і швидкістьвідтворення у свідомості зв'язків від слова іноземної мови, що позначаєпоняття, до образу предмета і явища, і зв'язків від образу предмета,сприйманого в момент говоріння, до іншомовного слова, виражає поняття.
Проблема використання наочності в навчанні тіснопов'язана з проблемою моделювання навчального матеріалу. Метод моделюваннясьогодні широко використовується в педагогіці.
Переважна більшість форм людської діяльності неможе зді...
