ан коливання, і особливостямисередовища, в якому воно вібрує. У всьому світі не існує двох людськихголосів, що звучать однаково. Неможливо абсолютно змінити тембр голосу, алеможна зробити багато чого, щоб домогтися його поліпшення. Як і багато іншого, тембрзалежить від психічного стану лектора.
Недолікитембру: задишка, хрипота, різкість, гортані, гугнявість. Всі їх можнаприменшити, використовуючи спеціальні вправи.
Всвоїй промові необхідно стежити за правильним проголошенням звуків і правильнимвимовою. Від лихого вимови можна позбутися, вивчаючи ретельно і систематичнословники, уважно прислухаючись до мови освічених людей, багато читаючи. Зпоганим проголошенням слід боротися, критично прислухаючись до своєї мови ізавзято вправляючись у досягненні чіткості і членороздільності. Голос повиненвідображати почуття і відчуття.
Самопоява лектора чинить психологічний вплив на аудиторію-вономає налаштувати студентів на успіх лекції, ні в кого не повинно виникнути навітьтіні сумніву в удачі. Але лектор така ж людина, як і всі інші. Передвиступом у нього можуть виникнути неприємності, непередбачені ускладнення,він може раптом відчути нездужання. Однак аудиторії немає справи до особистихпереживань лектора. Значить, йому треба вміти приховати свій настрій, на часвідключитися від усього, що не пов'язано з виступом в аудиторії.
Результатомпрослуханої лекції повинен бути конспект студента. Зважаючи на це лекторунеобхідно знижувати темп викладеного матеріалу при запису найбільш важливихположень лекції, необхідних визначень, понять, висновків. Вони обов'язковоповинні бути відображені в конспекті студента.
Необхіднозалишати на лекції час для відповідей на поставлені студентами питання. На мійпогляд, треба рекомендувати студентам записувати питання до лектора по ходулекції, задавати ж їх в кінці лекції, не перериваючи лектора.
Дуже важливо,щоб кожен лектор творчо підходив до підготовки і виголошення своєїакадемічної промови, повніше і ширше використовував свої природні дані,індивідуальні можливості, доречно і вміло застосовуючи теоретичні знання тапридбані риторичні навички.
3 План - основа композиції
Для успішноїлекції недостатньо вивчити літературу по обраній темі, знайти цікавівідомості, приклади. Потрібно подумати, як розташувати цей матеріал, в якійпослідовності його викладати. Перед лектором неминуче виникає цілий рядпитань: якими словами розпочати лекцію, як продовжити її, чим закінчити, якзавоювати увагу слухачів і утримати його до кінця. Тому важливо приділитисерйозну увагу роботі над композицією лекції.
У теоріїораторського мистецтва під композицією промови розуміється побудова виступу,співвідношення його окремих частин і відношення кожної частини до всього виступуяк єдиного цілого.
Організація матеріалу лекції, розташуваннявсіх її частин визначаються задумом лектора, змістом лекції.
Приступаючи дороботі над композицією лекції, необхідно насамперед визначити порядок, вякому буде викладатися матеріал, тобто скласти план.
План - це взаємнерозташування частин, коротка програма якого-небудь викладу. Для успіхумовлення важливо протягом думки лектора. На різних етапах підготовки промови складаютьсярізні за метою і призначенням плани. Після вибору теми лекції рекомендуютьсяскласти попередній план майбутньої лекції. Кожна тема вимагає освітленнябагатьох питань. З їх переліку і складається попередній план, який вважаєбільш цілеспрямовано підбирати літературу і відбирати фактичний матеріал длялекції. Як правило, в процесі вивчення літератури, аналізу підібраногоматеріалу план може змінитися.
Після тогояк література вивчена, обдумана тема, зібраний фактичний матеріал,складається робочий план.
При його написанні необхідно не тількивиділити питання по темі лекції, але й відібрати з них найістотніші іосновні, визначити в якій послідовності вони будуть викладені. У робочийплан включають формулювання окремих положень, приклади, цифровий матеріал,цитати. Коли такий план написаний, легше визначити, які розділи лекціївиявилися перевантаженими, затягнутими, які питання слід опустити,чи достатньо фактичного матеріалу і т.д. Це дозволяє усунути недолікив побудові промови. Робочий план може мати декілька варіантів, тому впроцесі роботи над лекцією він уточнюється, скорочується або розширюється.
Характернаособливість робочого плану, як і попереднього,-цінність його для самоголектора. У нього лектор може включити окремі фрази, слова, зауваження, посиланняна чиї-небудь авторитетні висловлювання з даного питання. Якщо цейплан відноситься до першої лекції, то треба завжди в нього включати питання проісторії розвитку науки, з якої читається курс лекцій.
На основіробочого плану лектору рекомендується скласти основний план, що включаєпитання, які будуть висвітлюватися на лекції. Він пишеться не стільки для лектора,скільки для студентів, щоб полегшити їм процес сприйняття мови.
За структуроюплану бувають прості і складні.
Простийскладається з декількох пунктів, що відносяться до основної частини лекції. Простийплан можна перетворити в складний, для чого треба його пункти розбити на підпункти.У складному плані виділяють також вступ, головну частину, висновок. Планповинен бути логічно витриманим, послідовним, з природними переходамивід одного пункту до іншого. Стандартних, однакових планів навіть по одній і тоже темі не існує. Особливо це відноситься до гуманітарних наук, економікиі всім тим, які вимагають переробки величезної кількості словесногоматеріалу. Тут багато що залежить від смаків і рівня освіченості лектора.
Формулюванняпунктів основного плану повинні бути гранично чіткими і ясними. На мій погляд,краще, якщо план буде написаний на дошці до приходу студентів. Це злегка економитьчас лекції дає можливість, проконтролювати, чи пишуть студенти конспектлекції, заспокоїться, зосередитися, увійти в форму. До складовим елементамкомпозиції ще з античності відносять вступ, головну частину, висновок.Кожна частина має свої особливості, їх треба враховувати ще на етапі підготовкидо лекції. Вони обумовлені специфікою сприйняття мовного повідомлення:експериментами доведено, що найкраще засвоює і запам'ятовується те, щосказано на початку або в кінці лекції.
У психологіїце пояснюється дією В«закону краюВ»
Основнірозділи плані можуть ділитися на більш дрібні питання. Тоді кожен розділ плануможна представити в розгорнутому вигляді (нехай розглядається Тема2 розділ 3)
2.3.__________________
2.3.1._________________
а) ____________________
б) ____________________
і т.д.
2.3.2._________________
а) _____________________
б) _____________________
в) _____________________
і т.д.
На практицітакий розгорнутий план називають В«план-гармоньВ», оскільки його можна В«згорнутиВ»або В«розвернутиВ» і В«зігратиВ» по ньому, як по нотах, п'єсу, назва якої-Заголовок лекції.
Розглянемотри зазначених елемента композиції.
1. Вступ.
Невдале вступзнижує інтерес слухачів до теми, розсіює їхню увагу. У вступіпідкреслюється актуальність теми, значення її для даної аудиторії,формулюється мета виступу, коротко викладається історія питання. Якщочитається курс лекцій з якого-небудь предмету, а не одна, то, на мій погляд,непогано прочитати окрему лекцію з історії розвитку даної науки. Це завждиповчально: з одного боку лектор може розповісти студентам, як історичнорухалися, розвивалися думки вчених в осягненні наукової істини, як змінювалиодин одного парадигми, а з іншого боку-ознайомити з особистісними якостямицих учених, які завжди неординарні, а їхні життєві, моральні установкиповчальні, гідні наслідування.
Завоюватиаудиторію-важкий і відповідальний справа, бо студенти приходять на лекцію зрізними установками. Тому у введенні особливу увагу треба приділити початкумови, перших фраз, так званому зачин.
Досвідч...
