е живогодельфіна. При цьому було відмічено, що навколо живого дельфіна виникає струминнеПротягом, не переходить у вихровий. Обтікання моделі дельфіна було турбулентним,і, вимушена долати турбулентність зі значною витратою сил, вонапереміщалася набагато повільніше.
Секретвисокій швидкості руху дельфіна розгадали радянські вчені В.Є. Соколов іА.Г. Томілін з співробітниками.
Виявилося,антітурбулентность дельфіна забезпечується особливостями будови шкіри. Йогоепідерміс дуже еластичний і нагадує кращі сорти автомобільної гуми. Вінскладається з тонкого зовнішнього і лежачого під ним паросткового (шиловидного) шарів.В осередку паросткового шару входять пружні сосочки дерми, точно зубці гумовоющітки для замшевого взуття. Епідерміс і сосочки дерми особливо розвинені в лобовійчастини голови та на передніх краях плавників, де тиск води максимальний.Нижче сосочків дерми розташовуються колагенові і еластинових волокна, а міжними - жир. Всі разом діє подібно демпфера, запобігаєтурбулентність і зрив потоку.
Підтиском підшкірний жир змінює форму клітин, а потім відновлює її.Буферність шкіри досягається ще й пружністю колагенових і еластиновихволокон.
Завдякицим пристосуванням потік, оточуючий тіло дельфіна, залишається ламінарним -лінійним, без завихрень.
Крімтого, на пружну шкіру дельфінів мається спеціальна змазка, яка володієводовідштовхувальними властивостями. Тому тіло дельфіна при русі у воді як бикотиться по шарикопідшипниках, забезпечуючи ще одна перевага, заміною тертяковзання на тертя кочення.
Колиж дельфіни досягають максимальної швидкості, і їх тіло не в змозі погаситивихори ні демпферними, ні гідрофобними властивостями шкіри, шкірний покрив сампочинає здійснювати хвильові рухи у вигляді складок, просуваються потулубу. Ці хвилеподібні складки шкіри не тільки гасять вихори, але й зменшуютьсилу тертя в серединній і хвостовій частинах тіла тварини.
Щож запозичили інженери з цих відомостей?
В1960 німецький інженер М.Крамер винайшов м'які оболонки В«ламінфлоВ» з двох ітрьох шарів гуми товщиною 2, 3 мм. При цьому гладкий зовнішній шар імітувавепідерміс шкіри, еластичний середній з гнучкими стрижнями і демпфуючих рідиноюбув аналогічний дермі з колагеном і жиром, а нижній виконував функції опорноїпластини. Демпфуюча рідина, переміщаючись між стерженьками, гасила вихори вшарі води найближчому до корпусу моделі. При цьому гальмування знижувалося наполовину,швидкість збільшувалася вдвічі. А потім підтвердилася можливість знижуватиопір води на 40-60%.
Р.Пелт(США), вистелені внутрішню поверхню труби імітатором дельфінячою шкіри(Уретанова смола на поліефірної основі), отримав зниження втрат тиску припереміщенні рідини на 35%. Тим самим виникла реальна можливість економічноперекачувати на сотні тисяч кілометрів по трубах воду, зріджені горючі гази, спирт,патоку, рідкі добрива, гранули (у вигляді суміші з водою у співвідношенні 1:1), кормовупасту, помідори й інші овочі, навіть живу рибу.
Однаккораблебудівники вже думають про створення та розвиток підводного вантажного іпасажирського транспорту, як більш економічного в енергетичному відношенні, захищеноговід будь-якої негоди. Одночасно з цим розглядається питання і про спеціальнідвигунах для підводного транспорту, схожих з ракетнимипрямоточно-реактивними або турбореактивними установками. Саме такпересуваються головоногі молюски - восьминоги, кальмари, каракатиці. У них, які у всіх підводних мешканців, функції двигуна і рушія суміщені в одномум'язовому механізмі, що сприяє ефективній віддачі енергії, підвищенню ККД,надійності роботи системи.
Врушій, заснованому на принципі руху кальмара, вода засмоктується в камеру,а потім викидається через сопло. Судно при цьому рухається в протилежномунапрямку. Рушій кальмара дуже економічний. Кальмари розвивають швидкістьдо 70 км/ч. За припущеннями вчених вони можуть рухатися зі швидкістю вдвічібільшою. Стартуючи з глибини в повітря вони пролітають над хвилями більше 50 м на висоті 7-10 м. У воді вони здійснюють стрімкі повороти в горизонтальних і вертикальних площинах. Все це відкриває перед кораблебудівниками нові багатообіцяючі перспективи.
Список літератури
Дляпідготовки даної роботи були використані матеріали з сайту bio.1september.ru
