орні й калійні добрива під основний обробіток не вносять.
Азотні добривавносять навесні в підгодівлю. Якщо перезимівля рослин пройшла нормально, топідгодівлю дають в кінці фази кущення - початку виходу в трубку. Якщо рослинипроріджені або частково пошкоджені морозом, то підгодівлю навесні проводять на початкувідновлення вегетації, що сприяє посиленню кущіння. Дози азотнихдобрив коригують з урахуванням показників грунтової, листкової і тканинноїдіагностики.
Обробкагрунту. При розміщенні озимої жита по зайнятим парам парозанімающая культури прибираютьне пізніше, ніж за 20 ... 25 днів до посіву озимого жита. Після прибирання багаторічнихтрав у вологі роки проводять відвальну оранку плугом з передплужниками, присухій погоді попередньо проводять 2 ... 3-кратне дискування, це сприяєхорошою закладенні дернини.
Післягороху на зерно проводять поверхневу обробку грунту на глибину 12 ... 16 см.
Предпосевнуюобробку здійснюють на глибину висіву насіння.
Підготовканасіння до посіву. Для посіву використовують відсортовані насіння перехідного фондузі схожістю не менше 92%, при цьому маса 1000 насінин повинна бути не нижче 35г, а сила росту - не менше 80%.
Передпосівом їх протруюють проти фузаріозної та гельмінтоспоріозна кореневі гнилі,твердої і стеблової сажки.
Житосіють рядовим способом.
Нормувисіву насіння встановлюють з розрахунку отримання до прибирання 500 ... 600 продуктивнихстебел на 1 м 2 . Норми висіву - 6-6,5 млн схожих насінин на 1 га.
Придостатньої вологості грунту насіння озимого жита закладають на важких грунтах наглибину 2 ... 3 см, на легких грунтах - 4 ... 5, на середніх - 3 ... 4 см.
Догляд запосівами. При посіві озимого жита в пухкий грунт при недостатньому зволоженнівідразу після посіву проводять коткування кільчастими катками, що забезпечуєущільнення і вирівнювання поля, сходи з'являються дружно, збільшується польовасхожість.
Хімічнупрополку посівів зазвичай не проводять, так як завдяки більш швидкому зростаннюозиме жито добре заглушає бур'яни.
Протисніжної цвілі, кореневих гнилей, борошнистої роси та інших хвороб посівиозимого жита обробляють Байлетон, 25% з. п. (0,5 кг/га), або Тілт, 25% к.е.. (0,5 ... 1,0 л/га).
Придогляді за озимою житом застосовують боронування. Воно особливо необхідно приосінньому переростання озимих, для того щоб освітлити точки росту. Веснянеборонування проводять впоперек рядків у два сліди, як тільки грунт досягнефізичної стиглості, перестане прилипати до знарядь і буде легко рихлити.
Прибиранняврожаю. Озиме жито дозріває дружно і при перестое сильно обсипається, томуїї прибирають в стислі терміни однофазним способом.
однофазніприбирання здійснюють комбайнами в період повної стиглості при вологості зерна до20 %.
Привиборі терміну і способу збирання необхідно враховувати біологічні особливостіжита, погодні умови, полягли і забур'яненість посівів.
Якщо вперіод збирання стоїть волога і тепла погода, озиме жито може проростати накорню, тому її необхідно прибирати в стислі терміни.
Для отримання більшвисоких урожаїв необхідно вносити оптимальні дози добрив: фосфорно-калійнів основне удобрення, доцільно проводити додаткову підгодівлю азотом у фазі виходу в трубку.
71. Господарська і біологічна характеристикаінтенсивних сортів озимої пшениці, які відрізняються високими технологічнимиякостями
Оренбурзька 14
Різновид лютесценс (колос безостий, білий, колоскові луски неопушені, зерночервоне). Кущ проміжний, соломина порожниста. Висота рослин 86-93 см. Лист зсильним восковим нальотом. Колос циліндричний, середньої довжини і щільності.Колоскова луска яйцеподібна, коротка, широка, зі средневираженних нервація.Зубець короткий, прямий. Плече пряме, широке. Кіль сильно виражений. Зерносередньої крупності, округле, борозенка неглибока. Маса 1000 зерен 40,0 - 45,3м. Від інших сортів відрізняється наявністю коротких остевідних відростків.
Середняврожайність 3,79 т/га, що вище стандарту на 0,25-0,43 т/га. Максимальнаврожайність 6,47 т/га. Сорт середньостиглий, вегетаційний період 328-335 днів,що на рівні стандарту Лютесценс 9. Зимостійкість 4,0-4,6 бала. Стійкий довилягання.
Пошкодженняскритостебельнимі шкідниками проявляється в помірного та середнього ступеня.Поразка бурою іржею - від помірної до сильної ступеня.
Хлібопекарськіякості задовільні. Мягкозерная пшениця. Рекомендується длявикористання в кондитерській промисловості.
Вумовах Челябінської області врожайність сорту від високої до середньої. Однаквипробування (2005-2007 рр..) в порівнянні з Оренбурзької 105 показало зниженняврожайності (-0,22 т/га) на Еманжелінськ ГСУ та (-0,16 т/га) на Троїцькому ГСУ.
Оренбурзька 105
Різновид лютесценс (колос безостий, білий, колоскові луски неопушені, зерночервоне). Колос циліндричний, дрібний, середньої щільності - щільний. Колосковалуска яйцеподібна, середньої довжини, широка, зі слабо вираженою нервація. Зубецькороткий, помірно вигнутий. Плече пряме, широке. Кіль слабо виражений. Зерносередньої крупності, яйцевидне. Борозенка неглибока. Маса 1000 зерен 35-39 г. Уверхній частині колоса є короткі остевід-ні відростки. Кущполустелющійся. Соломіна порожниста, середньої товщини. Висота рослин 64-87 см. Листз сильним восковим нальотом.
Середньостиглий,вегетаційний період 298-329 днів. Дозріває на 2-5 днів пізніше стандартуЧерноземка 212. Зимостійкість середня. Стійкість до вилягання на рівністандарту. Гідність сорту - висока стійкість до весняних заморозків.
Хлібопекарськіякості задовільні, на рівні стандарту. Сорт сільновоспріімчів добурої іржі та твердої сажки, сприйнятливий до снігової плісняви, але в польовихумовах хворобами уражується слабо.
ВЧелябінській області сорт високоврожайний. Тому тут він є стандартомпри випробуванні сортів озимої м'якої пшениці.
106. Фази росту та розвитку зернових культур і їххарактеристика
Впроцесі індивідуального росту і розвитку зернові культури проходять рядфенологічних фаз та етапів органогенезу, кожен з яких характеризуєтьсяутворенням нових органів і певними зовнішніми морфологічнимиознаками.
Протягом вегетації у зернових культур відзначаютьнаступні фази росту і розвитку: сходи, кущіння, вихід у трубку, колосіння(Або викидання), цвітіння, наливання і дозрівання. Початком фази вважають день,коли в неї вступає не менше 10% рослин; повна фаза відзначається при наявностівідповідних ознак у 75% рослин. У озимих культур перші два етапиорганогенезу і дві фази при сприятливих умовах протікають восени, решта- Навесні та влітку наступного року; біля ярих - навесні і влітку в рік посіву.
Сходи -перша фаза росту і розвитку. У міру набухання насіння починає проростати.Спочатку рушають у ріст зародкові корінці, а потім - стебловий втечу.Прорвавши насіннєву оболонку у голозерних хлібів, стебло з'являється біля щитка,у плівчастих культур він проходить під Цвєткової лускою і виходить у верхній частинізерна, починаючи пробиватися на поверхню грунту. Зверху він покритий тонкоюпрозорою плівкою у вигляді чохлика, званого колеоптиля (coleoptile). Колеоптиль - видозміненийпервинний піхвовий лист рослини - оберігає молодий стебло і першийлист від механічних пошкоджень під час їхнього росту в грунті. Як тільки стеблинкавийде на поверхню грунту, під дією сонячного світла колеоптиль припиняєріст і під тиском зростаючого листа розривається, назовні виходить першийсправжній лист. У момент виходу першого зеленого листа у зернових культурвідзначається фаза сходів.
Через10 ... 14 днів після появи сходів у рослин утворюється декілька листків(Частіше 3, рідше 4). Одночасно з їх зростанням розвивається коренева система. Кочасу утворення 3 ... 4 листків зародкові корені розгалужуються і проникають вгрунт на глибину 30 ... 35 см, ріст стебла і листя тимчасово припиняється,починається нова фаза розвитку рослин - кущінн...
