лорусінеможливо, так як короткий вегетаційний період не дозволяє зернам досягти,необхідного ступеня стиглості. У відношенні овочів ця обставина ще більшесуттєво.
На відміну від зернових культур, сама кількість овочевихкультур та їх сортів незмірно більше. Відповідно, ці сорти розрізняютьсяврожайністю, якісними характеристиками і ціною реалізації. Незважаючи нате, що виведення більшості сортів розраховано не тільки на підвищенняврожайності, невибагливості до умов зберігання і поліпшення смакових якостей,але і пристосовності до умов конкретного регіону, деякі види овочевихкультур не можуть вирощуватися в певних районах.
Іншою особливістю вирощування овочів є те, щонезалежно від регіону, практикуються дві схеми їх виробництва - у відкритомугрунті та в теплицях. Ці схеми істотно розрізняються технологічно і вимагаютьабсолютно, різного рівня організації виробництва. З іншого боку,організація тепличного господарства передбачає реалізацію готової продукції взимово-весняний період, тобто тоді, коли попит на неї істотно вище, азначить, і рівень цін може бути встановлений на більш високому рівня.
Наступною особливістю овочівництва є підвищенівимоги до сівозміні на площах, зайнятих овочевими, культурами. Високаврожайність (в порівнянні з зерновими) веде і до більш швидкої истощаемостигрунтів. Відновлення родючості можливо здійснити тільки продуманимпоєднанням двох заході - внесенням добрив і правильним сівозміною. Алевнесення добрив у грунти, на яких вирощуються овочеві культури, потребуєвиключно суворого дотримання агротехнічних правил, а кількістьдобрив, які можуть бути внесені, - обмежено особливостями вирощуваннятих чи інших культур: багато овочеві культури при надлишку мінеральнихдобрив різко змінюють (в бік погіршення) свої якісні характеристики іпридатність до тривалого зберігання. Що ж стосується сівозміни, то найчастішевикористовується зміна овочевих культур кормовими або зерновими або навпаки, але неовочевих овочевими. Ця обставина істотно ускладнює створенняспеціалізованих сільськогосподарських підприємств, орієнтованих навирощування обмеженого кола тільки овочевих культур.
Перераховані особливості роблять практично неможливоювсебічну оцінку ефективності вирощування овочевих культур. Навіть в масштабаходного підприємства виявити рентабельність вирощування окремих видів ізіставити її з рентабельністю інших видів сільськогосподарської продукціїбуває досить складно. А повна оцінка припускає зіставленнярезультатів, отриманих на конкретному підприємстві, з результатами, отриманимина аналогічних підприємствах, розташованих у тому ж регіоні та в країні.
Єдиним показником, який може дати уявленнязабезпечується ефективність цього виду сільськогосподарського виробництва,є прибуток від реалізації вирощених овочів і, як похідний, -показник рентабельності продукції. Зрозуміло дослідження цих показниківмає сенс тільки в динаміці. При цьому отриманими результатами можна відноситьсядуже обережно - дуже ймовірно, що при проведенні оцінки ті чи іншіфактори не були враховані; як було сказано вище, навіть в умовах одного хозяйтсваодні й ті ж сорти і види овочевих культур не можуть тривалий часвирощуватися в однакових або порівнянних умовах. Неврахування якихобставин, що впливають на врожайність овочевих культур або на їхприбутковість, може призвести до прийняття неправильних управлінських рішень.
1.3. Основні методи проведення аналізувиробництва
продукціїрослинництва
Аналіз виробництва продукції рослинництва доцільнопочинати з вивчення її динаміки, як по окремих культурах, так і в цілому порослинництву з оцінкою змін, що відбулися (рис.1). Для цього необхідномати дані про обсяг валової продукції рослинництва у порівнянних цінах,а також дані про валовий збір продукції по кожній культурі за 5-10 років. Напідставі цих даних розраховуються базисні і ланцюгові індекси. Для більшоїнаочності динаміку виробництва продукції доцільно відображати графічнимиметодами.
Дані про обсяг виробництва на 100 га сільськогосподарськихугідь можна порівнювати з середніми показниками по району, області, а також зданими інших господарств. Це дозволить більш об'єктивно оцінити роботу господарствапо збільшенню виробництва продукції рослинництва.
Важливе значення для оцінки діяльності господарства маєвиконання плану за обсягом виробництва продукції рослинництва. З цією метоюфактичний валовий збір продукції по кожній культурі зіставимо ззапланованим, виявимо відсоток виконання плану та відхилення від нього.
На наступному етапі необхідно встановити фактори та причинизміни обсягу виробництва продукції. Відомо, що обсяг виробництвапродукції рослинництва, залежить від розміру посівних площ і врожайностісільськогосподарських культур. Із збільшенням розміру посівних площ і зростаннямврожайності культур збільшується і валовий збір продукції, і навпаки,скорочення посівних площ і зниження врожайності веде до недоборупродукції.
Великий вплив на валовий збір продукції надає іструктура посівних площ. Чим більше частка високоврожайних культур в загальнійпосівної площі, тим вище за інших рівних умов валовий вихід продукції,і навпаки. Безпосередній вплив на обсяг виробництва продукції надаєзагибель посівів, яка може відбутися з об'єктивних причин і з винигосподарства.
Кожен з перерахованих факторівв свою чергу залежить від ряду причин і обставин. Так, розмір і структурапосівних площ залежать від
Рис.1.1.Блок-схема аналізу виробництва продукції рослинництва.
спеціалізації підприємства, держзамовленняна той чи інший вид продукції, внутрішньогосподарської потреби в ній (нанасіння, корм тваринам), кон'юнктури ринку, наявності земельних, трудових іматеріальних ресурсів, економічної ефективності вирощування окремихкультур та ін Врожайність культур визначають якість землі, кількістьвнесених добрив; метеорологічні умови року, якість і сорт насіння,способи та строки сівби, збирання врожаю та ін
Схематичновзаємозв'язок перерахованих чинників представлена ​​на рис. 2. В першу чергунеобхідно виявити ступінь впливу факторів першого порядку, оскільки обсяготриманої продукції знаходиться в безпосередній залежності від них. Всіінші фактори роблять непрямий вплив.
Детермінована факторна модель фактичного валовогозбору продукції рослинництва має наступний вигляд:
НД = (S-Sг) У,
де: НД - валовоїзбір продукції;
S - посівна площа культури;
S г - площа, на якій загинули посіви;
У - урожайність культури.
Це модель змішаного типу, яка являє собоюпоєднання адитивної і мультиплікативної моделей. У даному випадку для вимірюваннявпливу факторів можна використовувати способи ланцюгової підстановки, абсолютних івідносних різниць.
Рис.1.2. Структурно-логічна модель факторної системи обсягувиробництва продукції рослинництва.
У процесі аналізу також необхідновстановити зміни в структурі посівів і розрахувати вплив цього чинника наобсяг отриманої продукції , тобто визначити, наскількидоцільні ті зміни, які відбулися у складі посівних площ, зпогляду збільшення обсягу виробництва продукції рослинництва.
Розрахунок впливу структури посівнихплощ на вихід продукції можна здійснити двома способами: ланцюговоїпідстановки та абсолютних різниць. При першому способі порівнюється загальний вихідпродукції при фактичної і планової структурі посівних площ. Загальнапосівна площа і вихід продукції з 1 га по кожній культурі однакові:
Як бачимо, загальний розмір посівноїплощі в обох випадках фіксується на фактичному рівні, врожайність - наплановому. Різна тільки структура посівів: у першому випадку - фактична, піддругому - планова.
Ця ж методика може бутивикористана і для розрахунку впливу структури посівів на витрати виробництва,суму прибутку та інші показники. Тільк...
