кооперативу. ВНині, як правило, випускають з уваги найголовнішу соціальну силу -людини. Сільськогосподарська кооперація є тим способом виробництва,при якому людина може знайти собі застосування в соціальній та економічнійжиття.
Ідея кооперації, яку необхідно зробитинадбанням усіх, полягає в тому, що якщо люди по одинці не володіютьвеликою силою, то, об'єднавшись разом, вони стануть однією з найбільшихсоціальних і економічних сил у світі. Соціальний прогрес вимагає величезнихзусиль і вчиняється дуже повільно в результаті того, що відсутня простеспівпраця. Зміна суспільного ладу, без зміни світогляду такожзумовлює провал соціальних програм. Кооперативний рух, якийє загальним і миролюбним рухом, не заснованим на боротьбі,одночасно служить соціальному та моральному вихованню людства. Вонодопомагає людям у матеріальному і виховному плані.
Освітні чинники - підготовка,перепідготовка та підвищення кваліфікації кадрів для сільськогосподарськихкооперативів та їх спілок. Необхідно розширювати мережу навчально-ділових центрів, набазі яких можливе надавати професійну підтримку кооперації,організовувати роботу на місцях по формуванню кооперативних господарських структур.
Крім того, проведення всеросійських ірегіональних науково-практичних конференцій і семінарів з питаньсільськогосподарської кооперації, регулярне висвітлення даної проблеми взасобах масової інформації дозволять посилити вплив освітніх факторівна процес розвитку кооперації.
Розвитоккооперації - одне з важливих стратегічних напрямків реформи таперетворень, що відбуваються в Російській Федерації. Світовий досвідсвідчить, що кооперація робить позитивний вплив на подоланнякризи, вирішення соціальних проблем, підвищення результативності діяльностісільськогосподарського виробництва і всього народного господарства. Високаефективність і оптимальність кооперативного господарства набувають насучасному етапі все більш важливе значення.
2.Зарубіжний досвід правового забезпечення та державної підтримки кооперації іагропромислової інтеграції
-->> Незважаючи нато що кооперативний рух зародився у Європі ще в XVII-XVIII ст., урядубагатьох країн, переважно європейських, аж до 70-х років XIX ст. використовувализаконодавчі, податкові та адміністративні заходи для його стримування. Головноюпричиною було те, що кооперативи, особливо споживчі, були великимиоб'єднаннями трудящих, а це лякало владу, тим більше що частина кооперативівпочала широко пропагувати ідеї В«кооперативного соціалізмуВ».
Поступово, з розвитком ідей кооперації,залученням в неї все більшої кількості населення, в тому числі сільського,зміною розуміння урядовими органами її ролі в розвиткунаціональних економік, багато держав світу стали проводити послідовнуполітику розширення кооперативної діяльності. Це виражалося як у прийняттібазових законодавчих актів, узаконюють і упорядковують процесиправової організації і функціонування кооперативних формувань, так і врозробці та застосуванні комплексу заходів зі створення пільгових умов їх розвитку.Особливо це стало проявлятись після Другої світової війни. Була створенаОрганізація Об'єднаних Націй (ООН), а в її складі - займається питаннямикооперації Економічна і соціальна рада, який в перших же своїхрезолюціях В«Земельна реформаВ» (1951г.) і В«Економічний розвиток меншрозвинених країн В»(1954 р.) визнав особливо важливу роль кооперації у розвиткусільського господарства. Розглянемо досвід правового забезпечення та державноїпідтримки кооперації в різних регіонах світу.
США. Показово розвиток кооперації в США, особливов кредитній сфері. У 1916 р. з ініціативи Конгресу США була створена Системакредитування фермерів (Farm Credit System), для того щобзабезпечити сільське господарство надійним джерелом кредиту.
Система кредитування фермерів (СКФ) єприватною власністю входять до неї банків та асоціацій, які володіють неюна кооперативній основі. Члени СКФ - фермери і їх кооперативи - керують їїдіяльністю через виборний Рада директорів. СКФ складається з 7 кооперативнихбанків (Farm Credit Banks), які надають фонди 232 локальнимасоціаціям позичальників. Останні, в свою чергу, розміщують кредити середсільських клієнтів і одного банку, що обслуговує кредитні потребисільськогосподарських кооперативів (СоBank).
Локальніасоціації займаються як короткострокових, так і довгостроковим кредитуванням.Перераховані вище фінансові інститути пропонують кредитні ресурсисільськогосподарським товаровиробникам та їх кооперативам у всіх 50 штатахкраїни. СКФ забезпечує більше чверті всіх кредитів, які використовуютьсяамериканськими фермерами, і є основним джерелом кредитування покупкинерухомості та діяльності фермерських кооперативів. Гроші для позик СКФотримує під гарантії з боку Федеральної корпорації з фінансуваннябанків Системи кредитування фермерів (Federal Farm Credit Banks Funding Corporation). Позики СКФ підлягаютьстрахування корпорацією Системи кредитування фермерів (Farm Credit System Insurance Corporation).
Правову основу організації системи фермерськогокредиту в різний час складали закони США: В«Про федеральних фермерських кредитахВ»(1916г.), В«Про сільськогосподарському кредитіВ» (1923 р.), В«Про сільськогосподарськомумаркетингу В»(1929 р.),В« Про фермерської іпотеку В»(1933 р.),В« Про фермерське кредиті В»(1933 р.), В«Про фермерської іпотекуВ» (1934 р.), В«Про фермерське кредитіВ» (1971 р.),В«Про сільськогосподарському кредитіВ» (1987 р.), В«Про реформу фермерської кредитноїсистеми В»(1996 р.). Правові основи діяльності кредитних спілок визначаєЗакон США В«Про кредитні спілкиВ» (1934 р.).
В цілому протягом усієї історії розвиткусільськогосподарської кооперації в США держава надавало істотну допомогукооперативному руху, завжди брало участь і бере участь у наданніспеціальних довгострокових кредитів для системи кооперативного кредиту. Так, в20-х роках держава виділила 9 млн дол для початку роботи федеральнихземельних банків (борг був повернений в 1932 р.); в 1933-1937 рр.. - 189 млн дол(Повернення боргу відбувся в 1947 р.). У 1983 р., перед кризою, борговізобов'язання фермерів Farm Credit System становили 86 млрддол, але Farm Credit System нічого не повинна була бюджету. У 1987 р. зновубуло виділено 4 млрд дол для відновлення Farm Credit System після кризи.
Кооперативи отримували і отримують від урядуподаткові пільги. У відповідності з федеральним законом про оподаткування сплатаподатку повинна відбуватися на одному рівні - кооперативу або його члена. Грошовікошти, що залучаються до кооперативний бізнес, не стають корпоративнимдоходом, тому і не обкладаються податками. На їх діяльність непоширюється антитрестовські законодавство, яке обмежуєгоризонтальне злиття, тобто процеси централізації та монополізаціївиробництва і капіталу. Кооперативи в США залучені в процеси освітньоїдіяльності, наукових досліджень, підтримки фермерів, представляють інтересисвоїх членів в органах державної влади.
Відповідно до законодавства СШАкооперативи можуть бути комерційними та некомерційними організаціями.Некомерційні кооперативи заохочуються урядом США шляхом проведенняпільгової податкової та кредитної політики. Контроль за комерційним абонекомерційним поведінкою кооперативів покладено на податкові та фінансовіінспекції. Якщо збільшується частка чистого прибутку, що йде на зарплатупрацівників, це веде до збільшення оподаткування.
Європа. Правовою основоюдіяльності кооперативів в Європі є спеціальні закони про кооперацію,регламентують статус кооперативної організації як добровільного об'єднанняфермерів, функціонуючого на демократичних засадах. У різних країнах ціправові положення оформлені по-різному. Перші кооперативні закони в більшостідержав Західної Європи прийняті в другій половині XIX ст., жоден з них небув скасований. У XX в. в кооперативні закони введені поправки, основний змістяких полягав у розширенні можливостей кооперації в умовах посиленоїконкуренції та ускладнення господарських ...
