ляд за тваринами, селекційна робота, спрямована напідвищення життєздатності і продуктивності тварин і рослин і т. д.
Живий працю тутспрямований, по-перше, на створення умов природним засобам виробництвадля реалізації їх здатності накопичувати нову енергію. По-друге, жива працяфіксує накопичену енергію, щоб використовувати її про запас. В результатілюдині вдається своєю діяльністю з'єднати природничі Функціїспоживаючого енергію тваринного і нагромаджуючого енергію рослини. Якщо впромисловому виробництві головним рушієм прогресу є знаряддя праці,то в аграрному виробництві провідну роль відіграють природні фактори.Економічне призначення штучних засобів праці - сприяти людинів роботі по забезпеченню умов життєдіяльності природних засобіввиробництва, що створюють речовина органічної природи, тобто вони виконують допоміжну,підпорядковану функцію. Цими обставинами визначаються особливостіеволюційного процесу в аграрному виробництві.
- Третя особливістьаграрного виробництва криється в специфічній природі його продукту, якийспочатку приймає своєрідну форму первинного продукту. Первинний продукт- Це знову синтезоване органічна речовина, створене працею іприродою. Як накопичується в поточний час енергія органічної речовинипервинний продукт не залежить від заздалегідь кількісно обмеженою іякісно певної матеріальної субстанції, що має місце, наприклад, удобувної промисловості. Безмежна потенційна можливість накопиченнянової енергії органічної речовини, здавалося б, знімає з ряду факторіваграрного виробництва визначення рідкості і обмеженості ресурсу. ВНасправді ж можливості зростання виробництва опосередковуються ризикованістюземлеробства, яке, на відміну від промисловості, позбавлене гаранта у виглядінаявного в наявності предмета праці. В наявності тут лише специфічнізасоби праці, що володіють здатністю в процесі своєї життєдіяльностінакопичувати сонячну енергію і перетворювати її в енергію органічногоречовини. Тому результат праці безпосередньо залежить від того, якВ«СпрацюютьВ» ці органічні В«машиниВ», які легко уразливі і регулюються людиноюще не повною мірою.
-->p>
Аграрний праця стаєвсі бо-леї складним. Як бачимо, закон зростаючих додаткових витрат має ваграрній сфері виробництва крім економічної має природну основу. [11]
2. Аграрно-промисловийкомплекс
2.1Аграрно-промисловий комплекс
біотехнічних революціяпротікає на тлі структурних змін в суспільному виробництві і новихсоціальних явищ у суспільстві. Між ними причинно-наслідковий зв'язок: одинпроцес стимулює розвиток іншого і навпаки. Глав-ное в цьому зв'язкускладає нове суспільний поділ праці по виробництву продуктівхарчування. Тривалий час забезпечення продовольством було функцієюаграрного праці. Тепер це стало функцією і промислового праці. Так, ввартості продовольства, що реалізується кінцевому споживачеві, питома вагавитрат несільськогосподарських галузей у США, Франції, Англії, країнах Скандинавіїстановить від 70 до 75%, в Росії-від 60 до 65%. Промисловість створює длягалузей рослинництва і тваринництва всі штучні засоби праці,надає їм виробничі послуги, переробляє їх продукцію.
У новій системівиробництва продовольства та інших товарів із сільськогосподарської сировинифункцією власне аграрного виробництва стало створення первинного продукту.Причому лише незначна частина (приблизно 1/4) надходить кінцевому споживачевів свіжому вигляді, а 3/4 піддається технічної обробки. Сільськогосподарськевиробництво перетворилося із замкнутої самовідтворюваної системи в ланкунової відтворювальної системи.
Таким чином, завдякиновому суспільному поділу праці аграрне виробництво виявилося цілкомвтягнутим у загальну систему відтворення суспільного капіталу та сталорозвиватися за законами цієї системи. Крім того, з галузі, що виробляєпереважно предмети споживання, воно перетворилося на галузь, що виробляєв основному засоби виробництва (сировина для переробної промисловості).
У рамках національноговиробництва сформувалася особлива сфера економіки, яка включаєсукупність галузей, що виробляють різні види продовольчих та іншихтоварів із сільськогосподарської сировини. Вона отримала назвуаграрно-промислового комплексу (АПК). Структуру АПК утворюють:
- сфера виробництвапервинного і кінцевого продукту (рослинництво, тваринництво і галузіпромисловості, переробні їх продукцію);
- ресурсообразующая сфера(Промислові галузі, що створюють засоби праці для всіх сфер АПК, і системапідготовки кадрів);
- виробничаінфраструктура АПК;
- система товарного тагрошового обігу та інформаційного забезпечення.
АПК функціонує якзамкнута самовідтворювана система. Перехід сільськогосподарськоговиробництва на машинну стадію розвитку супроводжується якісною зміноюу змісті аграрного праці та самого виробництва. Аграрний праця перетворитьсяв аграрно-промисловий працю (вид синтезованої діяльності, що увібрала загальніознаки індустріальної праці та особливості біотехнічного виробництва), асаме аграрне виробництво - в аграрно-промислове виробництво.Здійснюється воно тепер сукупним працівником нового типу.
Аграрно-промисловомувиробництву притаманне нове первинна ланка, яке засноване на якісноіншої біологічної, матеріально-технічної та наукової бази. Причому рівеньцієї бази однаковий як для великого, так і для дрібного виробництва. Цеобставину необхідно враховувати при створенні фермерських господарств. Щобвижити в нових умовах, селяни змушені спеціалізувати своє господарство зурахуванням потреб крупних фірм, які виступають у ролі замовника. Тількитак вдається застосовувати дорогі нові технології. Але такий крок їм вартосамостійності: селянські господарства потрапляють в економічну, технічнуі наукову залежність. Замовник встановлює ціни на вироблену продукцію,плату за використані насіння, гербіциди, добрива, пальне, орендованутехніку, технічне, агрономічне, ветеринарне та інші види обслуговування.У ряді країн селяни створили кооперативи, які огороджують їх від свавіллявеликих фірм. Але в будь-якому випадку, очевидно, що селянський двір як первиннеланка аграрного виробництва втрачає своє самостійне економічнезначення.
Формування АПК іперетворення землеробства в промислову агрономію розширило можливостіпроникнення капіталу в сільське господарство: великий капітал охоплює всічотири сфери АПК. Склалася система агробізнесу, в якій пануютьфінансово-промислові групи. Через систему агробізнесу в загальний обороткапіталу залучені і селянські господарства, засновані на трудовій приватнійвласності.
Загострилася проблемафермерства. На відміну від селянських фермерські господарства грунтувалися навикористанні найманої праці, вони виникли на першому етапі капіталізаціїсільського господарства. Поділ праці, спеціалізація виробництва, перетворенняаграрного виробництва в аграрно-промислове, жорстка конкуренція, збільшеннярозмірів конкурентоспроможного господарства викликали різку диференціаціюфермерських господарств. Багато хто з них відмовилися від застосування найманої праці йвлилися в ряди селянських господарств або припинили своє існування. [18]
2.2 Ринкові відносинив аграрно-промисловому комплексі
Аграрне виробництвоє оплотом чистої конкуренції, але воно не вписується в сучаснуринкову економіку. З одного боку, унікальність аграрного праці та йогопродукту, що задовольняє первинні потреби людей, забезпечуєдостатня пропозиція, стабільний попит і високі ціни, що дозволяєсуспільству зберігати земельну ренту як надлишок. З іншого боку, спостерігаєтьсястійка тенденція відставання сільськогосподарських цін і доходів аграріїв відзміни цін і доходів в економіці в цілому, що позбавляє цей вид підприємництвамотивації.
У короткостроковому періодіця проблема проявляється у крайньої нестабільності доходів аграріїв в різніроки, в довгостроковому періоді - в ціновій нееластичність попиту насільськогосподарські продукти. Нееластичність попиту підтверджується такимирозрахунками...
