рі генетичних ознак.
Генетичний тип міста - поняття, що включаєсукупність ознак, що формують його певні якості. Відбір такихознак підпорядкований завданню, для якої проводиться класифікація. Припрогнозуванні економічного розвитку міста важливо знати генезис йогогосподарських функцій і їх якісні перетворення. Для вирішенняпланувальних проблем необхідно враховувати еволюцію їх планувальної структури.
Класифікація за типами перспективногорозвитку розробляється в районних плануваннях на основіаналізу основних чинників зростання міст. Вона дозволяє комплексно тавзаємопов'язано оцінити умови та перспективи їх розвитку на великій території,врахувати проектну величину, зміни функціональної структури, створення новихміст. Перспективна типологія міст сприяє цілеспрямованомурозвитку і перетворенню систем розселення.
3.КЛАСИФІКАЦІЯ сільських поселень
Людністьпоселень (тобто величина їх за кількістю жителів) пов'язана з виробничимифункціями поселення, з формою розселення, з історією даного населеного пункту.Цей показник об'єктивно відбиває сумарну дію цілого ряду чинників нарозвиток поселення, але сам по собі не розкриває ці фактори. В той же часвеличина поселень створює певні умови для їхнього життя, для організаціїкультурно-побутового обслуговування їхніх жителів, тому виділення ряду характернихтипів сільських поселень за цією ознакою має наукове і практичнезначення. В«Типологія людності поселеньВ» може розглядатися як один звидів типології, але найбільш ефективно може бути використана в поєднанні зіншими типологічними лініями - функціональної, морфологічної, генетичної.
Прикласифікації поселень по їх людності в статистичному обліку всі вонирозподіляються на більше чи менше число груп, від найдрібніших (в 1-5жителів) до найбільш крупних (10 тисяч жителів і більше), слідуючи загальним принципамстатистичних угруповань. У типологічному відношенні важливо виділити таківеличини людності, з якими пов'язані істотні якісні особливостінаселених пунктів.
Так,особливий тип - однодворки, одиночне відокремлений житло - представляєбільшість пунктів з населенням менше 10 осіб. Малі населені пункти,мають до 100 жителів, як і відокремлені житлові точки, відноснообслуговування їх населення найбільшою мірою залежать від найближчих більшевеликих поселень. Лише вибірково (в одному малому селищі для цілої територіальноїгрупи їх) можуть бути створені деякі елементи громадського обслуговування(Початкова школа, медичний пункт, червоний куточок, хата-читальня або клуб,сільський магазин - все найменших розмірів).
Привеличиною 200-500 жителів кожне поселення може мати подібний мінімальнийнабір обслуговуючих установ, але настільки ж малих розмірів, що надаютьнаселенню порівняно обмежені можливості культурно-побутовогообслуговування. Сільськогосподарське поселення такої величини в організаційномувідношенні може бути базою певної виробничої одиниці (бригадаколгоспу, відділення або велика ферма радгоспу).
Внаселених пунктах з людністю 1-2 тисячі чоловік, що є для сільськихмісцевостей вже великими, створюються можливості помітного розширення колаобслуговуючих установ, збільшення їх розмірів і технічної оснащеності. Занормам, що застосовуються в проектуванні нових сільських поселень сучасноготипу, на 1 тис. жителів створюються, дитячий сад, ясла на 50-70 місць (зрозширенням в літній сезон до 80-110 місць), неповна середня школа на 150-160місць, клуб з кінозалом на 200 місць і бібліотекою, фельдшерсько-акушерський пунктз невеликим стаціонаром, магазини на 6 робочих місць, їдальня-кафе на 40 місць,комбінат побутового обслуговування на 3-4 робочих місця, лазня на 10 місць, відділеннязв'язку з ощадною касою, будинок для престарілих, спортмайданчики і т.д. Приодночасному обслуговуванні населення найближчих селищ створюється можливістьспоруди середньої школи, дільничної лікарні та подальшого збільшення розмірівбільшості установ. У виробничому відношенні сільські селища в 1-2тисячі жителів розглядаються при районній плануванні як оптимальні вЯк базу комплексних ділянок або відділень укрупнених колгоспів ірадгоспів, а іноді і в якості центральних селищ господарств.
Прирозмірах сільського поселення в 3-5 тисяч жителів створюються найбільшсприятливі можливості для забезпечення міського 1 рівня благоустрою такультурно-побутового обслуговування з будівництвом великих типових шкіл, будинківкультури, медичних установ, спеціалізованої торговельної мережі і т.д. Ввиробничому відношенні такі селища визнаються оптимальними в якостіцентрів великих господарств в умовах, що допускають значну концентраціюробочої сили і виробничих споруд.
Функціональнітипи сільських поселень. Люди займаютьсярізними видами діяльності, і населені пункти відіграють різну роль утериторіальної організації суспільного виробництва. Ці відмінності івраховуються в першу чергу при функціональної типології. Загальна для всіхпоселень функція - бути житловим місцем - при цьому як би В«виноситься за дужкиВ».
Длявизначення функціонального типу сільського поселення важливим критерієм служитьструктура В«поселкообразующейВ» групи самодіяльного населення - співвідношеннячисла трудящих, зайнятих в різних галузях народного господарства, трудящих,діяльність яких представляє безпосередній внесок жителів даногопоселення в народне господарство країни. Чисельність і склад В«поселкообразующегоВ»населення (так само, як у містах В«містоутворюючогоВ») відображають економічнуоснову життя даного населеного пункту.
Внаселенні селищ може бути виділено декілька груп: 1) зайняті в сільськомугосподарстві; 2) зайняті в лісовому господарстві; 3) зайняті на зовнішньому транспорті; 4)зайняті у промисловості; 5) поєднують заняття в сільському господарстві і впромисловості в тому ж населеному пункті (у різні сезони року); 6) зайняті вустановах (господарських, адміністративних, культурних, медичних, торговельних),в значній мірі обслуговуючих інші селища району; 7) зайняті врізних установах, головним чином обслуговуючих В«тимчасовеВ» населення,прибуває в дане місце для відпочинку, лікування.
Переважанняпершої групи створює тип сільськогосподарського поселення в двох йогосоціально-економічних формах колгоспної і радгоспної (до останньої близькіселища державних підсобних сільськогосподарських підприємств, наявних удеяких заводів, торговельних організацій).
Переважаннядругої, третьої та четвертої груп створює різні типи несільськогосподарськихселищ у сільській місцевості. Значна частка сьомої групи характерна дляособливих типів несільськогосподарських поселень - курортних селищ, поселеньпри лікарнях, туристських базах і т.п.
Поєднанняпершої, четвертої та п'ятої груп створює різні типи аграрно-індустріальнихпоселень в сільських місцевостях; п'ята група характерна для особливого типуагроіндустріальном селищ, який повинен отримати великий розвиток вмайбутньому.
Значначастка шостої групи вказує на виконання поселенням функцій місцевого центру всільському районі. Але ці функції, як правило, поєднуються з виробничими:утворюються різні типи сільськогосподарських, аграрно-індустріальних, несільськогосподарських (наприклад, пристанційних) селищ з розвиненими функціями місцевихцентрів.
Поєднаннябагатьох груп поселкообразующего населення взагалі являє поширенеявище, створюючи ряд перехідних і змішаних функціональних типів населенихпунктів у сільських місцевостях.
Дожаль, наша статистика, розділяючи все самодіяльне населення по галузях івидам діяльності, не розрізняє В«містоутворюючеВ» і В«містообслуговуючоїВ» групв містах і аналогічних груп у сільських поселеннях. Крім того, встатистичному обліку зайняте населення розподіляється за галузями господарстватільки в цілому по сільським адміністративним районам, а не по кожній сільськійпоселенню окремо. Тому при виявленні існуючих функціональнихтипів селищ і оцінці їх поширеності доводиться спиратися на матеріалиспеціальних експедиційних досліджень або...
