організацій. не
охоплені місцевимидротяними і стільниковими телефонними мережами,
комунальні служби,яким необхідно періодично знімати по-
показання лічильників витратгазу, електроенергії та води, служби
охорони природних ресурсіві т, д,
Крім звичайноїтелефонного зв'язку система "Глобалстар" предос-
тавляет навігаційніпослуги. Одна з найпростіших послуг - оп-
ределеніе місцезнаходженняабонента, коли той за допомогою свого
терміналу розраховуєсвої координати на основі контрольного
тонального сигналу,посиланого системою.
Ще один виднавігаційних послуг - забезпечення двосторонньої
зв'язку за допомогою обмінукороткими повідомленнями. Такий обмін може
використовуватися векстрених випадках, коли абоненту необхідно
дати знати про своємісцезнаходження службам оперативної допомоги
або сім'ї (нещаснийвипадок, поломка автомобіля тощо).
Третій виднавігаційних послуг включає визначення місцезнаходження-
ходіння абонента(Розрахунок координат проводиться на вузлової
станції) і передачукоординат визначеному заздалегідь колу або-
нентов. Ці послуги знайдутьзастосування в роботі диспетчерів транс-
порту, при пошукувкрадених автомобілів і т.д.
Структура мережі системи"Глобалстар" показана на малюнку. Сис-
тема розроблена такимчином, щоб найбільш ефективно здійсню-
фонні якіснупередачу мови та надання інших ін-
формаційних послуг привідносній простоті підключення нових
абонентів. Для ще більшповного охоплення обслуговуваних територій
можуть бути виведені наорбіту додаткові супутники. Запуск
супутників намічений на 1997м., введення системи в експлуатацію - на
1998
-->>
Даний проект - неєдиний у світі. однак тільки він ори-
ентірован на використаннятехнології СДМА.
В останні роки підбагатьох країнах, що володіють космічними
- 5 -
технологіями, ведутьсяроботи зі створення подібних систем з висо-
тами орбіт космічнихапаратів від 700 до 2000 км. Найбільш з-
вести аналогічний проект"Ірідіум" (у реалізації його приймає
участь НПЦ ім.Хрунічева), заснований на 66 супутниках, викорис-
зующий в радіоінтерфейсутехнологію СДМА, близьку до стандарту
стільникового зв'язку GMM, іпланований до реалізації практично в ті
ж, що і"Глобалстар", строки. Існують також аналогічні рос-
сийской проекти,наприклад, "Гонець" і "Сигнал". Однак на терміни
їх реалізації істотневплив робить дефіцит фінан-
вания.
Незважаючи на порівняноневелику (в масштабах планети) про-
випускним здатністьсистем глобальної персональної зв'язку (в
пропонованої початковоїконфігурації), вони вже зараз заочно на-
чинают конкурувати одинз одним за ринки збуту шляхом поперед-
рітельно порівнянняспектра пропонованих послуг їх оріентіровоч-
ної вартості, перспективрозвитку, залучення інвесторів і по-
потенційних користувачів.
Попереднійпорівняльний аналіз систем "Глобалстар" і
"Ірідіум" бувприведений у статті Л.Я. Кантора і І, С. Поволоцького
"Системиперсональної рухомого зв'язку через низькоорбітальні
ШСЗ "(" Вісникзв'язку - N% 11, 1994 р.). Основні параметри сис-
тим наведені в таблиці.
в”‚ Проект"Ірідіум" "Глобалстар" в”‚
в”‚ Числосупутників 66 48 в”‚
в”‚ Висотаорбіти 900 1400 в”‚
в”‚ Ємністьсистеми, в”‚
в”‚ тис.каналів 56 65 в”‚
в”‚ Термінслужби, років 5 7,5 в”‚
в”‚ Вартістьсистеми, млрд.USD 3,4 1,7 в”‚
в”‚ Вартістьтерми-в”‚
в”‚ налу, USD3000 750 в”‚
в”‚ Передбачуванаоплата в”‚
в”‚ за1мін.разговора в”‚
в”‚ (тільки супутниковийсег-в”‚
в”‚ мент), USD3 0,3 в”‚
- 6 -
Як видно,"Глобалстар * обіцяє більш вигідні умови для
абонента. Це пов'язано зтем. що прийнята концепція побудови
цієї системи передбачаєвиробляти всю обробку сигналу на
Землі. спираючись навелике число вузлових станцій. "Ірідіум" ж
передбачає вироблятипереважна кількість з'єднань з викорис-
зованием межспутніковихліній зв'язку, зменшивши до мінімуму число
наземних станцій, щопризводить до необхідності мати складні
(що містять комутаційнеобладнання, додаткові стежать
антени, джерелахарчування і т.д.) і, відповідно, більш тя-
желие і дорогісупутники, що вимагають значних витрат на їх
запуск. Відомо, щозбільшення складності завжди приводить до
зменшення надійності.Більш того, мале число наземних вузлових
станцій призведе донеобхідності задіяння при проходженні
виклику великогокількості наземних телефонних мереж і каналів
межспутнікових обміну,що викличе додаткові витрати.
В даний часпроекти "Глобалстар і" Ірідіум "отримали
позитивну оцінкуМіністерства зв'язку РФ для проведення підго-
товітельних роботи погрядущому їх використанню в Росії, де
завдяки неосяжнимпросторам достатньо "білих" плям в теле-
комунікаційномуобслуговуванні. За орієнтовними оцінками до 2005
р. в Росії можна чекатидо 1 млн. користувачів таких систем
зв'язку.
Геодезичнісупутники (ERS-1, ERS-2).
Влітку 1991 рокутодішнє радянське уряд дало фран-
цузское судну"Астролаб" дозвіл пройти через закрите з
1922 для західногофлоту Баренцове море на півночі Радянсько-
го Союзу. Північносхідномупрохід через Баренцове море, Карські
Ворота і море Лаптєвих доБерингову протоці скорочує шлях з Єв-
ропи в Японію на 20 днівв порівнянні з торговим шляхом через Су-
ецкій канал. Відстаньвід Нової Землі до Берингової протоки,
рівне приблизно 5.600 кілометрів, можнаподолати тільки в років-
неї час, та й то лишеза допомогою криголамів, причому навіть влітку
суду нерідко на цілімісяці вмерзают в Паковий лід. Северовос-
точний прохід теж шукалиблизько 300 років: у 1878-79 роках він був
вперше покірний А. Е.Норденшельдом.
"Льодовавахта "судна" Астролаб "розташовувалася не як при
Амундсену, на щоглі в такзваному "вороняччям гнізді", і не на
капітанському містку, ависоко в небі.
Всього лише за десятьднів до того, тобто 17 червня 1991 року,
був виведений на орбітугеодезичний супутник ERS-1. Головною зада-
чий супутників,сконструйованих на замовлення Європейського косми-
чеського агентства (ESA) іучасників консорціуму під руководс-
твом фірми Дорніер,дочірнього підприємства DASA (Deutsche Aerona-
utics and SpaceAdministration), повинні були стати спостереження за
океанами і покритими льодомчастинами суші, щоб представити клі-
матологам, океанограф іорганізаціям з охорони навколишнього сере-
ди дані про цімалодосліджених регіонах. Супутник був осна-
щен найсучаснішоюмікрохвильової апаратурою, завдяки кото-
рій він готовий до будьпогоду: "очі" його радіолокаційних приладів-
рів проникають крізь тумані хмари і дають чітке зображення по-
поверхні Землі, черезводу, через сушу, - і через лід. Теорія-
тічеськи він повинен бувпредставити ідеальну карту льодової обста-
новки. А пересуваннясудна "Астролаб" повинно було перевірити ще раз
її в суворих умовахполярного моря.
Основним інструментомсупутника є Synthetic Aperture
Radar SAR, який ведеспостереження по смузі шириною в 100 ки-
лометров паралельно земноїорбіті. SAR посилає мікрохвильові їм-
пульс на Землю. Завідбитим луна-сигналів можна судити про тип
і структурі, а також і проступеня віддаленості земної поверхні.
За даними, які супутникERS-1 посилає під час свого польоту
над полярним морем наЗемлю, ESA і норвезьким NERSC (Nansen En-
vironmental andRemote Sensing Center) були складені карти ле-
довой обстановки...
