ів, вапняків, вугілля. Загальна потужність по областіколивається в середньому від 4,5 тис. метрів до 10,5 тис. метрів (потужність товщі з північного заходуна південний схід). Найбільший розвиток мають аргіліти, алевроліти (69%), пісковики(40%) і в меншій мірі вапняки і вугілля (1%). В районі Головною антикліналі кам'яновугільноговідкладення підняті і виходять на денну поверхню або прикриті четвертиннимивідкладеннями малої потужності. У бік Кальміус-Торецька, Бахмутської улоговин кам'яновугільнівідкладення йдуть на глибину і перекриті пермськими відкладеннями.
Пермські відкладення мають доситьшироке поширення і найбільш розвинені в північній частині в межах Бахмутськоїулоговини. Пермські відкладення представлені пісковиками, вапняками, ангідриту,а також строкато-кольоровий товщею піщано-глинистих опадів загальною потужністю 800-2500 метрів.
Тріасові відкладення мають обмеженепоширення і представлені вапняками, пісковиками, глинами і пісками. Поширеніна півночі області, потужністю 180 - 400 метрів. Юрські відкладення мають також обмежене поширення в основному на півночі області. Відклади представлені пісковиками,глинами потужністю 300-450 метрів.
Крейдяні відкладення розвинені в північномуі частково в південно-західному і південно-східним районах і представлені крейдою, мергелем,піщано-глинистої товщею. Потужність крейдяних відкладень 450 - 600 метрів. Палеогенові відкладення добре оголені по долинах річок і схилах балок на території всієї області.Вони представлені пісковиками і пісками, глинами, мергелями. Загальна потужність 45 -60 метрів.
Неогенові відкладення розкриті в західній,південній, південно-східній частинах області. Вони представлені дрібнозернистими пісками зпрошарками глин, в Приазов'ї - морськими чорними глинами, пісковиками, вапняками.Потужність відкладів 25 - 45 метрів. Четвертинні відкладення характеризуються майжесуцільним поширенням на території області, геологічно представлені лессовіднимісуглинками, червоно-бурими глинами, піщано-глинистими відкладеннями, потужністю 1-2 метри в межах головної антикліналі Донбасу, а район Приазовського щита - до 60 метрів, на півночі області досягає 10 - 12 метрів. Середня потужність четвертинних відкладень в межахвододільних просторів становить 10-15 метрів.
1.2.3 Гідрогеологічні умови
Гідрогеологічні умови Донецькійобласті визначаються геолого-структурним будовою і літологічних складом відкладень,беруть участь в геологічній будові, а також гідрогеологічними особливостямиобласті. Водоносні горизонти приурочені до звітреної товщі докембрійських утворень,до відкладів девону, кам'яновугільних товщ пермі, тріасу, палеогену і четвертинноювідкладів.
Докембрійський водоносний горизонтрозташований в південній частині області і міститься в тріщинуватих товщі кристалічнихпорід.
Водоносні горизонти девонських відкладеньрозвинені вузькою смугою вздовж північного кордону Приазовського масиву, приурочені допіщаниках.
Водоносні горизонти кам'яновугільнихвідкладень поширені широким поясом з північного заходу на південний схід області таприурочені до тріщинуватих зоні пісковиків.
Водоносні горизонти пермських відкладеньмають обмежене поширення. Вони поширені в основному на півночі областіі приурочені до піщаниках, доломіт і вапняки, розвиненими в Бахмутської і в меншійступеня в Кальміус-Торецька улоговинах.
Водоносний горизонт тріасових і юрськихвідкладень приурочений до піщаників і вапняків.
Водоносні горизонти крейдяних відкладеньмають широке поширення в межах Бахмутської улоговини, Консько-Ялинської западиниі Амвросіївського району.
Водоносні горизонти палеоген-неогеновихвідкладень мають поширення на півдні-заході і півдні Донецької області і використовуютьсядля водопостачання сільськими споживачами.
Водоносний горизонт четвертиннихвідкладень приурочений до річок і балках, і в меншій мірі до суглинних відкладіввододілів.
Підземні води містяться в тріщинуватоюзоні Мергельна товщі, мають хорошу якість і великі запаси, що забезпечують питневодопостачання основних промислових регіонів Донецької області.
1.2.4 Корисні копалини
У межах Донецької області виявленобільше 50 різноманітних корисних копалин, багато з яких розробляються івикористовуються в народному господарстві. Такими видами сировини як вугілля, кам'яна сіль,доломіт, кам'яні будівельні матеріали, будівельні піски, крейда, гіпс, формувальніпіски, флюсовий вапняк, тугоплавкі та цегляно-черепичні глини промисловістьДонецької області повністю забезпечена в даний момент і на подальші роки. Порядз цим спостерігається дефіцит деяких рудних і нерудних корисних копалин: фосфатногосировини, сірки, азбесту, графіту і деяких інших. В область завозиться залізна руда,магнезит, боксити, хроміти, польовий шпат, тальк та іншу сировину. Це пояснюєтьсятим, що деякі види сировини на території області в промислових масштабах щене виявлені, а освоєння ряду знайдених родовищ здійснюється дуже повільночерез брак коштів. Ресурси Донецької області діляться на:
-паливно-енергетичні ресурси;
-рудні корисні родовища;
-нерудні корисні родовища;
-будівельні матеріали.
Незважаючи на всі зростаючу роль нафтиі газу в балансі нашої держави, як і раніше вугілля залишається основним джереломенергетичних та паливних ресурсів. У Донецькій області з рудних родовищвикористовуються тільки ртутні руди. Інші корисні поклади (залізна руда, руда кольоровихметалів, алюмінієву сировину) знаходиться на стадії розвідки. На території Донецькоїобласті відомі великі родовища кам'яної солі, крейди, доломіту і флюсовихвапняків, вогнетривких і тугоплавких глин, фірмових пісків та ін На базі цихродовищ споруджені і працюють великі гірничодобувні підприємства. В областііснують великі перспективи виявлення промислових родовищ калійних солей,графіту, а також вогнетривких глин. Донецька область винятково багата різноманітнимкомплексом будівельних матеріалів. Тут розвідані та експлуатуються великі родовищацементної сировини, гіпсу, скляних і будівельних пісків, крейди, пісковика. В областіє перспективи для організації видобутку і використання промисловістю облицювальнихматеріалів (граніту, мармуру) [1].
2. Геоекологічні умови ділянки проектованогобудівництва2.1 Геоморфологічні умови
Ділянка, планований під будівництво, розташований на лівому схилібалки Комишувата, в 100 м від неї. Балка з постійним водотоком. Абсолютні відміткизмінюються від 60-62 м на майданчику до 50-51 м у заплаві. На ділянці спостерігається розвиток ерозії. Ухил схилу різко змінюється у напрямку до балки і становить 0,11.У зв'язку з тим, що ухил перевищує 0,1, дана ділянка є зсувонебезпечних.
Майданчик знаходиться в межах декількох геоморфологічних елементіводного генезису. Поверхня ділянки слабонаклонную. У зв'язку з цими геоморфологічнимиумовами ділянка характеризується другою категорією складності.
2.2 Геологічна будова
У геолого-структурному відношенні ділянка знаходиться в межахПриазовської западини.
Ділянка розвідано двома свердловинами. На глибину буріннявін складний відкладеннями неогенового і четвертинного віку.
Літологічних породи представлені глинами і пісками. Заляганняпорід горизонтальне.
Глина світло-сіра верхненеогенового віку сланцеватості текстури.Розкрита повсюдно. Потужність змінюється від 2,5 до 3,0 м. Підошва підсікти свердловинами на глибині 12,0 м. Перекрито пісками-псевдопливунамі.
Світло-сірі піски-псевдопливуни верхненеогенового віку.Потужність шару 7,6-8 м. Глибина подсеченія підошви 9,0-9,5 м.
Світло-сіра опесчаненная глина верхненеогенового віку зустрінутав інтервалі 3,5-5,0 м в другій свердловині. Глибина подсеченія підошви 5,0 м. Потужність глини - 1,5 м.
Грунтовий елювіальний шар представлений сучасними четвертиннимивідкладеннями чорнозему потужністю 0,4 м і гумусірованние супіски потужністю 0,4-0,6 м. Потужність шару 0,4-1,0 м. Глибина подсеченія підо...
