сці виникають рівнинні ділянки земної поверхні.
Однак процес денудації не слідрозглядати тільки як процес видалення продуктів вивітрювання, так як одночасноз видаленням продук тов вивітрювання відбуваються їх подальше подрібнення і руйнуваннякорен них порід в результаті тертя уламків гірських порід один про одного і про коренві породи.
До денудаційним процесам відноситьсяруйнівна діяльність вітру {дефляціяі корразія), поверхневих текучих вод (площинний змив і еро зія), підземних вод (суфозія і карст),морського і озерного прибою (абразія), льодовиків(Випахіваніе, екзарація).
3.1Руйнівна діяльність вітру
Руйнівна діяльність вітруносить назву дефляції (від лат. де-фларе - здувати, видувати), або розвівання, і корразіі.Розвівання виражається в тому, що вітер підхоплює дрібні продукти вивітрюванняі відносить їх. З розвівання тісно пов'язана корразія(Від лат. Корразус - обточування), яка полягає в тому,що піщинки, що переносяться вітром, зустрічаючи на своєму шляху об ломки гірських порід іскелі, стирається, свердлять, борознять, обточують їх. В результаті дії розвіванняі корразіі скелі, що зустрічаються в пустельних районах, набувають різні химерніобриси. Якщо вони складені шаруватими породами різної фортеці, в них утворюютьсяжелобообразние поглиблення, відповідні верствам м'яких порід, і виступи, відповідні більш твердим породам. Такяк основна маса піску переміщується на ви соте 1,5-3 м, скелі іноді набуваютьприсадкуватий обриси (рис. 5.1).
У порід, що складаються з мінералів різної твердості,поверхня стає ніздрюватої. Нерідко в скелях виникають еолові печери. Валуни,зустрічаються на шляху вітру, зазвичай набувають тригранну форму, за яку отрималиназву В«еолові тригранникаВ»(Або багатогранники, рис. 5.2). Продукти руйнування гірських порід нерідко переносятьсявітром на величезні рас стояння. Так, пил з Сахари переміщається на відстань 2000-2500км. При мірно так само далеко розноситься лесова пил з центральних районів Китаю.
В результаті еолової акумуляції виникають своєрідніформи рельєфу. Особливо характерні вони для пустель і піщаних узбереж. У пустеляхпід дією вітру виникають бархани,представляють собою піщані горби заввишки до 20-30 м з пологим навітряних (5-12 В°)і крутим підвітряного (30-35 В°) схилами. У плані бархани мають форму півмісяцяз В«рогамиВ», зверненими за напрямком вітру. При злитті окремих барханів утворюютьсябарханних ланцюга - (рис. 5.3). Висота їх досягає 200 м, довжина- 3-5 км і більше. Окремі бархани, особливо невеликих розмірів, можуть під впливомвітру переміщатися. Швидкість переміщення становить іноді 100-200 м на рік, частіше- 30-40 м в рік.
Транспортування рихлого матеріалу вітром здійснюєтьсярізними способами. При цьому треба враховувати, що чим вище швидкість вітру, тим більшевеликі частки можуть бути перенесені.
Піщані і пилові бурі піднімають пісок і пил у пустеліЦукру і переносять їх на тисячі кілометрів в Атлантику. Чорні бурі на Україні,підхоплюючи частки чорнозему, переносили їх навіть до Скандинавії. За даними академікаЛисицина А.П. (Р.1923 р.) щорічно в океани випадає 1, 6 млрд. тонн пилу і тонкогопіску. При швидкості 20 м/с, вітер може переносити частинки розміром до), 5 см.
3.2Діяльність поверхневих текучих вод
Розрізняють двіформи руйнівної діяльності текучих вод:
Гј Площинний змив
Гј Лінійний змив (ерозія)
Площиннийзмив і утворення делювії. Атмосферніопади стікають по поверхні Землі або у вигляді мережі тонких переплетених цівок,рухомих по всій поверхні схилу, або у вигляді більш або менш потужних струменів іпотоків, що рухаються по вибоїнах, ярах, річкових долинах. Геологічна діяльністьплощинного змиву виражається в тому, що дощові і талі води, що стікають по схилуу вигляді тісно переплітається мережі цівок, підхоплює дрібні продукти вивітрюванняпорід і зносять їх униз по схилу. Там, де крутизна схилу мала, а так само у йогопідніжжя матеріал, зноситься цівками, відкладається. Продукти вивітрювання, відклалисяпід дією площинного змиву, називаються делювії. У зв'язку з цією площиннийзмив називають також делювіальні процесом. Делювій, відкладаючись у підніжжя схилу,утворює делювіальні шлейф, який представляє собою смугу пухких відкладень, які облямовуютьсхил.
В результатідії площинного змиву схили поступово вихолоджується і вирівнюються, делювіальнівідкладення все вище і вище просуваються вгору по схилу, і коли крутизна схилудосягає 3-4 про , подальший змив припиняється.
Ерозійні процеси. Під ерозією розуміють руйнівну діяльність водних потоків, поточнихв певному руслі. Якщо площинний змив призводить до вирівнювання і вихолажіваніюсхилів, то лінійний розмив викликає їх розчленування ярами і річковими долинами.
Яри - цевибоїни, сильно розгалужені, що утворилися за рахунок ерозійної діяльності тимчасовихабо невеликих постійно діючих потоків. Річкові долини відрізняються від ярівголовним чином тим, що розвиваються під впливом більш-менш потужних постійнихпотоків, у зв'язку з чим часто мають дуже значну протяжність.
Розмивання схилівпочинається з найбільш низького рівня даної місцевості. Нижній рівень, від якогопочинається лінійний розмив, називається базисом ерозії. Для річкової системи базисомерозії є рівень найближчого до неї водойми, в який вона впадає, - моряабо озера.
Розвиток яріві річкових долин відбувається наступним чином. Кінетична енергія потоку досягаєнайбільшої величини в нижній частині схилу, так як маса води в міру просуванняпотоку вниз по схилу все більш збільшується за рахунок припливів. Тому спочаткурозмивається нижня ділянка схилу. По мірі розмиву швидкість потоку на цій ділянцістає меншою, оскільки зменшується крутизна нижній частині схилу. За рахунок цьогознижується і кінетична енергія потоку. Нарешті настає момент, коли крутизнанижньої ділянки схилу зменшується настільки, що між розмиває здатністюпотоку і опором порід розмивання встановлюється рівновага. В результатіерозія на нижній ділянці схилу припиняється.
У міру зменшеннякрутизни нижньої ділянки схилу вищерозташованих ділянка стає все більш крутимі обривистим. Тому процес розмиву нижньої ділянки схилу поступово завмирає,а вищерозташованого - посилюється. Так буде тривати до тих пір, поки на всьомуВпродовж потоку не виробиться поздовжній профіль рівноваги, при якому настаєрівновагу між розмиває здатністю потоку і опором під розмивання.
3.3Денудаційна діяльність підземних вод
Всі води, якізнаходяться нижче поверхні Землі, називають підземними. Такі води можуть або тектипід землею, або знаходитися там в нерухомому стані.
денудаційних,руйнівна, діяльність підземних вод проявляється в карсті, суфозія, зсуви.
карсту називаються явища, пов'язаніз утворенням підземних порожнин у результаті вилуговування підземними водами згірських порід розчинних складових частин.
Найбільш схильні карстовимпроцесам такі породи, як вапняк, доломіт, ангідрит, гіпс. Вилуговування їхможе відбуватися як з поверхні, так і зсередини. Вода, циркулюючи по тріщинах,перетворює їх у різного роду порожнечі і печери. Струменя дощових і талих вод, спрямовуючисьз поверхні в тріщини, перетворюють їх на карстові колодязі, званіпонори. Води, стікаючи по поверхні карстующихся порід, утворюютьвибоїни, звані Карр.Поверхні, покриті Карр, називаютьсякарровимі полями. Якщо покрівля підземних карстовихпорожнеч обрушується, на поверхні утворюютьсякарстові воронки.
суфозія (підкопування)полягає в механічному вимиванні дрібних пилуватих частинок з пухких гірських порідпідземними водами з утворенням на поверхні западин, невеликих суфозійнихворонок і блюдець. Найбільш характерне розвиток суфозійних процесів для лесіві лесовидних відкладень.
Зсуви - цезміщення мас порід вниз по схилу під впливом сили тяжіння, що відбувається без перевертанняі дроблення. Часто безпосередньою причиною вин...
