стає до 5-6 м і дещо сповільнюється швидкість течії. В районі молдавського села Чобручі (неподалік відкордону з Україною), русло ділиться на два подібних по водності рукава. Правий,звивається безліччю добре розвинених меандрів, рукав зберігає назвуДністер, а лівий (більш прямолінійний і повноводний) називається Турунчук.Велика частина межиріччя являє собою приналежний Україні масивплавнів. У Біляївки рукава Дністра зливаються в один, а нижче с. Маяки річка зновуділиться на два рукави (правий - Глибокий Турунчук і судноплавний, лівий -Дністер), що впадають в Дністровський лиман і утворюють невелику дельту.
Рівні води Дністра
Характерною особливістю Дністра є паводковий режим- Щорічно на річці спостерігається до п'яти паводків, при яких рівні води можутьзростати на 3-4 і більше метрів. Збереженню значних підйомів рівня,формуються в Карпатах, сприяє порівняно мала русловамісткість річки, обумовлена ​​переважно крутими берегами Дністра,вузької (або відсутньої) заплавою і слабким регулюванням стоку верхньої течіїрічки. На карпатських притоках створено лише одне (Чечвинське) невелике зарозмірами (повний обсяг - 12,1 млн. м3) водосховище.
Максимальні річні рівні Дністра зазвичай пов'язані зпроходженням паводків і в окремі роки найвищими є рівні весняноговодопілля, але трапляються підйоми рівня через утворення заторів.
Найбільша амплітуда коливань рівня води (9-10 м) спостерігається в середній течії Дністра (в районі Заліщиків), нижче яких вона нині регулюєтьсяДністровським водосховищем. Найвищий зафіксований підйом рівня води при проходженніпаводку у червні 1969 р. становив у Жванці - 6,49 м, Могилеві-Подільському - 6,73 м, Сороках - 6,62 м, Грушці - 6,30 м. Близькими були значення і під час великого паводку 1974: 4,56 м, 4,92 м, 4,60 м і 4,41 м. Поступове згладжування коливань рівня води спостерігається нижче водного постаГрушка, де долина Дністра розширюється.
Максимальний середній річний витрата води Дністра на постахЗаліщики і Бендери спостерігався в 1980 р. -429 і 610 м3/с., А найменший середнійрічна витрата в Заліщиках (97,6 м3/с.) відзначений у 1961 р., а в Бендерах (142 м3/с.) - в 1904 р.
Сток Дністра
Визначення середнього багаторічного витрати води Дністрапроводився на двох водних постах - Заліщики (Україна, де річка покидаєкарпатський регіон) і Бендери (Молдова, де стік річки близький до повного). Дожаль, спостереження на них проводилися з деякими перервами.
Облік безповоротного водоспоживання (отриманий припроектних роботах Дністровського гідровузла) дозволяє оцінити природний стікДністра на водному посту Заліщики (верхнє і, частково, середня течія річки) в226 м3/с. або 7,13 км3 в рік. Стік річки в нижній течії оцінювався за даними спостереженьна водному посту Бендери, де середній багаторічний стік Дністра склав 311м3/с.
Твердий стік Дністра
При великих паводках каламутність дністровської води досягає5-10 кг/м3, що негативно позначається на рекреаційному використанні ріки
Важливою особливістю Дністра є значний стіктранспортуються рікою наносів, обумовлений гірським характером харчування іантропогенним впливом (вирубка лісу, поширення в басейні просапнихкультур і виноградників). Понад півстоліття спостереження за твердим стоком ведутьсяна водних постах Заліщики (з 1949 р.), Могилів-Подільський та Бендери (з 1951 р.). Середній багаторічний стік наносів в районі Заліщиків становить 2,6 млн. тонн, каламутність -390 г/м3. Значно більший стік наносів зафіксований в Могилеві-Подільському -4,9 млн. тонн (каламутність - 560 г/м3), а на водному посту Грушка він оцінюється в5,6 млн. тонн.
Максимальні значення твердого стоку на Дністріспостерігалися в рік грандіозного паводку (1969 р.), коли річний стік наносів у Заліщиках склав 10 млн. тонн, у Могилеві-Подільському - 17 млн. тонн, Грушці -21 млн. тонн, а в Бендерах - 4,4 млн. тонн. Наведені дані свідчать,що основна частина наносів (близько 17 млн. тонн) була акумульована вДубоссарському водосховище.
Температурний режим Дністра
Температурний режим Дністра, в якому важливу роль відіграєгірське походження річки, по його довжині має значні відмінності і вода вверхній течії ніколи не буває дуже теплою. В останні десятиліття важливізміни привніс антропогенний фактор, насамперед, створення Дністровськоговодосховища. Його значна глибина, що досягає 50 м, а також скидання води з великих глибин, зумовлюють значні зміни температури в нижньомуб'єфі.
В окремі роки (особливо навесні) температура води можедуже відрізнятися від середніх багаторічних значень. Зокрема, в Маяках середнямісячна температура води в квітні змінюється від +6,6 В° С (1987 р.) до +13,2 В° С (1989 р.). Температура в річці трохи вище температури повітря, що пояснюєтьсяфізичними властивостями води і її перемішуванням в річці.
гідрохімічних характеристик Дністра
Гідрохімічні особливості Дністра формуються підвпливом комплексу природних (особливості будови басейну, вимиваннямінеральних речовин з порід і грунтів, підземні води та процеси вводосховищах) та антропогенних (стічні води, змивши з полів мінеральних іорганічних добрив, аварійні ситуації) факторів.
Прорив дамби накопичувача хімкомбінату в Стебнику (Львівськаобласть) восени 1983 р. привів до викиду 4,5 млн. м3 забруднюючих речовин зконцентрацією солей в 250 г/л. На наступний день забруднення досягло Дністра,а через тиждень його зафіксували поблизу греблі Дністровської ГЕС. Стабілізаціягідрохімічних характеристик відбулася лише з 1988 р.
У результаті аварії була забруднена практично вся річка(Хоча за відсутності Дністровського водосховища наслідки аварії були бзначно серйозніше) - навіть в гирлі спостерігалися істотні змінигідрохімічних характеристик (середньорічна мінералізація води в Біляївці: 1984 р. - 855 мг/л, 1985 р. - 644 мг/л, 1986 р. - 618 мг/л, 1987 р. - 582 мг/л, 1988 р. - 591 мг/л).
Водогосподарче використання Дністра
Дністер здавна широко використовується в багатьох сферахгосподарської діяльності - водному транспорті, водопостачанні, рибному промислі,рекреації. Тут з початку XIX ст. здійснювалася перепланування (спрямлення) ірозчищення русла, поглиблення порогів, через що Дністер став значно зручнішедля сплаву лісу і судноплавства.
Дністровська ГЕС - найбільше господарська спорудабасейну, щорічно виробляє близько 800 млн. кВт-год. електроенергії, восновному припадають на "години пік" роботи державноїенергосистеми.
Нині водні ресурси Дністра широко використовуються взрошенні, промисловому, комунальному і сільськогосподарському водопостачанні,рибному господарстві, у будівництві застосовується руслової алювію, а на одне зперших місць вийшла гідроенергетика. Вода з Дністра і його приток використовуєтьсядля водопостачання багатьох міст Західної України - Львова, Івано-Франківська,Тернополя, Чернівців, Кам'янця-Подільського та інших.
Незважаючи на незначну довжину належить Українігирлової ділянки річки Дністер, саме тут здійснюється основний відбір води.У кілометрі від кордону з Молдовою на рукаві Дністер розташований водозабірБілгород-Дністровської зрошувальної системи. Нижче вода відбирається водопровідноїстанцією "Дністер", а також Маяк-Біляївської і Троїцько-Граденіцкойзрошувальними системами. Лише однієї водопровідної станцією "Дністер"для водопостачання Одеси, Іллічівська і ін щорічно відбирається більше 300 млн.м3 води, що приблизно відповідає витраті в 10 м3/с.
Використання Дністра для судноплавства вкрай обмежена -придатні для цього українські ділянки річки в нижній течії і поблизуМогилева-Подільського дуже короткі. Вантажне судноплавство здійснюється наДністровському водосховищі, а в декількох місцях між берегами річки влаштованіпоромні переправи. Дністер досить широко використовується для вилову риби (до 500тонн щорічно), основний улов якої припадає на лиман і гирлової ділянкурічки.
