ромової кислоті матеріалом. ВІнакше навколо отвору залишаються не покриті хромом ділянки.Зачеканення проводиться урівень з хроміруемой поверхнею. По закінченніізоляції, підлягають хромуванню ділянки, необхідно ретельно очистити відзабруднення лаком. Поверхню зачищають наждачним полотном.
Монтаж підвіски . При монтажі підвіски на детальнеобхідно прослідкувати за тим, щоб деталі не закривали один одного і вседілянки їх поверхні, по можливості, однаково відстояли від поверхніанода.
Знежирення. При видаленні з поверхні деталіжирових забруднень слід мати на увазі, що сталеві загартовані тонкостіннідеталі, що працюють при значних питомих навантаженнях, не допускаєтьсязнежирювати на катоді; в цьому випадку застосовується анодна знежирення абознежирення хімічним способом.
декапирование. Перед хромуванням сталеві тачавунні деталі піддаються анодному декапірованію протягом 30-90 сек. прищільності струму 25-40 А/дм.Вироби з міді та мідних сплавів анодному декапірованію не піддаються.
5. Приготування, коригування таробота хромових ванн
5.1 Приготування електроліту
Електроліти для хромовихванн приготовляются з двох основних компонентів - хромового ангідриду і сірчаноїкислоти.
5.1.1 Складання електроліту
Для приготуванняелектроліту розраховане кількість хромового ангідриду дробиться на невеликішматки, завантажується у ванну хромування і заливається для кращого розчиненняводою, підігрітою до 60-80 В°. При цьому можна використовувати водопровідну воду, незабруднену залізом, проте, в районах з жорсткою водопровідною водою для цихцілей необхідно користуватися конденсатором або навіть дистильованою водою.
Після розчиненняхромового ангідриду розчин перемішують і визначають в ньому вміст CrO за питомою вагою.
Розчин після ретельногоперемішування піддають аналізу і, встановивши дійсний зміст CrO і HSO, підраховують ідодатково вводять відсутню кількість компонентів.
5.1.2 Опрацювання електроліту
Для нормального осадженняхрому рекомендується утримання в електроліті невеликої кількості Cr Ві, близько 2-4 г/л. У готовомуелектроліті виробляють пробне хромування.
Заміна хромового електролітупроводиться через 1-2 роки і залежить від інтенсивності експлуатації ванни ізабруднення її домішками.
При експлуатації ваннислід враховувати, що в процесі електролізу концентрація тривалентного хромув електроліті змінюється в залежності від конфігурації деталей. Так, прихромування деталей, площа покриття яких більше площі анода, наприклад,при хромування внутрішній поверхні циліндра, концентрація тривалентногохрому в електроліті поступово зростає. Якщо ж площа деталі - катодазначно менше площі анода, що має місце при хромування зовнішніхциліндричних поверхонь, то зміст тривалентного хрому в електролітізнижується.
5.2 Коригування електроліту
Для підтримкипостійної концентрації CrO і HSO електроліт періодичнокорегують шляхом введення до нього нових порцій хромового ангідриду і сірчаноїкислоти.
Кількість додається уванну хромового ангідриду визначається на підставі питомої ваги електролітуабо за результатами аналізу. Додавання в ванну CrO здійснюєтьсящодня.
Коригуванняелектроліту сірчаною кислотою проводиться значно рідше. Один раз на 7-10 днівелектроліт піддають аналізу на вміст Crі Cr і сірчаної кислоти. На підставі аналізу розраховуютьвідсутню кількість HSO і вводять його в електроліт.Після цього електроліт ретельно перемішують і дають йому відстоятися. Томусірчану кислоту рекомендується вводити в ванну під час перерв у роботі.
5.3 Аноди
Матеріалом анодів дляванни хромування служить чистий свинець або сплав, що складається з 92-93% свинцю і8-7% сурми. Аноди зі сплаву Pb або Sb в меншій мірі покриваютьсянерозчинної і непроводящая плівкою хромовокіслого свинцю, ніж аноди з чистогосвинцю.
Під час електролізувиділяється на аноді кисень, взаємодіючи зі свинцем, утворює на йогоповерхні темно-коричневого кольору непровідну плівку перекису свинцю.Опір анода в процесі електролізу збільшується і тому через певніперіоди роботи ванни необхідно аноди чистити. При безперервній роботі ванни івисоких щільності струму очистку анодів виробляють один раз на зміну або післязакінчення циклу електролізу.
Видалення оксидної плівкиз анодів проводиться шляхом обробки їх в соляній кислоті, розведеної 1:1,або в 10-процентному розчині їдкого натру. Після цього аноди промиваються водою.
За формою анодивиготовляються у більшості випадків плоскими і циліндричними. Однак внаслідок поганої розсіює здатності хромового електроліту, при покриттідеталей з глибоким рельєфом обриси анода повинні визначатися формою катода.
5.4 Робота хромової ванни
Запорукою успіху прихромуванні є правильність вибору режиму електролізу, а такождотримання його при хромування. Абсолютно не допускаються відхилення відвстановленої величини щільності струму і температури електроліту. Коливанняостанньої допускається в межах +/-1. Дляотримання однакової щільності струму, на одночасно завантажених у ваннудеталях необхідно керуватися наступними правилами:
- Підвіски і контактиповинні виготовлятися з однакових матеріалів.
-Поперечний перетинструмопровідних частин підвісок повинне бути розраховане на необхідну силу струмубез значного нагрівання.
-Якість контактів прихромуванні через застосування великих густин струму має виключноважливе значення. Тому поверхня контактів необхідно ретельно очищати відкорозії і всякого нальоту електроліту.
Крім того, відстаньміж виробами і анодами у ванні для всіх підвісок повинне бути однаковим.Недотримання цих вимог може призвести до неоднорідності покриття потовщині шару хрому.
У процесі хромуванняне допускаються перерви струму, так як при повторному нарощуванні відбуваєтьсявідшаровування хрому. Це можна спостерігати або безпосередньо після хромування,або після механічної обробки, в результаті якої верхній шар хромуобсипається. Повторне хромування допустимо, якщо виріб після перерви струмупіддати анодному травленню в протягом 30-40 сек. при щільності струму 25-30 А/дм, а потім, змінивши напрямструму, продовжувати хромування. При цьому осадження хрому слід починати звідносно низьких катодних густин струму (але не нижче 20-25 А/мд), ​​і поступово збільшуватидо встановленої величини.
При хромуваннярельєфних деталей рекомендується на початку електролізу справити "поштовх струму";це особливо доцільно у відсутності фігурного анода. Цей прийом полягає вте, що електроліз починають при щільності струму, приблизно, вдвічі більше, ніжслід, а через 1-2 хв., величину її поступово знижують до нормальної.Завдяки "поштовху струму" вдається осадити хром на поглиблених ділянках вироби.
6. Перевірка якості та утилізація гальваноосадков
6.1 Перевірка якості
Дляхарактеристики якості покриттів необхідно і достатньо визначити ступіньміцності зчеплення з основою, твердість, пористість, пластичність, внутрішнінапруги, блиск, ступінь вирівнювання, зносостійкість і корозійнустійкість.
6.1.1 Зняття дефектниххромових покриттів
Видаленнядефектних хромових покриттів з поверхні деталі здійснюють кількомаспособами: хімічним розчиненням хромового покриття, нанесеного на деталі зсталі, міді, латуні, нікелю в 10-20% розчині соляної кислоти, але при цьомузатруює сталь; електрохімічним розчиненням хромового покриття здеталей із сталі, латуні і міді в 10-15% розчині їдкого натру при аноднійщільності струму 10-20 А/дм2 і температурі 25-З0 В° С. В якості катода застосовуютьсталь. Електроліт не діє на сталь. Для зняття хромового покриття залюмінію та цинкових сплавів разом з підшаром нікелю рекомендується аноднерозчинення в 60% розчині сірчаної кислоти з добавкою гліцерину при щільностіструм...
