ліз хлорамінівпротікає досить повільно, тому в перший час окисне діюхлорамінів нижче, ніж хлору, але тривалість бактеріального дії хлорамінівзначно більше, в зв'язку з чим і застосовують амонізацією води перед тривалимїї перебуванням в резервуарах, водоводах і мережі. Співвідношення доз хлору і аміакузалежить від якості вихідної води. Звичайно оптимальною, забезпечуєосвіту монохлораміна, є доза аміаку в п'ять-шість разів менше дозихлору.
Аміачне господарствоорганізують аналогічно хлорного і розташовують в окремих приміщеннях. Аміакзберігають у видатковому складі в балонах або контейнерах. Введення аміаку виробляють вфільтрат при наявності фенолів - за 2 ... 3 хв до введення хлору.
Розрізняють вільнийхлор(Молекулярний хлор, хлорнуватиста кислота і гіпохлорит-іони) і пов'язаний(Хлор, у вигляді хлорамінів). Вільний хлор в 20-25 разів більше бактерициди, ніжпов'язаний. Зі збільшенням рН води зменшується вміст зв'язаного хлору.
На бактерицидний ефектхлорування значно впливає первісна доза хлору ітривалість збереження в оброблюваній воді його деякої залишковоїконцентрації. Мінімальна тривалість контакту 30 хв при залишковомувмісті вільного хлору 0,3-0,5 мг/л. З патогенних мікроорганізмівнайбільш чутливі до хлору: холерний вібріон, бацили черевного тифу ідизентерії. Паратиф В і мікрокок більш резистентні, на спорові форми хлормайже не діє.
Кількість хлору,витрачається на окислення домішок води, називається хлоропоглощаемостью,яка визначається як різниця між кількістю введеного хлору і йогоконцентрацією у воді через 30 хв контакту.
До числа похідниххлору, використовуваних при знезараженні, відносять: гіпохлорити натрію (NaClO * 5H20),кальцію[Са (С10) 2], хлорит натрію (NaClO2),оксидхлору СlO2.
Гіпохлорит натріюотримують електролізом розчину кухонної солі в електролізері без діафрагми.При цьому спочатку виділяються: на аноді - хлор, а на катоді - їдкий натрій,які взаємодіючи утворюють гіпохлорит натрію.
-->> Гіпохлорит кальцію- Стійка речовина у вигляді білого порошку, що містить до 90% продукту. Одним зспособів отримання є насичення хлором водної суспензії гідроксидукальцію при температурі 25-30 "С. Вміст активного хлору в гіпохлориткальцію досягає 72% в залежності від способу його одержання.
хлорит натрію- Сильний окислювач, у твердому стані - негорючий і не самозаймається. Йогорозчинність в0оде ПРИ 5 "С - 340, а при 60 В° С - 550 г/л. При рН = 2 вінрозкладається з утворенням оксиду хлору (IV) і соляної кис-доти, при рН близько 4розкладання сповільнюється, а при рН = 7 він не розкладається. Його широко використовують дляодержання оксиду хлору (IV). Оксид хлору (IV)-зеленувато-жовтий газ з різким запахом, легко вибухає від електричноїіскри, при сонячному освітленні і при нагріванні понад 60 Вє С. Вибухонебезпечний взвичайних умовах при контакті з багатьма органічними речовинами (нафта,бензин та ін.) Його окислювальний потенціал в кислому середовищі 1,5 В. Розчинністьоксиду хлору (IV) у воді при 25 В° С - 81,06, а при 40 В° С - 51,4 г/л. Його воднірозчини мають більш інтенсивне забарвлення в порівнянні з хлорною водою. Наводоочисних комплексах оксид хлору (IV) можна одержувати взаємодією хлоритунатрію і хлору або з розбавленою соляною кислотою, або озоном. Він володієбільш високим бактерицидним і дезодорує дією, ніж хлор. Присутність вводі амонійних солей не впливає на його окисні властивості. При обробцівод, що містять феноли, не виникають хлорфенольного запаху, так як фенолпрактично повністю окислюється оксидом хлору (IV) до малеїнової кислоти тахінону, що не мають в малих концентраціях запаху і присмаку.
Швидкість процесузнезараження води хлором і його похідними визначаєтьсякінетикою дифузії оксиданта всередину клітини і інтенсивністю відмирання клітинвнаслідок порушення метаболізму (обміну речовин). Зі зростанням концентрації хлоруу воді, підвищенням її температури і переведенням його в порівняно легкодифундує, недіссоціірованную форму швидкість процесу знезараженнязростає.
Бактерицидна діяхлору зменшується з підвищенням рН води. Томузнезараження води хлором слід проводити по можливості при більшвисоких температурах і низьких значеннях рН (до введення лужних реагентів).Містяться у воді органічні домішки, здатні до окислення,відновники, колоїдні та дисперговані речовини, обволікаючібактерії, гальмують процес знезараження води.
Для дозування у водухлору, аміаку і сірчистого газу (при Дехлоризація)застосовують вакуумні газодозатори системи ЛОНІІ-100 (рис. 14.5) і системи Л. А.Кульського (рис. 14.6). З балонів, встановлених на спеціальні ваги (дляконтролю за витратою хлору), рідкий хлор передається в Проміжний балон, девідбувається його випаровування і відділення забруднюючих хлор домішок. Далі вжегазоподібний хлор проходить через фільтр зі скловатою (для остаточноїочищення хлор-газу) і через понижуючий тиск редуктор. Ступінь пониженнятиску фіксується двома манометрами, встановленими до і після редукційногоклапана. За допомогою діафрагми створюється перепад тисків, який служитьімпульсом для роботи вимірювача витрати хлору. Потім хлор, вступаючи взмішувач, змішується з водопровідною водою, утворюючи хлорне воду, яказасмоктується ежектором і відводиться за призначенням.
Рис. 14.5. Вакуумнийхлоратор ЛОНІІ-100.
1-проміжний балон; 2 - фільтр зі скловатою; 3 - редукційний клапан длязниження тиску хлор-газу; 4 - манометр; 5- Вимірювальна діафрагма; 6 - ротаметр; 7 -змішувач; 8 - подача водопровідної води;9- Ежектор, який створює розрядження в Хлоратори; 10 - відведення хлорної води надозування; 11 - терези; 12 - балон з хлором
водахлорування знезараження газодозатор
Вакуумні хлораторисистеми Л. А. Кульського показані на рис. 14.6 - хлоратор ЛК-11 середньоїпродуктивності (рис. 14.6, а) для витрати хлору в межах 0,5 ... 4,5 кг/годі хлоратор ЛК-10 малої продуктивності (рис. 14.6,6), розрахований на витратухлору в межах 40 ... 800 г/ч.
Кількість резервниххлораторів на одну точку введення рекомендується приймати: при 1 ... 2 робочихХлоратори - один резервний, при більш двох - 2. Допускається передбачатизагальні резервні хлоратори для попереднього і вторинного хлорування води.
З одного стандартногобалона при звичайній кімнатній температурі можна одержати не більше 0,5 ... 0,7кг/год хлор-газу. Тому на великих водоочисних комплексах з великою витратоюхлору для збільшення знімання хлору вдаються до спеціального обігріву балонів (теплоюводою або підігрітим повітрям при температурі 10 ... 30 В° С). Випарник обладнаютьпристроями для контролю температури води і тиску хлору та води. Наводоочисних комплексах великої продуктивності застосовують бочки, величиназнімання хлору з яких на 1 м2 становить близько 3 кг/год, при кімнатнійтемпературі.
Враховуючи, що хлорє отруйним газом, при проектуванні хлораторних установок слідпередбачати необхідні заходи, що забезпечують безпеку обслуговуючогоперсоналу.
До числа цих заходіввідносяться: наявність двох виходів з хлораторної, розташування хлораторної напершому поверсі; наявність припливно-витяжної вентиляції з пристроєм витяжки внайбільш низькій частині хлораторної, в місці, протилежному від входу вхлораторну; пристрій електроосвітлення з газозахисної герметичнійапаратурою; наявність тамбура з розміщенням в ньому спецодягу і протигазів, атакож пристроїв для включення і виключення вентиляції та освітлення.
При хлоруванні водиотстоенная розчином хлорного вапна фортецею 1 ... 1,5% його приготовляютьтаким же способом, як і розчин коагулянту. Аналогічні пристрої служать ідля дозування розчину. Зважаючи сильного корозійного дії розчину хлорноговапна баки для його приготування слід застосовувати дерев'яні, пластмасовіабо залізобетонні, а арматуру і труби, - з поліетилену або вініпласту. Обсягрозчинних баків, м3, визначають за формулою
де Q-розрахунковий витрата води, м3/ч; n =12 ... 24 год - кількість годин, на яке заготовлюється розчин хлорноговапна; ДХЛ. :...
