риємства - емітента цінних паперів доцільно проведеннякомплексного фінансового аналізу за всіма параметрами його діяльності:фінансової стійкості, платоспроможності, прибутковості, ділової та ринковоїактивності.
Вибір мети визначає інструментарійі методику проведення фінансового аналізу.
Фінансового директора цікавить якпоточне фінансове становище підприємства (на місяць, квартал, рік), так іпрогноз на більш віддалену перспективу.
Альтернативність цілей фінансового аналізу визначає не тільки йогочасові межі. Вона залежить також від цілей, які ставлять перед собоюкористувачі фінансової інформації (наприклад, вкладення капіталу інвесторів ввеликомасштабний проект, придбання великого пакету акцій компанії-емітента,злиття або поглинання даного підприємства і т. д.).
Цілі дослідження досягаються в результатірозв'язання низки аналітичних завдань:
- попередній оглядбухгалтерської звітності;
- характеристика майнапідприємства: позаоборотних і оборотних активів;
- оцінка фінансової стійкості іплатоспроможності;
- визначення показників оборотностіактивів і власного капіталу;
- характеристика джерел коштів:власних і позикових;
- оцінка руху грошових коштіву тимчасовому і просторовому аспектах (по підприємству в цілому і йогопідрозділам, філіям);
- аналіз прибутку і рентабельності;
- розробка заходів щодополіпшенню фінансово-господарської діяльності підприємства;
- прийняття на основі фінансовогоаналізу управлінських рішень;
- використання результатіваналітичної роботи для планування і прогнозування основних параметріввиробничої і комерційної діяльності (обсягу виробництва і продажів,витрат, прибутку, інвестицій та ін.) [12, C. 165]
Перераховані завдання виражаютьконкретні цілі аналізу з обліком організаційних, технічних, інформаційних іметодичних можливостей його здійснення.
Основними факторами, в кінцевомурахунку, є обсяг і якість аналітичної інформації.
Щоб приймати рішення у сферівиробництва і збуту продукції, фінансів, інвестицій та інновацій, керівництвупідприємства необхідна систематична ділова поінформованість з питань,які є результатом відбору, аналізу й узагальнення вихідної інформації.
На практиці необхідно правильночитати інформацію про вихідних показниках, спираючись на цілі та задачі аналізу тауправління. Основний принцип вивчення аналітичних показників - дедуктивнийметод, тобто перехід від загального до приватного, але він повинен використовуватисябагаторазово. У ході такого аналізу відтворюються історична і логічнапослідовність економічних факторів і подій, спрямованість і сила їхвпливу на результати господарської діяльності підприємств.
1.2Методи фінансового аналізу
Ключовою метою фінансового аналізує отримання певного числа основних (найбільш інформативних) показників,дають об'єктивну картину фінансово-економічного стану підприємства:
- зміна в структурі активів тапасивів;
- динаміка розрахунків з дебіторами такредиторами;
- величина прибутків і збитків ірівень рентабельності активів, власного капіталу і продажів;
- зміна в структурі грошовихпотоків і ін
При цьому аналітика і керуючого(Менеджера) може цікавити як поточний фінансовий стан підприємства,так і прогнози на найближчу перспективу.
Вихідною базою для фінансовогоаналізу є дані бухгалтерського обліку і звітності, вивчення якихдопомагає відновити всі ключові аспекти комерційної діяльності таздійснених операцій в узагальненій формі, тобто з необхідної для аналітикаступенем агрегування. [15, c. 247]
Практикою вироблені основні методифінансового аналізу, серед яких можна виділити наступні:
- читання звітності;
- горизонтальний аналіз;
- вертикальний аналіз;
- трендовий аналіз;
- порівняльний (просторовий)аналіз;
- факторний (інтегральний) аналіз;
- метод фінансових коефіцієнтів.
Читання бухгалтерської звітності -загальне ознайомлення з фінансовим становищем підприємства за даними балансу,додатків до нього і звіту про прибутки і збитки. Читання звітності - етап, вході якого аналітик попередньо знайомиться із суб'єктом аналізу. За данимизвітності він з'ясовує майновий стан підприємства, характер йогодіяльності, склад і структуру активів і пасивів. У процесі читаннязвітності необхідно розглянути параметри різних звітних форм в їхвзаємозв'язку і взаємообумовленості. Так, зміни в активах доцільнопов'язувати з обсягом продажів. Слід мати на увазі, що різні форми неадекватновідображають інформацію про суб'єкта аналізу. Бухгалтерський баланс показуємайновий стан підприємства на кінець звітного періоду, а звіт проприбутки і збитки виражає фінансовий результат за звітний період (квартал,рік) наростаючим підсумком. Тому по балансу можуть бути встановлені однітенденції (наприклад, зниження показників), а за звітом про прибутки і збитки -інші (наприклад, зростання обсягу продажів і прибутку). Різноспрямованість динамікипоказників може бути обумовлена ​​методикою складання бухгалтерськоїзвітності або іншими чинниками зовнішнього і внутрішнього характеру, якіаналітик може виявити на наступних етапах аналізу.
Горизонтальний (часовий) аналізполягає в порівнянні показників бухгалтерської звітності з параметрамипопередніх періодів.
Найбільш поширеними прийомамигоризонтального аналізу є:
- просте порівняння статейзвітності та вивчення їх різких змін;
- аналіз зміни статей звітностів порівнянні з коливаннями інших статей.
При цьому найбільшу увагу приділяютьвипадкам, коли зміна одного показника по економічній природі невідповідає зміні іншого показника.
Вертикальний (структурний) аналізздійснюють з метою визначення питомої ваги окремих статей балансу взагальному підсумковому показнику і подальшого порівняння отриманого результату зданими попереднього періоду. Він може проводитися по вихідній абоагрегованої звітності. Вертикальний аналіз балансу дозволяє розглянутиспіввідношення між оборотними і позаоборотними активами, власним і позиковимкапіталом, визначити структуру капіталу за його елементам. Горизонтальний івертикальний аналіз доповнюють один одного і при складанні аналітичних таблицьможуть застосовуватися одночасно.
Трендовий аналіз заснований на розрахункувідносних відхилень параметрів звітності за ряд періодів (кварталів, років)від рівня базисного періоду. За допомогою тренда формують можливі значенняпоказників у майбутньому, тобто здійснюють прогнозний аналіз.
Порівняльний (просторовий)аналіз проводять на основі внутрішньогосподарського порівняння як окремихпоказників підприємства, так і міжгосподарських показників аналогічнихкомпаній-конкурентів.
Факторний аналіз - це процесвивчення впливу окремих факторів (причин) на результативний показник задопомогою детермінованих чи стохастичних прийомів дослідження. При цьомуфакторний аналіз може бути як прямим (власне аналіз), так і зворотним(Синтез). При прямому способі аналізу результативний показник розділяють наскладові частини, а при зворотному - окремі елементи з'єднують у загальнийрезультативний показник. Прикладом факторного аналізу служить трехфакторноймодель Дюпона, що дозволяє вивчити причини, що впливають на зміну чистоїприбутку на власний капітал:
- останню звітну дату (розділ III балансу); ВР - виручка від реалізації продукції (безнепрямих податків); А - активи на останню звітну дату.
Якщо в результаті аналізубухгалтерської звітності встановлено, що чистий прибуток, що припадає навласний капітал, зменшилася, то з'ясовують, за рахунок якого чинника цевідбулося:
- зниження чистого прибутку на коженкарбованець виручки від реалізації;
- менш ефективного управлінняактивами (уповільнення їх оборотності), що призводить до зниження виручки відреалізації;
- зміни структуриавансованого капіталу (фінансового левериджу).
Аналіз показника чистого прибутку,що припад...
