я однієї стратегії - підвищення фінансової стійкості. Реалізаціястабілізації підприємства в даному напрямку визначається кваліфікацією іефективністю управління, метою якого є отримання прибутку ідосягнення рівня рентабельності виробництва в розмірах, що дозволяютькапіталізувати частину прибутку. А в свою чергу стабільна прибутковістьорганізації, зростання її капіталізації покращують доступ організації до позиковихресурсам, ділову репутацію в цілому.
При цьому не слід заперечувати і можливість ослабленнястійкості організації в цілях її зміцнення, що на перший погляд єабсурдним. Дане твердження можна пояснити тим, що гіперустойчівая системане здатна до саморозвитку, якщо всі відхилення від рівноважного станувиключаються. Крім того, для переходу в якісно нове, більш досконалестан система повинна на якийсь час не тільки втратити стійкість, алеі придбати здатність незворотності в стару зруйновану структуру. Одним зефективних способів зниження стійкості організації з метою їїудосконалення є збільшення надходження фінансових ресурсів, щопризводить, як правило, до можливості появи нових рішень, що стосуютьсярозвитку виробничої системи і ослаблення опору старих способівфункціонування.
Важливо у розвитку організації не допускати крайнощів:гіперустойчівості і тривалої нестійкості системи, що розвивається. Якщо стаціонарністьне дозволяє оновлюватися системі, то нестабільність ускладнює закріплення всистемі знову придбаних характеристик, що забезпечують життєздатністьорганізації в динамічних умовах господарювання. У цьому полягає завданняефективного управління господарською системою. [3]
Організація являє собою складну систему, що складається збагатьох підсистем, тому при оцінці його фінансового становища необхідно використовуватицілий ряд показників фінансової стійкості.
Стійкість фінансового положення організації впевною мірою залежить від місця і ролі на ринках, де реалізуєтьсявироблена ним продукція або купуються фактори виробництва. Томуаналіз стійкості фінансового становища зазвичай починають з дослідженняринкових позицій організації.
Щоб оцінити становище організації на ринках готовоїпродукції, порівнюють обсяг її продажів, виторг і ціни реалізації з аналогічнимипоказниками інших господарюючих суб'єктів, що випускають продукцію такого ж призначенняабо їх замінники. [4]
Балансова модель фінансової стійкості має наступнийвид:
, [1]
де F - основний капітал (підсумок першого розділу балансу);
Z - запаси підприємства.
Ra - розрахунки (дебіторська заборгованість), грошові кошти,товари відвантажені, короткострокові фінансові вкладення та інші активи (підсумокдругого розділу балансу);
O - оборотні активи підприємства (підсумок третього розділубалансу);
ІС - джерела власних коштів підприємства (підсумоктретього розділу балансу та статті: В«Заборгованість учасникам (засновникам) повиплаті доходів В»,В« Резерви майбутніх витрат В»,В« Доходи майбутніх періодів В»розділу п'ять балансу);
KT - довгострокові кредити і позики підприємства (підсумокчетвертого розділу балансу);
Kt - короткострокові кредити і позики (рядок 610 пасивубалансу);
KO - зобов'язання підприємства, не погашені в строк (даніз розділів 1, 2 та довідки до розділу 2 форми № 5);
Rp - розрахунки (кредиторська заборгованість) та інші пасиви(Рядки 620 і 660 пасиву балансу).
Перед початком господарської діяльності підприємствам першнеобхідно купувати основні фонди (будівлі, машини, обладнання і т.д.) іінші необоротні кошти, і тільки в процесі їх використання будутьспоживатися запаси підприємства та інші оборотні активи. Тому власнийкапітал підприємства, довгострокові кредити і позики, в першу чергу,використовуються на придбання основних фондів, на капітальні вкладення. [5]Тому вихідна балансова формула буде виглядати:
[2]
При визначенні фінансового стану підприємства застосовуютьтакож показник вартості чистих мобільних активів, який визначається як різницяміж оборотними коштами і короткостроковою заборгованістю підприємства. ВВідповідно до перебудованої балансовою моделлю [2] чисті мобільні активи
[3]
приблизно відповідають значенню власних ідовгострокових позикових джерел формування запасів підприємства (ET):
[4]
Власний капітал і довгострокові позики можутьвикористовуватися підприємством досить тривалий час, так як вони не вимагаютьтермінового погашення. Тому їх називають постійним (перманентним) капіталомпідприємства (ІС + КТ).
Таким чином, для забезпечення фінансової стійкостіпідприємства необхідно, щоб після покриття необоротних засобів постійним(Перманентним) капіталом власних джерел і довгострокових позик повиннобути достатньо для покриття запасів.
В цілому, співвідношення вартості матеріальних оборотнихактивів підприємства (запасів) і величини власних і позикових джерел їхньогоформування і обумовлює стійкість фінансового стану підприємства.При цьому забезпеченість запасів підприємства джерелами формування єсуттю фінансової стійкості, а величина платоспроможності відображає їїзовнішній прояв. Тому платоспроможність є результат забезпеченості, арівень забезпеченості матеріальних оборотних активів джерелами виступає вролі фактора, визначаючи той чи інший рівень платоспроможності(Неплатоспроможності) організації. [6]
Показана взаємозв'язок застосовується при оцінці фінансовоїстійкості підприємства. Для цього існує класифікація типів фінансової стійкостіпідприємства (табл. 1).
Таблиця 1
Класифікація типів фінансової стійкості підприємства
Абсолютна фінансова стійкість підприємства зустрічаєтьсярідко. Її наявність підтверджує можливість негайного погашеннязобов'язань, але виникнення зобов'язань зв'язане з потребою у використаннізасобів, а не в їх наявності на рахунках підприємства. Тому абсолютна фінансовастійкість являє собою крайній тип стійкості підприємства.
Нормальна фінансова стійкість підприємства гарантуєоптимальну платоспроможність, коли терміни і розміри надходжень грошовихзасобів, фінансових вкладень приблизно відповідають термінам погашення ірозмірам термінових зобов'язань підприємства.
Передкризова (мінімальна) фінансова стійкістьпідприємства пов'язана з порушенням поточної платоспроможності, при якійможливе відновлення рівноваги при поповненні джерел власнихзасобів, збільшення власних оборотних активів, продажу частини активівпідприємства для розрахунків по боргах.
Кризовий фінансовий стан на підприємстві виникає,коли оборотних активів організації виявляється недостатньо для покриття йогокредиторської заборгованості і прострочених зобов'язань. У такій ситуаціїорганізація знаходиться на межі банкрутства. Для відновлення фінансовоїстійкості необхідний пошук можливостей і прийняття управлінських заходів щодозабезпечення зростання ділової активності та рентабельності організації та ін Прицьому необхідна оптимізація структури пасивів, обгрунтоване зменшеннявеличини запасів і витрат, не використовуваних в обороті чи використовуваних недостатньоефективно. [7]
1.2 Фактори,впливають на фінансову стійкість підприємства
Фактори, що впливають на фінансову стійкість підприємстваумовно можна розділити на внутрішні і зовнішні. [8] Внутрішніфактори:
Успіх чи невдача підприємництва багато в чому залежать відобрання структури і складу продукції, що випускається, виконуваних робіт інадаваних послуг. При цьому важливо не тільки попередньо визначитися,що випускати, але і безпомилково вирішити, як виробляти, тобто з використаннямякою технологією, за якою моделлю системи виробництва і управління. Від відповідіна ці питання залежать основні витрати виробництва.
Для забезпечення стійкості організації важлива не тількисумарна величина витрат, але і співвідношення між постійними і зміннимивитратами.
Змінні витрати (на енергію, сировину, транспортуванняпродукції і т.п.) пропорц...
