ть синтетичнийхарактер, тому контроль за їх виконанням, динамікою, тенденціями охоплюєвсі сторони виробничої, господарської та комерційної діяльностіоб'єднань, підприємств, установ, а також механізм фінансово-кредитнихвзаємозв'язків.
Сферою фінансового контролю єпрактично всі операції, що здійснюються з використанням грошей, а в деяких випадкахі без них (бартерні угоди і т. п.). [2]
1.2 Основні елементи і принципи фінансовогоконтролю
Основні елементи фінансовогоконтролю:
В·В якостіоб'єкта фінансового контролю виступають: процеси утворення, розподілу івикористання фінансових ресурсів суб'єктами господарювання та органамидержавної влади та місцевого самоврядування, що характеризуються системоюрізних вартісних показників (наприклад, виручка від реалізації,собівартість, сума податкових платежів, сума неподаткових доходів держави,податки та ін)
В·Найбільш важливимелементом в системі фінансового контролю є суб'єкти контролю, тому вони вВідповідно до чинного законодавства безпосередньо здійснюютьконтроль і несуть відповідальність за свої дії. Суб'єкт фінансового контролю- Це спеціально уповноважені органи, а також кваліфіковані фахівці,здійснюють свою контрольну діяльність відповідно до норм права(Наприклад, Міністерство фінансів, Рахункова палата, аудиторські компанії)
В· Інформаційне, правове таметодичне забезпечення. До нього можна віднести фінансово-правові акти,стандарти, кодекси професійної етики, методичні документи
В· Принципи фінансового контролю.Оскільки фінансовий контроль є однією з функцій управління, то йомупритаманні загальні принципи управління, на яких базується процесдержавного управління та управління конкретним підприємством іорганізацією, але звичайно з заломленням змісту цих принципів стосовнодо функції контролю.
Основними принципами фінансовогоконтролю є наступні:
1. Принцип законності у фінансовійдіяльності виражається в тому, що весь процес створення, розподілу івикористання фондів грошових коштів детально регламентуються нормамифінансового права, дотримання яких забезпечується можливістю застосування доправопорушників заходів державного примусу.
2. Принцип гласності при здійсненніфінансової діяльності проявляється в процедурі доведення до відома громадян,в тому числі, за допомогою ЗМІ, змісту проектів різних фінансово - плановихактів, прийнятих звітів про їх виконання, результатів перевірок та ревізіїфінансової діяльності і т.д.
3. Незалежність контролю повинна бутизабезпечена фінансовою самостійністю контрольного органу, більш тривалимипорівняно з парламентськими термінами повноважень керівників органів контролюі закріпленням в конституції їх статусу.
4. Об'єктивність та компетентністьподразумевают неухильне дотримання контролерами чинногозаконодавства, високий професійний рівень роботи контролерів на основістрого встановлених стандартів проведення ревізійної роботи.
5. Принцип відповідальності припускаєсумлінне ставлення співробітників органів фінансового контролю до своїхпосадовим обов'язкам.
6. Реалізація принципу розмежуванняфункцій і повноважень полягає у відсутності дублювання в діяльностіорганів фінансового контролю.
7. Принцип плановості у здійсненніфінансової діяльності означає, що вся фінансова діяльність державибазується на основі цілої системи фінансово - планових актів, структураяких, порядок складання, затвердження, виконання закріплюються ввідповідних нормативних актах.
8. Принцип системності означає єдністьправової бази, встановлення періодичності у проведенні тих чи інших фінансовихконтрольних заходів.
Таким чином, фінансовому контролюяк невід'ємну частину фінансової діяльності притаманні ті ж принципи, наяких будується її здійснення і які законодавчо закріплені вКонституції РФ та інших нормативно - правових актах. [3]
1.3 Значення фінансового контролю
Значення фінансовогоконтролю виражається в тому, що при його проведенні перевіряється, по-перше,дотримання встановленого правопорядку в процесі фінансової діяльностідержавними і громадськими органами, підприємствами, установами,по-друге, економічна обгрунтованість і ефективність здійснюванихдій, відповідність їх задачам держави.
Державний фінансовий контрольпризначений для реалізації фінансової політики держави, створення умовдля фінансової стабілізації. Це розробка, затвердження і виконання бюджетівусіх рівнів і позабюджетних фондів, а також контроль за фінансовоюдіяльністю державних підприємств і установ, державних банківі фінансових корпорацій. Фінансовий контроль з боку держави недержавноїсфери економіки обмежується лише сферою виконання грошових зобов'язань переддержавою, включаючи податки та інші обов'язкові платежі, дотриманнязаконності і доцільності при витраті виділених їм бюджетних субсидійі кредитів, а також дотримання встановлених урядом правил організаціїгрошових розрахунків, ведення обліку та звітності. [4]
Фінансовий контроль за діяльністюпідприємств включає також контроль із боку кредитних установ, акціонеріві внутрішній контроль: перевірку ефективності та доцільності використаннягрошових ресурсів - власних, позикових і залучених; аналіз і зіставленняфактичних фінансових результатів з прогнозованими; фінансову оцінкурезультатів інвестиційних проектів; правильність і достовірність фінансовоїзвітності; контроль за фінансовим станом і ліквідністю.
Контролю підлягають не тільки поганопрацюючі підприємства і організації, але і мають нормальні результатидіяльності.
Фінансовий контроль включаєперевірку:
В·дотриманнявимог економічних законів, оптимальності пропорцій розподілу іперерозподілу вартості валового суспільного продукту і національногодоходу;
В·складання тавиконання бюджету (бюджетний контроль);
В·фінансовогостану і ефективного використання трудових, матеріальних і фінансовихресурсів підприємств і організацій, бюджетних установ, а також податковийконтроль; інші напрямки.
Перед фінансовим контролем стоятьнаступні завдання:
1) сприяння збалансованості міжпотребою в фінансових ресурсах і розмірами грошових доходів і фондівнародного господарства;
2) забезпечення своєчасності і повнотивиконання фінансових зобов'язань перед державним бюджетом;
3) виявлення внутрішньовиробничихрезервів зростання фінансових ресурсів, в тому числі по зниженню собівартості іпідвищенню рентабельності;
4) сприяння раціональному витрачаннюматеріальних цінностей та грошових ресурсів на підприємствах, в організаціях табюджетних установах, а також правильному веденню бухгалтерського обліку тазвітності;
5) забезпечення дотриманнязаконодавства та нормативних актів, в тому числі в області оподаткуванняпідприємств, що відносяться до різних організаційно-правових форм;
6) сприяння високій віддачізовнішньоекономічної діяльності підприємств, в тому числі по валютних операціяхта ін
Фінансовий контроль тісно пов'язаний ізвідповідальністю підприємств, організацій, установ, а також державнихі фінансово-банківських структур за виконання фінансової дисципліни. Цявідповідальність може бути виражена як в адміністративних, так і векономічних (матеріальних) мірах впливу на порушника фінансовоїдисципліни. Економічні заходи впливу конкретно проявляються черезфінансові санкції, які є тими важелями фінансового механізму, якісприяють підвищенню ефективності виробництва, його інтенсифікації,екологічному оздоровленню і т.д.
Проблема посилення фінансовоївідповідальності, дієвості фінансового контролю вимагають, з одного боку,скорочення кількості застосовуваних санкцій, а, з іншого, підвищення їхрезультативності.
2. Основні елементифінансового контролю
2.1 Види
ВЗалежно від суб'єктів, що здійснюють фінансовий контроль, виділяютьнаступні види фінансового контролю: державний і недержавнийфінансовий контроль.
1.Державнийфінансовий контроль в Росі...
