ку як політику економічну. Однак на відміну від фінансової, цінової, податкової,процентної та інших видів економічної політики кредитна політика має певніспецифічними рисами, що виділяють її з загальної системи елементів, що формують економічнуполітику. Найважливішою економічною особливістю кредитної політики є те, щокредитна політика - це політика, пов'язана з рухом кредиту. Проведення кредитноїполітики має одну мету - максимізація доходів банку при підтриманні його надійностіі стабільності.
Незалежно від політичного устроюсуспільства будь-яка держава прагне створити ефективну економіку, підвищити якістьекономічних рішень. Важлива роль у цьому належить банкам, проведеної ними кредитноїполітиці. Інша справа, що кредитна політика обов'язково повинна враховувати інтересирізних груп суспільства, в тому числі населення. Дійсно, якщо банк розвиваєоперації з обслуговування приватних клієнтів, то він при розробці та реалізації своєїкредитної політики в обов'язковому порядку повинен враховувати інтереси не тільки власні,але і перш за все інтереси своїх клієнтів.
Кредитна політика банку у взаєминахз населенням розробляється з урахуванням потреб населення у банківському обслуговуванніта інших об'єктивних чинників, що визначають функціонування комерційного банку[3].
Сутність кредитної політики можна визначитияк стратегію і тактику банку по залученню ресурсів на поворотній основі та їхінвестуванню в частині кредитування клієнтів банку.
Кредит, як економічна категорія, проявляєсвою сутність, з одного боку, у вигляді сукупності економічних відносин з приводуповоротного руху вартості, а з іншого, - у вигляді позики або позики товарів абогрошових коштів. Тому специфіка кредиту як економічної категорії проявляється,в його суб'єктах, якими є кредитор і позичальник. Рух форми вартостіскладає внутрішній зміст кредиту.
Використовуючи діалектичний підхід, доцільнорозглядати кредит, по-перше, на рівні сутнісних відносин, по-друге, на рівні,визначальному єдність змісту і форм кредиту, і, по-третє, на рівні, що розкриваєзакономірності розвитку конкретно-історичних форм кредиту. Дана послідовністьлогічних рівнів аналізу у своїй сукупності відображає рух від сутності доявищам і потім до дійсності, що збігається із загальною логікою сходження відабстрактного до конкретного, від загального до особливого, одиничного.
Одночасно вказуючи на теоретичнузначимість принципу розчленування аналізу цілісності кредитних відносин, відзначимо,що воно носить умовний характер. У зв'язку з цим на кожному рівні аналізу структурніелементи теорії кредитних відносин розглядаються як невід'ємні ланки загальноїсистеми [4].
Перша ступінь аналізу. На основі аналізусутнісних рис кредиту в сучасній економічній теорії устоялося визначеннякредиту як економічної категорії, що виражає певні економічні відносиниз приводу надання товарів або грошових коштів на засадах зворотності, терміновостіі платності.
Другий ступінь аналізу. Кредит необхіднодосліджувати в історичному аспекті як складовий елемент системи економічних відносин.Кредитні відносини, як всякі економічні відносини, носять історичний характер,тобто вони змінюються під впливом розвитку виробничих відносин. Кредитотримує своє вираження у формах, кожна з яких представляє собою ту чи іншугрань складного комплексу суспільних відносин, що виникають у процесі відтворення.У цьому сенсі кожна форма кредиту - це, з одного боку, відображення сутності кредиту,а іншого боку - відображення взаємозв'язку власне кредитних відносин з предметноїстороною кредитної угоди. Отже, на другому рівні аналізу об'єктом дослідженняє пізнання сутності кредиту в його бутті. Процес пізнання на даному рівнірозвивається від розуміння сутності кредиту, його внутрішньої природи до розуміння єдностісутності і явищ, завдяки якому і виявляється сутність.
Критерієм істинності знань про кредит,формах кредиту є практика їх використання - третій ступінь аналізу. Науказавжди виникає під впливом практичних потреб суспільства і для задоволенняйого певних потреб. Причому чим швидше на практиці виявляються нові вимоги,чим швидше форми кредиту приводяться у відповідність з цими вимогами, тим ширшепроявляється позитивна роль кредиту в розвитку економіки. Численні новіявища економічного життя, змінюючи сутність явищ, не залишають незмінною і найбільшконсервативну частину [5].
Форми прояву кредиту як економічноїкатегорій, можна класифікувати за різними ознаками:
-в залежності від матеріально-речовійприроди розрізняють: товарну, грошову і змішану форми кредиту;
-за функціональною ознакою - споживчуі продуктивну форми;
-по суб'єктам кредитної угоди розрізняютьтакі форми кредиту як кредит юридичним і фізичним особам.
Активність кредитної політики по відношеннюдо кредиту полягає в тому, що вона дозволяє оцінити реальні потреби клієнтіві реалізувати їх в новій комбінації форм кредиту, що, безсумнівно, зачіпає ікредит як економічну категорію. Так прогресивна, оптимальна кредитна політика,як важливий елемент надбудови, прийнята до виконання до персоналам банку і правильносприйнята акціонерами, клієнтами банку, органами банківського нагляду та іншимиструктурами суспільства, стають важливою матеріальною силою, сприяючи розвиткубанку, підвищення ефективності роботи і навпаки неадекватна кредитна політикаведе до затримки розвитку банку, погіршення показників його фінансового стану,а то й до його банкрутства.
Функції кредитної політики можна умовнорозділити на дві групи: загальні, властиві різним елементам банківської політикиі специфічні, що відрізняють кредитну політику від інших її елементів. До загальних функційвідноситься: комерційна функція, тобто функція отримання банком прибутку, стимулюючаі контрольна. Стимулююча функція виявляється в тому, що кредитна політика,відображає об'єктивні потреби держави, банку, клієнтів, стимулює акумуляціютимчасово вільних грошових коштів у банку їх раціональне використання. Можливістьдля клієнта банку отримати додатковий дохід на кошти, поміщені в банк надепозит, є стимулом для клієнта утриматися на певний термін від поточногоспоживання. А можливість отримати в банку позику має важливе значення для покриттятимчасової потреби в додаткових коштах. При цьому необхідність сплатибанку відсотків за користування позикою стимулює позичальника погасити заборгованістьв максимально короткі терміни. Для банку стимулююча функція кредитної політикипроявляється в тому, що банки прагнуть залучити найбільш дешеві ресурси на ринкуна відносно тривалий термін і розмістити їх в максимальній вигоді.
Контрольна функція проявляється в тому,що кредитна політика дозволяє контролювати процес залучення та використаннякредитних ресурсів банками та їх клієнтами з урахуванням пріоритетів, визначених у кредитнійполітиці конкретного банку. Однак, якщо розглядати функції в якості специфічногопрояви сутності явища є єдино правильним, то в це випадку кредитнаполітика виконує лише одну, але дуже важливу функцію - функцію оптимізації кредитногопроцесу [3].
Роль кредитної політики банку полягаєу визначенні пріоритетних напрями розвитку та вдосконалення банківської діяльностів процесі акумуляції та інвестування кредитних ресурсів, розвитку кредитногопроцесу і підвищення його ефективності. Разом з тим, на макроекономічному рівніслід підкреслити важливе значення кредитної політики в процесах формування,розподілу та перерозподілу національного доходу, в організації плануванняі регулювання грошового обороту, а на мікроекономічному рівні - рівні конкретногобанку забезпечення стабільності та надійності банку, і його рентабельності та ліквідності,адекватності та його діяльності потребам клієнтів. Роль кредитної політики банківв економіці визначається її важливим значенням в процесі перерозподілу грошовихкоштів між галузями і сферами ринкової економіки через банки; перекладу заощадженні,перш за все населення, з непродуктивної в продуктивну форму; фінансуванняі кредитування потреб економ...
