зультаті нашого дослідження, ми приходимо до висновку прозмісті названого поняття: мовний портрет соціальної групи - це комплекскомунікативних, нормативних та етичних властивостей мови, що виявляються на основісоціокультурної належності та лінгвістичної компетентності мовнихособистостей.
Отже,приступаючи до опису мовного портрета студента-філолога в Сумському регіоні, мибудемо представляти комунікативні властивості, ступінь володіння мовними нормамиі володіння мовним етикетом, притаманні цій соціального прошарку.
1.2.Соціальний компонент мовного портрета студента-філолога в білінгвальної середовищі.Мовний портрет студента-філолога (русиста) в Сумському регіоні має строкатусоціокультурний грунт. Сумська область і сільськогосподарський регіон іпромисловий, отже - студентство представлено і міським і сільськимнаселенням. Міське населення, у свою чергу, включає високий відсотоквихідців з села.
Мовнакартина серед сільського населення надзвичайно цікава, так як, наприклад, тількив одному прикордонному районі - Великописарівському - маються села з україномовнимнаселенням (села Ямне, Росоші, Копійки, Спірне та ін), з російськомовнимнаселенням, у промові яких домінує діалект, який поєднує у собі ознакиюжнорусского і среднерусского (села Вільне, Тарасівка, Пожня, Ездоцкое та ін).Подібна картина в Путивльському, Ямпільському, Тростянецькому та деяких інших районах,звідки прибувають абітурієнти в СумДПУ ім.А.С.Макаренко. У групі філологів по1-2 студента з цих районів.
Дослідження,проведене в Сумському державному педагогічному університеті ім.А.С.Макаренко серед студентів-філологів, показало, що середовище студентства складаютьпредставники міського населення (75%), але різних культурних прошарків -інтелігенції (5%), робітників (20%), службовців (65%), що в свою чергу, знаходитьвідображення в нормативному та етичному компонентах мовного портрета. Значноменшу частину студентів-філологів складають жителі сільської місцевості (25%), середних вихідці з інтелігенції - 10%, робітники - 60%, службовці - 30%. Такасоціолінгвальная підоснова мовного портрета студентів-філологів в Сумськійобласті складає несприятливу грунт для становлення зразковогонормативного і етичного компонентів мовного портрета, яким і повинен бути віну цій середовища.
Географічнеположення області (кордон з Росією), а також цілий ряд історичносформованих обставин створили в Сумському регіоні білінгвальних середу.Взаємовплив двох мов яскраво виражено не тільки у формі транспозиції, але і вформі інтерференції, що знаходить відображення в особливостях нормативногокомпонента мовного портрета.
1.3.Результати дослідження нормативного компонента мовного портретастудентів-русистів. Щоб визначити, наскільки студенти-філологи відчуваютьнедоліки у власній промові і, значить, готові їх усунути, ми провелианкетування і запропонували відповісти на такі питання:
1.Гдеви проживали до вступу в університет?
пЂЉ Вмісті.
пЂЉВ сільській місцевості.
2.Кякий соціального прошарку ви належите?
пЂЉРобітники.
пЂЉСлужбовці.
пЂЉІнтелігенція.
3.ОтлічаетсяЧи ваша мова в контрольованій (на заняттях) і неконтрольованою (середоднолітків, будинки) середовищі?
пЂЉТак.
пЂЉНі.
4.Якіпомилки найбільш часто зустрічаються у вашій мові?
пЂЉВживання слів у невластивому їм значенні.
пЂЉВживання фразеологізмів у невластивому їм значенні.
пЂЉ Багатослівність.
пЂЉРозмовні і просторічні слова в книжних стилях.
пЂЉЗловживання словами іншомовного походження.
пЂЉНедоречне вживання кліше та штампів.
пЂЉВикористання ненормативної лексики.
пЂЉ Порушенняпроізносітельних норм.
пЂЉ Свійваріант (вказати) ________________.
5.Як ви вважаєте, чим це викликано відхилення від норм у вашій мові:
пЂЉ Незнаннямнорм літературної мови
пЂЉВпливом кола спілкування.
пЂЉМісцем проживання.
пЂЉВпливом В«домашнього мовиВ» (звичайної форми спілкування в сім'ї).
Врезультаті було встановлено, що студенти позначили як найпоширенішупомилку зловживання словами іншомовного походження (34%); студентів, багатослівністьу своїй промові розуміють як мовної недолік 30% опитаних; недоречневикористання розмовної і просторічної лексики відзначили 12% майбутніх філологів,використання ненормативної лексики - 9%; вживання фразеологізмів інедоречне вживання кліше та штампів відзначили в своїй промові 3% респондентів.
Отже,на думку студентів, найпоширенішою помилкою є зловживаннясловами іншомовного походження, наступна за частотності - багатослівність, неменш вживані розмовні і просторічні слова в невідповіднійситуації, використання ненормативної лексики, а самими непоширенимипомилками в студентській мови виявилися, на їхню думку, вживанняфразеологізмів у невластивому їм значенні і недоречне вживання кліше іштампів.
Причинивиникнення помилок респондентами відзначені наступні: вплив кола спілкування(60%); вплив В«домашнього мовиВ» (34%), вплив місця проживання (26%).
Звернемоувагу, що ніхто з студентів не зазначив як поширені граматичніпомилки (в структурі слова і його форми, в структурі словосполучення іпропозиції), хоча, на думку викладачів-русистів, опитаних нами в СумДПУім. А.С. Макаренко, саме граматичні помилки є найбільшпоширеними в білінгвальної середовищі студентів-філологів. З цього випливає, щостуденти не помічають помилок у структурі словосполучень і пропозицій, томущо недостатньо володіють граматичними нормами. Проте ж саме ця причинавиникнення помилок і не відзначається майбутніми вчителями.
Задумку ряду вчених [13; 18; 23], відхилення від норм у мовленні студентіввизначається головним чином такими факторами: інтерференцією і недостатнімволодінням лінгвістичної компетенцією: знанням норм і закономірностейфункціонування мовних одиниць.
Розділ 2. Порівняльний аналіз параметрів мовногопортрета нефілологів та студентів-філологів
2.1.Особливості нормативного компонента мовного портрета нефілологів у білінгвальноїсередовищі України. У лінгвістиці неодноразово описані найбільш розповсюдженіпомилки (відхилення від норм) в промові особистості в білінгвальної середовищі [2; 5; 7].Виходячи з цього можна зробити висновок, що в промові нефілологів найбільш частодопускаються наступні помилки:
1.Фонетіческіе:
відсутністьакання (столи, будинки);
підмінаросійського вибухового звуку г [г] українським фрикативного г [h]: буму [h] а, [h] ості,[H] Ори;
м'якіж, ш, ц перед і, е: [ж] івот, [ш] ило, [ц] ена;
відсутністьпом'якшення р перед е, і: п [р] иді, [р] ецепт;
твердевимова р, в, м кінці слова: янтар `, кров`, сем `;
вимовахв як ф: [ф] ост, [ф] ойа, [ф] алити;
вимовапоєднань бя, ма, пя, вя як бйа, мйа, пйа: б [йа] зь, м [йа] та, п [йа] тніца, в [йа] зать.
Вросійської мови іноді має місце произносительной уподібнення деяких російськихграматичних форм відповідним українським, наприклад: вживання в усніймови (а нерідко і на листі) м'якого т 'в закінченнях 3-ї особи однини ймножини дієслів: (слухає ', думает'-слухають', думаают ');закінчення - ими, - іми замість - ими, - ними в орудному відмінку множиничисла прикметників, дієприкметників, порядкових числівників і займенників:употребляеміми, одеваеміми,, уважаеміми і т. д.; недотримання правилачергування г-ж, к-ч в основах відмінювання дієслів типу сікти, текти, перемогти іт. п. (січу, сечут, січі замість невтямки, січуть, січи; течу, течі, течіте замістьтечу, течи, текіте;); вживання особистих форм множини дієсловахотіти за зразком українських: хочем, хочете, хочут замість хочемо, хочете, хочуть.
Нерідков усній спонтанної російської мови двомовних
осібз невисоким освітнім цензом спостерігається уподібнення відмінкових закінченьросійських імен іменників відповідним українським, наприклад: замістьмармеладу (р.п.мн.чісла) - мармеладу (СР укр. мармеладу); замість гру...
