м від локальних мереж робочихстанцій-клієнтів на мережі серверів. У четвертого покоління з'являються двохрівневі мережі. Базова мережа, що зв'язує інформаційні вузли концентрації (informationhub), що об'єднує апаратні і програмні засоби підтримки роботи користувачіві локальні мережі, що забезпечують користувачам взаємний обмін даними та доступдо корпоративних ресурсів. Головний вузол концентрації ІС забезпечує зв'язок локальнихсерверів з центральним комп'ютером.
П'ятий етапеволюції ІС, характеризується появою мереж загального користування, найбільшхарактерним представником, яких є мережа Internet. З цим етапомпов'язана і поява так званих интрасетей (Intranet), в яких підприємствавикористовують програми перегляду сторінок системи WWW (World Wide Web - ВсесвітняПавутина) в якості зовнішнього інтерфейсу своїх приватних мереж. Швидкепоширення такого роду систем останнім часом пояснюється, не востанню чергу, і тим, що використання Internet в якості корпоративноїмережі забезпечує істотну економію (від 23% для мереж нижчого пріоритету до50% для мереж вищого пріоритету) коштів у порівнянні з використанням традиційнихмереж на базі виділених ліній [8]. Сучасні ІС припускають широкевикористання засобів групової та колективної роботи, таких, як електроннапошта, відеоконференції, управління документами, засоби доступу до БД, програмнезабезпечення колективного користування (WorkFlow, GroupWare, WorkGroup Software)і т.п.
3 Специфікабанківських інформаційних систем
До третьогоетапу розвитку ІС банківські інформаційні системи практично не відрізнялисяодна від одної і копіювали системи, що існували для автоматизації підприємстврізного профілю. З появою персональних комп'ютерів більшість банківпочало вкладати гроші в розробку своїх унікальних ІС. І до теперішньогочасу, в залежності від конкретного банку, інформаційні системи дужесильн
о відрізнятися за своїми функціями, архітектурі, реалізації. Однак принаявності функціональних і архітектурних відмінностей, специфіку ІС визначаєпредметна область банківського бізнесу. В першу чергу в банківському бізнесіне потрібні масивні розрахунки, а основною проблемою завжди є обсягиінформації, які необхідно збирати, надійно зберігати і оперативно обробляти.
Тому воснові автоматизації банківської системи лежить середовище зберігання та доступу доданими. Середа повинна забезпечувати рівень надійності зберігання та ефективністьдоступу. Відповідні області інформації повинні мати максимальнузахищеність від несанкціонованого доступу.
Користувачамисистем є банківські службовці. Для них термінал, персональний комп'ютерабо робоча станція являють собою всього лише знаряддя їх власної професійноїдіяльності. Тому інформаційна система зобов'язана мати простим, зручним,легко освоюваним інтерфейсом, який повинен надати кінцевомукористувачеві всі необхідні для його роботи функції, але в той же час не дати йомуможливість виконувати які-небудь зайві дії.
Ефективністьвикористання системи залежить від якості інтерфейсу.
Суттєвоюскладової банківської інформаційної системи є інформація, якадовго накопичується і втрата якої непоправна. Оскільки в банкахпланується довгострокове накопичення цінної інформації, то повинні існуватинадійні способи її довготривалого зберігання.
4 Історіярозвитку автоматизованих банківських систем
Першіавтономні системи, що забезпечують обробку платіжних документів, підрахункибалансів і підготовку звітної документації в банках, були розроблені закордоном в 50-х роках. У 1959 році в Bank of America почала працювати електроннаустановка для здійснення депозитних чекових операцій - В«ЕРМАВ». З появоюв 1954 році способу запису реквізитів документа спеціальними магнітнимичорнилом були розроблені потокові лінії, які крім комп'ютера, включали сортувальніі зчитувальні апарати, механізми для магнітної надпечатка, швидкодіючідруковані механізми для виготовлення виписок, журналів та іншої бухгалтерськоїдокументації.
До кінця 70-хголовною метою банків стало збільшення обсягів банківських послуг, томутипова банківська система того часу являла собою потужнуобробну ЕОМ, до якої через відносно повільні канали зв'язку підключалисярегіональні концентратори і групові термінальні контролери, які забезпечувалирозподіл інформації на місцях. У цей час з'явилися перші системителеобробки даних, що дозволили пов'язати центральні контори банків звидаленими філіалами, створюючи тим самим системи електронних міжбанківськихрозрахунків.
Масовепоширення ЕОМ в 80-ті роки набуло універсальний і всеосяжнийхарактер, охопивши буквально всі напрямки банківської діяльності. Їхвикористання дозволило поліпшити якість банківських послуг за рахунокавтоматизації обробки інформації на робочих місцях, де безпосередньовиконувалися банківські операції, і велося обслуговування клієнтів.
В СРСРмашинна обробка інформації у фінансово-кредитній системі, у тому числі вощадних касах велася в рамках повсюдного впровадження АСУ і практичноне відрізнялася від стандартів розроблених для більшості підприємств країни.
Прискоренерозвиток фінансового сектора ринку зажадало підвищення ефективностіобслуговування клієнтів, гнучкого економічного маневрування, мінімізаціїризиків. Якщо раніше найбільший вага припадала на кредитування, операції Forex іоперації на грошових ринках, що дозволяло впроваджувати АБС без великих витрат наадаптацію, то з поширенням закладних і портфельних операцій і, вособливості, операцій з похідними інструментами (ф'ючерси, опціони і свопи)сформувалися нові вимоги до функціональних можливостей і гнучкості АБС. ВЗокрема, банки повинні здійснювати моніторинг позицій щодо поточного стануринку і консолідувати ризики з торгових операцій. Розподілена обробкаданих і поліпшення засобів зв'язку дозволили вирішити проблему інтеграції тазабезпечення цілісності оперативно використовуваної інформації.
У Росії нарубежі 80-х і 90-х років з появою фінансового ринку і перших комерційнихбанків почала становлення нова банківська система. Розвиток вітчизняних технологійавтоматизації банківської справи нерозривно пов'язане з розвитком банківськоїсистеми. Значні зміни в області банківської автоматизації відбуваютьсяразом з глобальними внутрішньобанківськими та політичними змінами тапотрясіннями в Росії.
Першим етапомрозвитку була так звана В«острівнаВ» автоматизація - природний початковийетап автоматизації будь-якого виду діяльності, який характеризуєтьсяавтоматизацією окремих, як правило, найбільш важливих або відносно легко автоматизуютьсячастин технологічного процесу. Нечисленні команди розробників створювалипрості системи для їх швидкого впровадження.
Високийрівень інфляції у період 1989-1995 років став найважливішим чинником, що визначиврозвиток всієї російської банківської системи, власне банківського бізнесу,банківських технологій та банківських програмних розробок.
ІнфляційнаВ«НакачуванняВ» фінансового ринку в ці роки з'явилася основою кількісного зростаннябанків і причиною високого рівня прибутковості фінансових операцій. Високаприбутковість була доступною не для всіх учасників ринку, але саме для банків -як для розподільників і регуляторів інфляційних потоків. Основне завданнябанківської автоматизації на В«інфляційномуВ» етапі розвитку полягала в облікуфінансових потоків, точніше - в обліку окремих платежів та окремих операцій.Банкам не доводилося особливо піклуватися про автоматизацію оптимального управлінняфінансовими ресурсами. Рівень прибутковості банківських операцій при високій інфляціїзавжди опинявся високим. Всім комерційним банкам були потрібні недорогі,практично однотипні програмні продукти одного класу.
Протягом цьогоперіоду розвиток вітчизняних автоматизованих банківських систем булопов'язано в основному зі змінами апаратно-технічних платформ, без докорінного поліпшеннятехнологічних аспектів. Перший етап - автономні персональні комп'ютери,базовий елемент технології - бухгалтерська проводка. Структура АБС - автономніАРМи,...
