двищення концентрації лактату, легеневої вентиляції ікисневого боргу. Сумарна тренувальна діяльність у цій зоні неперевищує 10-15 хв. Вона стимулює виховання спеціальної витривалості іособливо анаеробних гліколітичних можливостей.
Змагальна діяльність у цій зоні триває від 20 с до6-10 хв. Основний метод - інтервального інтенсивного вправи. Обсяг роботиу цій зоні в макроциклі в різних видах спорту складає від 2 до 7%.
5-я зона - анаеробно-алактатного. Близький тренувальнийефект не пов'язаний з показниками ЧСС і лактату, так як робота короткочасна іне перевищує 15-20 с в одному повторенні. Тому лактат у крові, ЧСС і легеневавентиляція не встигають досягти високих показників. Споживання киснюзначно падає. Верхньою межею зони є максимальна швидкість(Потужність) вправи. Забезпечення енергією відбувається анаеробним шляхом за рахуноквикористання АТФ і КФ, після 10 с до енергозабезпечення починають підключатисягліколіз і в м'язах накопичується лактат. Робота забезпечується всіма типамим'язових одиниць. Сумарна тренувальна діяльність у цій зоні не перевищує120-150 з за одне тренувальне заняття. Вона стимулює виховання швидкісних,швидкісно-силових, максимально-силових здібностей. Обсяг роботи в макроцикліскладає в різних видах спорту від 1 до 5%.
Класифікація тренувальних навантажень (див. табл. 30) даєуявлення про режими роботи, в яких повинні виконуватись різнівправи, використовувані в тренуванні, спрямованої на виховання різнихрухових здібностей. У той же час слід зазначити, що у юних спортсменіввід 9 до 17 років окремі біологічні показники, наприклад ЧСС, в різнихзонах можуть бути вищими, а показники лактату - нижчими. Чиммолодше юний спортсмен, тим в більшій мірі ці показники розходяться зописаними вище і наведеними в таблиці 30. У циклічних видах спорту, пов'язаних з переважнимпроявом витривалості, для більш точного дозування навантажень 3-у зону вокремих випадках ділять на дві підзони: "а" і "б". Допідзоні "а" відносять змагальні вправи тривалістю від30 хв до 2 год, а до підзоні "б" - від 10 до 30 хв. Четверту зонуділять на три підзони: "а", "б" і "в". У підзоні "а"змагальна діяльність триває приблизно від 5 до 10 хв; в підзоні "б"- Від 2 до 5 хв; в підзоні "в" - від 0,5 до 2 хв.
2. Компонентинавантаження, що визначають її спрямованість і величину впливу
спортивний навантаження стомлення адаптація тренування
Тренувальні навантаження визначаються наступними компонентами:
а) характером вправ;
б) інтенсивністю роботи при їх виконанні;
в) об'ємом (тривалістю) роботи;
г) тривалістю і характером інтервалів відпочинку міжокремими вправами.
Співвідношення цих показників в тренувальних навантаженнях визначаютьвеличину і спрямованість їх впливу на організм спортсмена.
Характер вправ. За характером впливу всі вправи можутьбути поділені на три основні групи:
- глобального (загального),
- регіонального (часткового) і
- локального впливу.
До вправ глобального впливу належать ті, при виконанніяких у роботі бере участь 2/3 загального обсягу м'язів, регіонального - від 1/3 до2/3, локального - до 1/3 всіх м'язів (В.М.Заціорскій, 1970).
За допомогою вправ глобального впливу вирішується більшістьзавдань спортивного тренування, починаючи від підвищення функціональних можливостейокремих систем і кінчаючи досягненням оптимальної координації рухової тавегетативних функцій в умовах змагальної діяльності.
Діапазон використання вправ регіонального (часткового) ілокального впливу значно вже. Однак, застосовуючи ці вправи, в рядівипадків можна домогтися зрушень у функціональному стані організму, якихне можна досягти за допомогою вправ глобального впливу.
Інтенсивність роботи (або навантаження). Під інтенсивністюроботи слід розуміти ступінь напруженості діяльності різних функціональнихсистем організму, необхідних для її успішного виконання. Узагальненимпоказником, що характеризує інтенсивність роботи, є енергетичнівитрати на її виконання в одиницю часу.
Інтенсивність роботи значною мірою визначає величину іспрямованість впливу тренувальних вправ на організм спортсмена.Змінюючи інтенсивність роботи, можна сприяти переважної мобілізаціїтих чи інших постачальників енергії, в різній мірі інтенсифікуватидіяльність функціональних систем, активно впливати на формування основнихпараметрів спортивної техніки.
Виділяють чотири рівня інтенсивності роботи (Н.І. Волков, 1975):
1) максимальна анаеробна потужність, відповідна найбільшоюшвидкості перетворення енергії в алактатного анаеробному процесі.
2) потужність виснаження, де відзначається найбільша інтенсифікаціяанаеробного гліколізу.
3) критична потужність, при якій досягається найбільшашвидкість аеробного утворення.
4) гранична потужність, на рівні якої локалізується поріганаеробного обміну (ця потужність зазвичай складає 50% критичної).
Інтенсивність роботи тісно взаємопов'язана з потужністю, що розвиваєтьсяпри виконанні вправ, зі швидкістю пересування у видах спортуциклічного характеру, щільністю проведення тактико-технічних дій успортивних іграх, поєдинків і сутичок в єдиноборствах.
У різних видах спорту проявляється наступна залежність -збільшення обсягу дій в одиницю часу, або швидкості пересування, якправило, пов'язано з непропорційним зростанням вимог до енергетичнихсистемам, що несе переважне навантаження при виконанні цих дій.
Обсяг роботи. У процесі спортивного тренування використовуються вправирізної тривалості - від декількох секунд до 2-3 і більше годин. Цевизначається в кожному конкретному випадку специфікою виду спорту, задачами,які вирішують окремі вправи або їх комплекс.
Для підвищення алактатного анаеробних можливостей найбільшприйнятними є короткочасні навантаження (5-10 с) з граничноюінтенсивністю. Значні паузи (до 2-5 хв) дозволяють забезпечитивідновлення. До повного вичерпання алактатного анаеробних джерел під часнавантаження, а отже, і до підвищення їх резерву призводить роботамаксимальної інтенсивності протягом 60-90 с, тобто така робота, якає високоефективною для вдосконалення процесу гліколізу.
Враховуючи, що максимум утворення молочної кислоти в м'язахзвичайно відзначається через 40-50 с, а робота переважно за рахунок гліколізузазвичай триває протягом 60-90 с, саме навантаження такої тривалостівикористовуються при підвищенні гликолитических можливостей. Паузи відпочинку не повиннібути тривалими, щоб величина лактату істотно не знижувалася. Цесприятиме вдосконаленню потужності гликолитического процесу ізбільшення його ємності.
Тривала навантаження аеробного характеру призводить доінтенсивному залученню жирів в обмінні процеси, і вони стають головнимджерелом енергії.
Комплексне вдосконалення різних складових аеробноїпродуктивності може бути забезпечено лише при досить тривалиходнократних навантаженнях або при великій кількості короткочасних вправ.
Слід враховувати, що в міру виконання тривалої роботирізної інтенсивності відбуваються не стільки кількісні, скількиякісні зміни в діяльності різних органів і систем.
Співвідношення інтенсивності навантаження (темп рухів, швидкість абопотужність їх виконання, час подолання тренувальних відрізків і дистанцій,щільність виконання вправ в одиницю часу, величина обтяжень,подоланих в процесі виховання силових якостей і т.п.) і обсягу роботи(Вираженого в годинах, в кілометрах, числом тренувальних занять,змагальних стартів, ігор, сутичок, комбінацій, елементів, стрибків і т.д.)змінюється в залежності від рівня кваліфікації, підготовленості іфункціонального стану спортсмена, його індивідуальних особливостей,характеру взаємодії рухової і вегетативної функцій. Наприклад, одна іта ж за обсягом і інтенсивності робота викликає різну реакцію у спортсменіврізної кваліфікації (рис. 36).
Більш того, гранична (велика) навантаження, що припускає, природно...
