, що в даний час Міжнароднийолімпійський комітет об'єднує близько 200 національних олімпійських комітетів.
Економічна функція. Спорт має велике економічне значення,виражається в тому, що кошти, вкладені в розвиток спорту, сторицеюокупаються насамперед у підвищенні рівня здоров'я населення, підвищення загальноїпрацездатності, продовження життя людини. Розвиток науки про спорт,матеріально-технічної бази, підготовка кадрів - все це сприяє розвиткудитячого та юнацького спорту, масового спорту та спорту вищих досягнень.
Економічне значення мають також фінансові кошти, одержуванівід спортивних видовищ, експлуатації спортивних споруд. Однак це маладещиця того, що вкладають держава і громадські організації в розвитокспорту. Основна цінність нашого суспільства - це здоров'я. І в цьому аспекті рольспорту неоціненна.
2. Основні напрямки в розвитку спортивного руху
Спорт у всьому світі розвивається в основному за двома напрямками
1)загальнодоступнийспорт (масовий);
2)спортвищих досягнень.
Загальнодоступний спорт включає в себе: шкільно-студентський спорт,професійно-прикладний спорт, фізкультурно-кондиційний спорт,оздоровчо-рекреативний спорт.
У багатьох країнах світу ці різновиди включені в рухВ«Спорт для всіхВ», що охоплює мільйони займаються.
Залежно від спрямованості занять в загальнодоступному спорті впроцесі систематичних занять вирішується цілий ряд завдань: освітні,виховні, оздоровчі, професійно-прикладні, рекреативні,підвищення свого фізичного стану (кондиції).
Основу загальнодоступного спорту становить шкільно-студентськеспорт, орієнтований на досягнення базової фізичної підготовленості таоптимізацію загальної фізичної дієздатності в системі освіти і виховання(Загальноосвітні школи, гімназії, ліцеї, коледжі,професійно-технічні училища, інститути та ін.)
Таким чином, шкільно-студентський спорт забезпечує загальнуфізичну підготовку і досягнення спортивних результатів масового рівня. Вмасове спортивний рух входить також професійно-прикладний спорт якзасіб підготовки до певної професії (військове і службове багатоборстві,пожежно-прикладний спорт, різні види боротьби та східних єдиноборств ввійськово-повітряних, десантних, внутрішніх військах та частинах спеціальногопризначення).
Фізкул'турно-кондиційний спорт служить засобом підтримки необхідногорівня працездатності, підвищення фізичної підготовленості людей, якіберуть участь у масових офіційних змаганнях.
У масове спортивний рух також входить і оздоровчо-рекреативнийспорт як засіб здорового відпочинку, відновлення, оздоровлення організму ізбереження певного рівня працездатності.
Спорт вищих досягнень - діяльність, спрямована на задоволенняінтересу до певного виду спорту, на досягнення високих спортивнихрезультатів, які отримують визнання у суспільства, на підвищення яквласного престижу, так і престижу команди, а на вищому рівні - престижуБатьківщини.
Досягнення у великому спорті можливі тільки завдяки постійнійтренувально-змагальної діяльності з великими фізичними іпсихічними напруженнями. Виступ у змаганнях накладає великувідповідальність на спортсмена; висока ціна кожної помилки, кожного невдалогостарту стає чинником, що визначає жорсткі вимоги до його психіці. Вцьому основна специфіка спорту вищих досягнень.
У той же час спорт вищих досягнень як би виростає з загальнодоступногоспорту, пов'язаний з певною наступністю у відношенні засобів і методівпідготовки, стимулює масове спортивний рух, створюючи орієнтиридосягнень.
Сучасний спорт вищих досягнень також неоднорідний. В данийчас в ньому намітився ряд напрямків (див. мал. 26):
1.супердостіженческій(Любительський) спорт;
2.професійнийспорт;
3.професійно-комерційнийспорт:
4.достіженческо-комерційнийспорт;
5.видовищно-комерційнийспорт.
Супердостіженческій (любительський) спорт в даний час всебільше набуває ознак професійного спорту в тій його частині, якастосується навантажувальних вимог, організації тренувально-змагальноїдіяльності.
Представники аматорського спорту вищих досягнень, як правило,є студентами, учнями або військовослужбовцями, що дає їм право називатисебе любителями (хоча заробітки їх в даний час часто межують ззаробітками професіоналів). Спортсмени-любителі майже завжди будують своюпідготовку з прицілом на головні змагання: Олімпійські ігри, чемпіонатисвіту, Європи, Росії. Успішний виступ на цих змаганнях дозволяє їмпідняти свій рейтинг, а в подальшому, перейшовши в чисті професіонали, домогтисябільш високих гонорарів.
Основна відмінність професійно-комерційного спорту від такзваного супердостіженческого аматорського полягає в тому, що вінрозвивається як за законами бізнесу, так і за законами спорту в тій мірі, в якійїх можна втілити в підготовці спортсменів-професіоналів. На систему змаганьспортсменів-професіоналів роблять вплив певні цільові установки,полягають в успішному виступі в довгій серії стартів, наступних один заіншим, що пов'язано з матеріальними винагородами за кожен старт вВідповідно з В«вартістюВ» атлета на В«спортивному ринкуВ». У зв'язку з цим, частинапрофесіоналів не ставлять перед собою завдання увійти в стан найвищоїготовності спортивної форми тільки 2-3 рази в річному циклі. Протягомтривалого періоду часу вони підтримують досить високий, однак, немаксимальний рівень підготовленості.
Спортсменів-професіоналів можна розділити на три групи.
До першої групи слід віднести спортсменів, які прагнутьуспішно виступити як на Олімпійських іграх, чемпіонатах світу, так і в серіїкубкових і комерційних стартів.
До другої групи слід віднести спортсменів, що мають високірезультати, але не настроюються на успішну участь у найбільшихзмаганнях. Головне їхнє завдання - успішний виступ в різних кубкових,комерційних змаганнях і стартах на запрошення.
До третьої групи слід віднести спортсменів-ветеранів, особливоспеціалізуються в спортивних іграх, єдиноборствах, фігурному катанні наковзанах. Ці спортсмени, підтримуючи середній рівень фізичної підготовленостіі дуже високий технічний рівень, що супроводжується високим артистизмом,демонструють вищу спортивну майстерність заради глядачів і високих заробітків.
Проміжне становище в спортивному русі між загальнодоступним(Масовим) спортом та спортом вищих досягнень займають спортсмени,займаються в системі дитячих спортивних шкіл, клубів, секцій.
За статистичними даними, в Російській Федерації числозаймаються на різних етапах багаторічної підготовки в спортивних школахнаступне:
-початкової підготовки - 70,6%;
-початковій і поглибленої спеціалізації - 27,1%;
-спортивного вдосконалення - 1,7%;
-вищої спортивної майстерності - 0,45%.
Таким чином, в спорт вищих досягнень переходить лише близько 2%займаються.
З 2 млн. дітей і підлітків, юнаків та дівчат тільки 34,5 тис.стають висококваліфікованими спортсменами.
Таким чином, сучасна система спортивних шкіл та клубівпрацює як на спорт вищих досягнень, так і на загальнодоступний (масовий)спорт.
3. Характеристика системитренувально-змагальної підготовки
спорт змагальний соціальний тренувальний
Основними найбільш важливими компонентами системитренувально-змагальної підготовки, як вже було раніше сказано, є:
1) система відбору і спортивної орієнтації;
2) система змагань;
3) система спортивного тренування;
4) система факторів, що підвищують ефективність тренувальної ізмагальної діяльності:
А система факторів, що підвищують ефективність тренувальної ізмагальної діяльності, включає в себе:
а) підготовка кадрів;
б) науково-методичне та інформаційне забезпечення;
в) медико-біологічне забезпечення;
г) матеріально-технічне забезпечення;
д) фінансування;
е) організаційно-управлінські фактори;
ж) фактори зовнішньо...
