овки в річному і багаторічних циклах тренування.
Етапи та зміст технічної підготовки в багаторічному і річномуциклах тренування
Багаторічний процес технічної підготовки спортсмена можнаподілити на 3 стадії:
1.Стадіюбазової технічної підготовки.
2.Стадіюпоглибленого технічного вдосконалення і досягнення вищогоспортивно-технічної майстерності.
3. Стадію збереження спортивно-технічної майстерності. Кожнастадія включає етапи, що складаються з річних циклів. Наприклад, перша стадіяскладається зазвичай з 4-6 річних циклів, друга - 6-8, третя - 4-6.
На зміст і форми технічної підготовки спортсмена впливаютьрівень його попередньої підготовленості, особливості обраного видуспорту, структура річного циклу й інші фактори. Тому в практиці спортумають місце різні варіанти її побудови.
2. Фізична підготовка
Фізична підготовка спортсмена направлена ​​на зміцнення ізбереження здоров'я, формування статури спортсмена, підвищенняфункціональних можливостей організму, розвиток фізичних здібностей -силових, швидкісних, координаційних, витривалості та гнучкості.
Сучасний спорт пред'являє високі вимоги до фізичноїпідготовленості спортсменів. Це пояснюється наступними чинниками:
1.Зростанняспортивних досягнень завжди вимагає нового рівня розвитку фізичнихздібностей спортсмена. Наприклад, для того щоб штовхнути ядро ​​за 20 м, необхідна не тільки досконала техніка, але і дуже високий рівень розвитку сили і швидкості.Розрахунки показують, що збільшення дальності польоту ядра на 1 м вимагає підвищення потужності толчкового зусилля на 5-7%.
2.Високийрівень фізичної підготовленості - одна з важливих умов для підвищеннятренувальних і змагальних навантажень. За останні 20-25 років показникинавантажень в річному циклі у найсильніших спортсменів світу збільшилися в 3-4 рази.Внаслідок цього різко зросла і кількість спортсменів з хронічнимперенапруженням міокарду. Це захворювання характерне в основному дляспортсменів, що мають недоліки у фізичному розвитку, в діяльності окремихорганів і систем.
Фізична підготовка необхідна спортсменові будь-якого віку,кваліфікації та виду спорту. Однак кожен вид спорту пред'являє своїспецифічні вимоги до фізичної підготовленості спортсменів - рівнюрозвитку окремих якостей, функціональними можливостями і статурі. Томує певні відмінності в змісті і методиці фізичної підготовки втому чи іншому виді спорту, у спортсменів різного віку і кваліфікації.
Види, завдання та засоби фізичної підготовки
Розрізняють загальну фізичну підготовку (ЗФП) і спеціальнуфізичну підготовку (СФП).
ЗФП являє собою процес всебічного розвитку фізичнихздібностей, не специфічних для обраного виду спорту, але так чи інакшеобумовлюють успіх спортивної діяльності.
Завдання ЗФП:
1.Підвищенняі підтримка загального рівня функціональних можливостей організму.
2.Розвитоквсіх основних фізичних якостей - сили, швидкості, витривалості, спритності ігнучкості.
3.Усуненнянедоліків у фізичному розвитку.
Засобами ЗФП є вправи зі свого та інших видівспорту. Значне місце відводиться також вправам на розвиток спритності ігнучкості. Меншу питому вагу мають вправи на розвиток загальної витривалості.У бігунів на довгі дистанції, навпаки, вправи на розвиток загальноївитривалості відіграють особливу роль. Їм відводиться значне місце в процесіЗФП. Силові вправи виконуються з невеликими обтяженнями, але великимчислом повторень.
СФП спрямована на розвиток фізичних здібностей, що відповідаютьспецифіці обраного виду спорту. При цьому вона орієнтована на максимальноможливу ступінь їх розвитку.
Завдання СФП:
1.Розвитокфізичних здібностей, необхідних для даного виду спорту.
2.Підвищенняфункціональних можливостей органів і систем, що визначають досягнення вобраному виді спорту.
3.Вихованняздібностей проявляти наявний функціональний потенціал у специфічнихумовах змагальної діяльності. Наприклад, у плавців максимальне споживаннякисню (МПК) при стандартній навантаженні в лабораторних умовах складає всередньому 70 мл/кг хв. А при плаванні з змагальної швидкістю - 46мл/кг/хв, тобто всього 65% від МПК.
4.Формуваннястатури спортсменів з урахуванням вимог конкретної спортивної дисципліни.Наприклад, показники статури (ріст, вага, конституція і т.д.) улегкоатлетів, що спеціалізуються на різні дистанції, як правило, відрізняютьсяміж собою. Тому в процесі СФП слід направлено впливати на ті компонентистатури, від яких залежить успіх в обраному виді спорту і які можнацілеспрямовано змінювати за допомогою засобів і методів спортивного тренування.
Основними засобами СФП спортсмена є змагальні таспеціально-підготовчі вправи.
Співвідношення засобів ЗФП і СФП у тренуванні спортсмена залежить відвирішуваних завдань, віку, кваліфікації та індивідуальних особливостейспортсмена, виду спорту, етапів і періодів тренувального процесу і ін
З ростом кваліфікації спортсмена збільшується питома вагазасобів СФП і відповідно зменшується обсяг коштів ОФП.
3. Тактична підготовка
Тактична підготовка спортсмена спрямована на оволодіння спортивноютактикою і досягнення тактичної майстерності в обраному виді спорту. Тактика- Це сукупність форм і способів ведення спортивної боротьби в умовахзмагань.
Розрізняють індивідуальну, групову та командну тактику. Тактикаможе бути також пасивної, активної і комбінованою (змішаною).
Пасивна тактика - це заздалегідь передбачене наданняініціативи противнику для того, щоб у потрібний момент зробити активнідії. Наприклад, фінішний "кидок" за спини в бігу,велосипедному спорті, контратака у боксі, фехтуванні, у футболі і ін
Активна тактика - це нав'язування супернику дій, вигідних длясебе. Наприклад, біг з нерегулярно мінливої вЂ‹вЂ‹швидкістю, так званий рванийбіг, різкі переходи від активного наступального бою в боксі до сповільненого.Часта зміна технічних прийомів і комбінацій у футболі, гандболі; досягненнявисокого результату відразу ж у першій спробі, заїзді, запливі - в стрибках удовжину і у висоту, метаннях, велоспорті, плаванні та ін
Змішана тактика включає в себе активні і пасивні формиведення змагальної боротьби.
Тактика спортсмена в змаганнях визначається, перш за все, тієїзавданням, яке ставлять перед ним. Все розмаїття таких завдань в кінцевомурахунку можна звести до чотирьох:
1.Показатимаксимальний, рекордний результат.
2.Перемогтисуперника незалежно від того, якою буде показаний результат.
3.Вигратизмагання і одночасно показати вищий результат.
4.Показатирезультат, достатній для виходу в наступний тур змагань - чвертьфінал,півфінал і фінал.
Від вирішення якої-небудь однієї з цих задач у змаганні і будезалежати, яку тактику обере спортсмен або команда. Можна виділити 4тактичні форми ведення змагальної боротьби:
1. Тактика рекордів. У циклічних видах спорту найчастіше застосовуєтьсятактика лідирування в ході змагання. Спортсмен бере на себе роль лідеразадовго до фінішу і намагається втримати перевагу до кінця змагань.Зазначена тактика може вивести з рівноваги основних конкурентів, змуситиїх нервувати, змінювати свої тактичні плани.
Виділяють два варіанти тактики лідирування:
- лідирування з рівномірною швидкістю при проходженнідистанції - в бігу, плаванні, веслуванні;
- лідирування зі зміною швидкості, темпу на дистанції. Тактикурекордів з рівномірним темпом успішно демонстрували такі відомі бігуни надовгі дистанції, як П. Болотников, Н. Свиридов (СРСР), Р. Кларк (Австралія).Блискучим прикладом застосування тактики "рваного бігу" є перемогина Олімпійських іграх 1956 р. чудове бігуна В. Куца над такими відомимимайстрами фінішу, як англійці Г. Пірі і К. Чатауей.
Більшість світових рек...
