м включення трифазного асинхронного двигуна в однофазну мережу.При цьому потрібно, щоб допустиме фазна напруга двигуна було одно абоблизько до напруги мережі. Отже: (1) асинхронний двигун, в паспортіякого зазначено Y-220/127,включається в однофазну мережу напругою 220 В зіркою. При такому включенні накожну фазу робочої обмотки доводиться по 110 В, а номінальне фазнунапруга двигуна 127 В. Двигун буде працювати.
(2) Трифазнийасинхронний двигун (Y -220/127) кращевключати в однофазну мережу 220 В де при включенні покращуються механічніхарактеристики двигуна. Реверсування здійснюються зміною напрямкуструму в робочій або пусковий обмотці, т.е перемиканням початку і кінця фази.
(3) Трифазнийасинхронний двигун (Y - 380/220) підключаєтьсяв однофазну мережу 220 В, де фазні обмотки статора з'єднуються паралельно іпідключаються в однофазну мережу. При цьому в одну з фаз робочої обмоткивключається послідовно конденсатор, а в іншу - активний опір іконденсатор. Для полегшення зсуву фаз між магнітними потоками робочої ідопоміжної обмоток у часі і просторі, близького до 90 Вє, ємністьконденсатора визначається за формулою
С1 = 1600Iф/Uф;С2 = 2С1,а С2 = 0,58 Uф/Iф
Для нормальної роботитрифазного асинхронного двигуна, включеного в однофазну мережу, необхідноправильно підібрати ємність конденсаторів. При круговому обертанні магнітногополя активна потужність конденсатора повинна бути дорівнює повній потужності двигунаР = СП‰U ВІ. З цієї формули
С = Р Г—
де Р-потужністьдвигуна, кВт; f-частота струму в мережі, Гц; U-напруга мережі, В; С-ємністьконденсатора, мкФ.
Таким чином, ємністьконденсатора прямо пропорційна силі струму і обернено пропорційнанапрузі мережі. З практики встановленінаступні формули визначення ємності конденсаторів для різних схемвключення трифазних асинхронних двигунів в однофазну мережу. Наприклад, для(1):
З
Грубо можна визначитиємність конденсаторів з розрахунку 5-6,5 мкФ на кожні 100 Вт потужності двигуна.Напруга конденсатора повинно бути декілька вище напруги мережі. Дляпідключення до асинхронним двигунам застосовуються конденсатори типів: КБГ-МН,МБГ4, КБГ. Для пуску двигуна під навантаженням необхідно паралельно робітниковіконденсатору підключати пусковий конденсатор. Пусковийконденсатор включається на 2-3 з під час пуску двигуна. Ємність пусковогоконденсатора Сn = (1,5-2) СРВяк пускові конденсаторів застосовуються електролітичні конденсатори типуЕП, спеціально призначені для цієї мети. Пускова обмотка після пускудвигуна може бути відключена. Підключення пусковий обмотки на весь періодроботи двигуна покращує його механічні характеристики. Потужність трифазногодвигуна при однофазному включенні залежить від соsП†. Для двигуна зсоsП† = 0,6 ця потужність дорівнює 90%, а при соsП† = 0,8-50% номінальноїпотужності трифазного двигуна. Частота обертання двигуна при однофазномувключенні не відрізняється від частоти при трифазному включенні.Примітка.Принцип дії трифазних електродвигунів заснований на застосуванніобертового магнітного потоку. В асинхронних двигунах обмотка складається зтрьох котушок, розташованих на нерухомій станині-статорі, усередині якогопоміщений сталевий барабан-ротор; в пазах ротора укладені дроти, з'єднаніміж собою на обох торцях кільцями. Обертовий магнітний потік, перетинаючипроводу обмотки ротора, наводить в них е.р.с., і в проводах виникає струм. Струм,взаємодіючи з обертовим магнітним потоком. З ростом частоти обертанняротора зменшується швидкість, з якою магнітні лінії перетинають провідникиротора; якби ротор досяг тієї ж частоти обертання, що і магнітний потікстатора, то перетину провідників не відбувалося б і струм в роторі став бидорівнює нулю; отже, за наявності гальмівного моменту магнітний потік іротор не можуть обертатися з однаковою частотою (синхронно); частота обертанняротора завжди дещо менше. Тому двигуни такого типу називаютьасинхронними (т.е несинхронно). [3]
Бібліографія
1. ВолинськийБ.А., Зейн Е.Н., Шатерников В.Є. Електротехніка, Москва. Енергоавтоміздат,1987. - 424-426с.
2. КітуновічФ.Г. Електротехніка: Підручник. 4-е видання перероблене і доповнене зілюстраціями. - Мн.: Вища школа, 1999. - 245-250С.
3. ПоповВ.С. Теоретична електротехніка. Підручник для технікумів. - 2-е виданняперероблене. - М., Енергія, 1978. - 456с.
4. Електротехніка/ За редакцією В.Г. Герасимова. М.: Вища школа, 2000
[1] Волинський Б.А.,Зейн Е.Н., Шатерников В.Є. Електротехніка, Москва. Енергоавтоміздат, 1987.-С.424-426
[2] Кітуновіч Ф.Г.Електротехніка: Підручник. 4-е видання перероблене і доповнене зілюстраціями. - Мн.: Вища школа, 1999.-С. 245-250
[3] Попов В.С. Теоретичнаелектротехніка. Підручник для технікумів. - 2-е видання перероблене. - М.,Енергія, 1978.-С. 456
