нВ«ОсобистістьВ» використовується в психології, як в широкому, так і у вузькому сенсі. Впершому випадку під особистістю мається на увазі В«... сукупність психологічнихякостей, які характеризують кожну окрему людину ... У цьому широкомусенсі термін особистість включає в себе такі поняття, як характер, темпераменті здібності, що відповідають трьом її приватним аспектам В». Наведемо щекілька визначень: В«Термін" особистість "охоплює, таким чином, ансамбльпсихічної організації людського індивіда В»; особистість - інтегрованаорганізація всіх пізнавальних, афективних і фізичних характеристикіндивіда, що відрізняють його від інших людей; широко визначення особистості яквоєдино пов'язаної сукупності внутрішніх умов, через які переломлюютьсявсі зовнішні впливи.
Ввузькому сенсі під особистістю розуміють те, що найбільшою мірою визначаєпсихологічну сутність людини або природу людської психіки, трактуемуюпо-різному в різних підходах. Можна вказати лише кілька загальних положень проособистості, які приймаються майже всіма авторами. В«Одне з них полягає в тому,що особистість являє собою якусь неповторну єдність, якусь цілісність.Інше положення полягає у визнанні за особистістю ролі вищої інтегруючоїінстанції В». Погляди на те, що виконує роль цементуючого цю цілісністьпочатку, дуже різняться в різних підходах. Виділимо серед них чотири основнінапрямки.
Впсихологічних підходах, що беруть свій початок в марксистській філософії, французькоїсоціологічної школі і в деяких інших, під особистістю мають на увазісоціальне якість індивіда, В«індивідуальну форму існування та розвиткусоціальних зв'язків і відносин В»;В« визначуване включеністю в суспільнівідносини системна якість індивіда, що формується у спільній діяльностіі спілкуванні В». Хоча зазначені підходи можуть суттєво різнитися між собою, першвсе, трактуванням ролі активності самого суб'єкта суспільних відносин впроцесах формування його особистості, на перший план неминуче виступаєсуспільно-історична детермінація цих процесів. Якщо особистістьрозглядати, насамперед, як продукт включення людини в суспільнівідносини і прилучення його до культурних норм і цінностей, то без відповідізалишається питання про джерела самої культури і суспільного розвитку. Людинане тільки споживає матеріальні і духовні цінності, але і сам робить в нихвклади. Ці вклади тим крупніше і значніше, чим значніше особистістьлюдини і активніше його активній позиції.
Зпозиції прихильників діяльнісного підходу в психології особистість є найбільшповне вираження суб'єктивного полюсу діяльності, вона породжуєтьсядіяльністю і системою стосунків з іншими людьми. Особистість - це особливасоціальне якість індивіда, не зводиться до простої сукупності його минулогодосвіду або індивідуальних особливостей. І минулий досвід, і індивідуальні риси, ігенотип людини являють собою не основу особистості, а її передумови, умовистановлення та розвитку особистості. В«Одні й ті ж особливості людини можутьстояти в різному ставленні до його особи. В одному випадку вони виступають якбайдужі, в іншому - ті ж особливості істотно входять в їїхарактеристику В». Може статися так, що фізично сильна дитина звикневирішувати конфліктні ситуації за допомогою сили і буде розвивати це свою якістьна шкоду іншим, наприклад інтелекту або вмінню розуміти почуття інших людей.Тоді зазначена особливість людини (фізична сила) обов'язково увійде вструктуру його особистості і стане істотною детермінантою того типу відносин,в які входить дана людина з іншими людьми. Але це ж якість можезалишитися простим фоном, не вплинув істотно на хід розвитку особистості.
Список літератури
Дляпідготовки даної роботи були використані матеріали з сайту .bezopasnost.edu66.ru
