Практично у всіх завалах виявляються люди, частина з нихгине відразу, частину одержує поранення. У першу добу після НС при відсутностіпершої допомоги в завалі гине приблизно 40% постраждалих. Після 3-4 днів післяосвіти завалу знаходяться в ньому живі люди починають гинути від спраги,холоду, травм. Після закінчення 7-10 діб в завалі практично не залишається живихлюдей.
Пошуково-рятувальні роботи в умовах завалів починаються зпроведення розвідки, для чого слід:
- встановити зону НС і її характер;
- визначити місця знаходження та стан потерпілих;
- оцінити стан об'єктів в зоні НС (будівель, комунікацій,інженерних систем);
- визначити наявність вогнищ пожежі, радіоактивного, хімічного,бактеріологічного зараження, отруйних та вибухонебезпечних речовин,запобігти їх негативний вплив на людей, ліквідувати аболокалізувати;
- визначити місця прокладання під'їзних шляхів, встановлення техніки,шляхів евакуації постраждалих;
- встановити постійний контроль за станом завалу.
Перед початком ПСР в завалі необхідно:
- відключити електроживлення, газопостачання, водопостачання;
- перевірити стан залишилися конструкцій, що нависаютьелементів, стін;
- оглянути внутрішні приміщення;
- переконатися у відсутності небезпеки, створити безпечні умовироботи;
- визначити шляхи евакуації в разі виникнення небезпеки.
Технологія проведення ПСР в завалі включає наступні основніетапи.
Етап № 1. Вивчення та аналіз обстановки, оцінка ступеня руйнування,встановлення зони руйнування, маркування. Оцінка стійкості будівель іконструкцій. Організація безпечних умов роботи рятувальників.
Етап № 2. Надання оперативної допомоги постраждалим, які наповерхні завалу.
Етап № 3. Ретельний пошук постраждалих з використанням усіхнаявних засобів і методів пошуку.
Етап № 4. Часткове розбирання завалу з використанням важкоїтехніки для надання допомоги постраждалим.
Етап № 5. Загальна розбирання (розчищення) завалу після вилучення всіхпостраждалих.
Важливим елементом організації ПСР в завалі є маркування.Основні знаки маркування представлені нижче.
- будова має доступ і безпечно для проведення ПСР.Пошкодження незначні. Імовірність подальшого руйнування мала;
- будова має значні пошкодження, деякі зонибезпечні, інші вимагають зміцнення або руйнування;
- будова небезпечно для проведення ПСР;
стрілкапоруч з квадратом вказує напрямок до безпечного входу в будівлю.
Пошук постраждалих в завалі здійснюється наступними основнимиспособами: візуально, за свідченнями очевидців, за допомогою пошукових собак, здопомогою спеціальних приладів.
Після проведення розвідки і забезпечення безпечних умов роботирятувальники приступають до розбирання завалу для надання допомоги постраждалим. Впершу чергу ПСР проводяться в тих місцях, де виявлені живі люди. При цьомувикористовуються два основних способи: розбирання завалу зверху вниз; пристрій лазув завалі.
При проведенні ПСР в завалах найчастіше використовуються наступніінструменти, пристосування, машини та механізми.
Гідравлічний інструмент: щелепні розтискаючи, розширювачі,домкрати, гідравлічні циліндри.
Електричний інструмент: ланцюгові і дискові електропили, кутовішліфувальні машини.
шанцевий інструмент: ломи, лопати, кирки, пилки.
Машини та механізми: автокрани різної вантажопідйомності,екскаватори, навантажувачі, бульдозери, вантажні машини.
Для отримання звукової інформації при проведенні ПСР в завалахнеобхідно влаштовувати так званий В«ЧАС ТИШІВ». За командою керівника взоні НС припиняються всі роботи, зупиняється рух транспорту,вимикаються всі працюючі машини і механізми. На завалі залишаються тількирятувальники з приладами пошуку потерпілих, кінологи з собаками, В«слухачамВ».Тривалість В«години тишіВ» становить 15-20 хвилин. Протягом доби В«годинутиші В»може оголошуватися кілька разів.
Розбирання завалу зверху здійснюється для надання допомогипостраждалим, які перебувають у верхній частині завалу і до них євільний доступ. Завал розбирається вручну з використанням ломів, лопат,совків. Для підйому і переміщення великих і важких елементів завалузастосовуються вантажопідіймальні засоби (домкрати, лебідки, крани). При цьомунеобхідно виключити можливість раптового переміщення елементів завалу,які можуть заподіяти додаткові страждання потерпілим. Післязвільнення потерпілих їм надається допомога, і вони транспортуються вбезпечне місце.
Найчастіше потерпілі перебувають у глибині завалу. Для витяганняїх рятувальники проробляють спеціальний вузький прохід (лаз), з урахуванням найкоротшоговідстані до людей, в найбільш легко подоланих ділянках завалу. Чи нерекомендується влаштовувати лаз в безпосередній близькості від великих брил,оскільки вони можуть осісти і утруднити роботу. Лаз проробляють вгоризонтальному, похилому і вертикальному напрямках. Оптимальна ширина лазу- 0,8-0,9 м, висота - 0,9-1,0 м. Роботи по влаштуванню лазу виконують кількагруп (по 3-4 людини) вручну або з використанням інструменту. У їх завданнявходить розбирання завалу, Проробляє лазу, підготовка і установка кріпильних елементів,видалення витягуваних уламків, деблокування потерпілих, їх транспортування.Переміщення рятувальників при влаштуванні лазу здійснюється на четвереньках,поповзом лежачи на спині, на животі, на боці. Якщо пересуванню рятувальниківперешкоджають великі залізобетонні, металеві, дерев'яні, цеглянівироби, то їх необхідно обійти, якщо такої можливості немає, то зруйнувати, вряді випадків у них можна проробити отвір.
Особливу увагу при влаштуванні лазу має приділятися надійному йогокріпленню з метою запобігання обвалення стінок. Для цього використовуєтьсяспеціальний, заздалегідь заготовлений кріпильний матеріал, - стійки, розпірки,дошки, брус, щити, перекладини, підкоси.
При влаштуванні лазу не допускається пересування рятувальників ітехніки по верхній частині завалу.
Після закінчення робіт з улаштування лазу і кріпленню проходурятувальники приступають до визволення людей. В першу чергу визначаєтьсястан потерпілого і ступінь його травмування. Потім звільняютьсяпридавлені або затиснуті частини тіла з одночасним накладенням джгутів ісдавливающих пов'язок, очищаються порожнини рота і носа, руками віддаляються відпотерпілого дрібні уламки, сміття, щебінь. В залежності від фізичногостану потерпілого вибирається спосіб його вилучення і транспортування.
Звільнятипостраждалого з завалу повинні, як мінімум, два рятувальника. Якщо такаможливість є, то його витягують за руки або верхній плечовий пояс. Якщоце зробити неможливо, то рятувальники підводять руки під його плечовий пояс іпоперек і тільки потім обережно звільняють постраждалого. Інодідоцільно використовувати щільну тканину для укладання потерпілого абоносилки.
Якщо потерпілий знаходиться під великими і важкими елементамизавалу, то його звільняють за допомогою розтискаючи, домкратів, вантажопідйомноїтехніки. У тих випадках, коли потерпілий придавлений до землі, його можназвільнити, зробивши підкоп.
Травмами, характерними для людей, що потрапили в завали, єпереломи, забиття, струс мозку. Специфічною травмою вважається тривалездавлювання м'язів і внутрішніх органів - синдром тривалого здавлення.
Цей різновид травм характеризується припиненням кровотоку іобміну речовин в здавленим ділянках тіла, що призводить до інтенсивногоутворенню і накопиченню токсичних продуктів розпаду, руйнуванню тканин,утворенню недоокислених продуктів обміну. При звільненні здавленогоділянки тіла і відновленні кровообігу в організм надходить величезнакількість токсинів. Воно напряму залежить від площі уражених ділянок іча...
