нерухомачастина 7 датчика жорстко закріплена на корпусі реєстратора.
Стрижень6 в крайньому верхньому положенні взаємодіє з кінцевим датчиком 4, якийза допомогою електричних ланцюгів з'єднаний з механізмом 17 підіймання та опусканняреєстратора 3, с краном управління 13 і реле часу 2. Кінцевий датчик 4електропроводами пов'язаний з клапаном управління 13 я з реле часу 2, якез'єднане проводом 1 і механізмом 17.
Діагностичнепристрій забезпечений переносним Двухкнопочний пультом керування 16. Нижнякнопка служить для подачі електричного сигналу до крана управління УЗ длявключення подачі повітря з магістралі 12 по трубопроводу// в задню порожнинуциліндра 10 і переміщення башмака 9 в крайнє переднє положення у напрямкустрілки А. Верхня кнопка на пульті призначена для включення в роботу всьогопристрої.
Стойка15 реєстратора коливань має направляючу (на малюнку не показана) такийконфігурації, яка при підході реєстратора 3 до крайнього верхнього положеннязабезпечує його поворот з робочого положення на 90 В° навколо вертикальної осі,звільняючи тим самим проїзд автомобілю. В робоче положення реєстраторповертається у зворотному порядку. Є спеціальні упори для коліс.
Порядокдіагностування підвіски наступний. Оператор, натискаючи на нижню кнопку пультауправління 16, переміщує черевик 9 в крайнє переднє положення в напрямкустрілки А. Потім автомобіль в'їжджає колесами однієї-осі спочатку на Заходне, апотім на опорну поверхню черевика і в цьому положенні зупиняється. Післяцього оператор натискає на верхню кнопку пульта, включаючи механізм 17 і опускаючиреєстратор 3. Після зіткнення наконечника 18 з крилом автомобіля пружина8 стискається до тих пір, поки стержень 6 не стикнеться з кінцевим датчиком 4.У цей момент датчик 4 подає електричний сигнал, який, проходячи попроводам, минаючи реле часу 2, вимикає механізм 17. Одночасно він включаєклапан управління 13, що подає повітря з магістралі 12 по трубопроводу 14 впередню порожнину пневмоциліндра 10, з'єднуючи задню його порожнину з атмосферою.
Черевик 9при цьому переміщається в крайнє заднє положення (у напрямі,протилежному стрілці А), скидаючи колеса автомобіля і викликаючи тим самимвільні коливання його кузова. Вертикальні переміщення кузова передаються навзаємодіючі між собою частини 5 і 7 датчика реєстратора коливань черезстежить стрижень 6, наконечник 18 якого притискається до кузова пружиною 8.Реле часу 2 через кілька секунд після загасання коливань подає сигналмеханізму 17, реєстратор 3 піднімається вгору і повертається в неробочийположення. Оператору при діагностиці немає необхідності відходити від пультауправління. Для підготовки пристрою до наступного заміром операторові доситьнатиснути на нижню кнопку пульта управління, а після в'їзду коліс автомобіля начеревик натиснути на верхню. Надалі процес діагностування протікаєавтоматично.
1.2Передній міст
Основнінесправності передніх мостів: деформація балки, знос шкворневих з'єднань,підшипників, маточин коліс, розробка отворів під шворні в кулаках балки ігнізд під підшипники в маточинах установки передніх коліс, що ускладнюєкерованість, різко підвищує знос шин, призводить до підвищеної витрати паливаі т. д.
Технічнеобслуговування передніх мостів полягає у визначенні зазначених несправностейі проведенні необхідних регулювальних та інших робіт з попередження таусунення виявлених дефектів. При діагностуванні передніх мостіввизначають радіальний і осьовий зазор в шкворневих з'єднаннях, зазор міжкільцем підшипника і його гніздом в маточині, ступінь затягування підшипника маточини,а також кути установки керованих коліс (кути розвалу коліс, поперечного іпоздовжнього нахилу шворня, сходження коліс).
Радіальнийі осьової зазори в шкворневих з'єднаннях перевіряють переміщенням цапфищодо бобишки передньої осі. Для визначення радіального зазору застосовуютьіндикаторний прилад КИ-4892 або пристосування НИИАТ Т-1 (малюнок 4). Домкратом2 вивішують переднє колесо, закріплюють стійку індикатора 1 приладу на балціпереднього моста, а ніжку індикатора розташовують горизонтально і упирають в нижнючастина опорного диска гальма. Потім опускають колесо на підлогу і по відхиленнюстрілки індикатора визначають величину зазору l. Осьовий зазор hзаміряють плоским щупом, що вставляються між верхньою вушком поворотної цапфи ібобишки передньої осі (колеса вивішують). При необхідності величину зазорурегулюють прокладками, зміною втулок, шкворней, поворотом шкворней і т. д.
Зазорміж кільцем підшипника і його гніздом в маточині, а також ступінь затягуванняпідшипника маточини визначають погойдуванням коліс в поперечної площині післяусунення люфту в шкворневом поєднанні. Якщо колесо обертається туго ігальмівні колодки не заїдають або при погойдуванні колеса відчувається зазор,необхідно відрегулювати затягування підшипників маточини. Зазор регулюють,затягуючи гайку підшипника ступиці до початку утрудненого обертання колеса ввивішеному стані, а потім відпускають до суміщення її штифта з отвором узамковій шайбі. При правильному регулюванні колесо повинне легко обертатися відзусилля руки. Осьові переміщення не допускаються.
а)колесо вивішено; б) колесо опущено на підлогу
Малюнок4 - Замір зазору в шкворневом поєднанні
Кутиустановки керованих коліс діагностують і регулюють після усунення люфту вшкворневих з'єднаннях і підшипниках маточин коліс при нормальному тискуповітря в шинах і кріпленні дисків коліс. Діагностують ці кути настаціонарних стендах за допомогою переносних приладів. Стенди бувають механічні,оптичні, оптико-електричні та електричні, а переносні прилади -механічні, рідинні та оптико-електричні.
Ззастосовуються стендів для перевірки кутів установки керованих коліс найбільшупоширення за останні роки набули оптичні (малюнок 5), як найбільшточні. На цих стендах кути розвалу, сходження, поздовжнього нахилу шворня іспіввідношення кутів повороту коліс вимірюються оптичним методом, а кутпоперечного нахилу шворня - за рівнем, змонтованому на дзеркальномуотражателе. Вимірювання кутів установки коліс на оптичному стенді полягає ввизначенні кутів нахилу дзеркального відбивача, встановленого паралельноплощини обертання колеса і реєстрації зміни цих кутів при поворотіколеса на 20 В° (для заміру поздовжнього нахилу шворня і співвідношення кутівповороту коліс). При відсутності розвалу і сходження коліс зображення шкалистійки, спостережуване через вимірювальний мікроскоп, після відображення в дзеркалах,закріплених на колесі і стійці, точно накладається на нерухоме перекрестиеокуляра. Так, якщо колесо має розвал, то шкала зміститься щодонерухомого перекрестия окуляра по вертикалі (вгору або вниз), а за наявностісходження - по горизонталі (вправо або вліво). Величини цих зсувів. Даютьвідповідно кути розвалу і сходження коліс.
а)визначення сходження коліс; б) визначення розвалу коліс; в) визначенняспіввідношення кутів повороту коліс; I - площина обертання колеса;
II - площинудзеркала колеса; III - площинушкали;
1, 2, 3- Дзеркало, окуляр і шкала мікроскопа відповідно.
Малюнок5 - Перевірка кутів установки коліс автомобіля за допомогою оптичного стенда
Уавтомобілів з нерозрізний передньою віссю кути розвалу коліс і нахилу шкворнівне регулюються. У автомобілів з незалежною підвіскою кути розвалу регулюютьповоротом ексцентрикових втулок. Максимальні кути повороту передніх колісрегулюють обмежувальними болтами, які вкручені в поворотні важелі івпираються при залежній підвісці в кулаки переднього моста, а при незалежній -у виступи стійок підвіски.
Сходженняпередніх коліс автомобіля діагностують за допомогою спеціальних лінійок. Призамере сходження лінійку встановлюють попереду коліс так, як показано на малюнку6. Потім автомобіль перекочують вперед до тих пір, поки лінійка не займесиметричне положення за передньою віссю. Переміщення стрілки вкаже на величинусходження коліс. При перевірці сходження коліс автомобіль повинен бутиненагружен, а положенн...
