вання. Тобто, товар, імпортований третьою країною натериторію однієї з країн-учасників МЕРКОСУР, у разі подальшого його продажув іншу державу союзу обкладається митом зборами двічі. Не існуєтакож і розробленого механізму необхідного для того, щоб розподілятидоходи, одержувані від митних зборів.
Насьогоднішній день до складу об'єднання входять наступні країни: Аргентина,Парагвай, Бразилія, Уругвай а також Венесуела. Процедура вступу в союз Венесуелибула розпочата в липні 2006-го року, але і до теперішнього часу згоду навступ цієї держави до числа членів союзу затверджено не всімапарламентами вже існуючих учасників об'єднання. Асоційованими членамиє: Чилі, Колумбія, Болівія, Перу й Еквадор.
Провідну рольсеред адміністративних органів об'єднання відіграють: Рада спільного ринку, Комісіяз торгівлі, Група загального ринку, Спільна парламентська комісія,Адміністративний секретаріат і Соціально-економічний консультативний форум.Рада Спільного ринку є головним органом управління. Він збирається нанайвищому рівні періодично (учасники - глави держав і урядів,міністри закордонних справ) і необхідний для здійснення політичногопланування розвитку інтеграції. Група Спільного ринку є головнимвиконавчим органом. Вона функціонує на постійній основі і має в своєму розпорядженніадміністративним секретаріатом, штаб-квартира якого знаходиться в Монтевідео(Уругвай), крім того має в підпорядкуванні десять технічних комісій, якізаймаються питаннями митного регулювання, торгівлі, технічних норм,макроекономічної політики, валютно-фінансової політики, наземного і морськоготранспорту, сільського господарства, промислової технології та енергетики. Крімцього, за сприяння Центрального банку держави Бразилія існуєПідгрупа, що займається фінансовими угодами. В її обов'язки входить:погодження питань банківського нагляду, уніфікація фондового та банківськогозаконодавства, боротьба проти відмивання нелегальних доходів і так далі. ВОстанніми роками створюються наднаціональні органи: Вищий Арбітражний Суд іПарламент МЕРКОСУР.
Основнимпринципом для діяльності вищ
их органів союзу МЕРКОСУР є досягненняконсенсусу. Ідея щодо створення наднаціональної структури, із серії Європейськогосоюзу в даному випадку не отримала підтримки.
Вісімнадцятогогрудня 2007-го року МЕРКОСУР була укладена угода про вільну торгівлюз Ізраїлем. МЕРКОСУР в статусі регіонального об'єднання підписав низкузовнішньоторговельних преференційних угод і з іншими країнами, наприклад - зІндією, а також і з деякими економічними угрупованнями, прикладамиє: Рада зі співробітництва між арабськими державами Перськоїзатоки і Південноафриканський митний союз. З Європейським Союзом в одна тисячадев'ятсот дев'яносто п'ятому році було підписано угоду з приводувзаємовигідного економічного співробітництва, на даному етапі мають місцепереговори кінцевою метою, яких є створення зони вільної торгівлі.
На порядкудня для організації сьогодні стоять питання, пов'язані з поглибленням інтеграції,поширенням її на загальноекономічну і валютну політику, а також наобласть інвестицій.
У 2008-омуроці Бразилія й Аргентина погодили ухвалення рішення про відмову використовуватиамериканський долар для міждержавних платежів. Цей факт природнопозитивно вплинув на подальше зближення двох держав. Нова схемарозрахунків між країнами припускає використання аргентинських песо ібразильських реалів. Вона вступила в законну силу в кінці 2008-го року. Задумку експертів трапилося яскраво ілюструє наявність бажання у лідерів країнрегіону Латинська Америка до того, щоб убезпечити свої економіки від згубноговпливу фінансової системи Сполучених Штатів Америки.
C 2004-гороку МЕРКОСУР і Співтовариство держав Анд виробляють переговори, метою якихє створення нового міждержавного об'єднання УНАСУР (дослівнопозначає - союз держав Південної Америки), також планується створення єдиногоцентрального банку. Але на даний момент переговори ще не дали очікуваногорезультату.
Проаналізувавшигеополітичні та економічні особливості взаємин між країнамирегіону Латинська Америка, а також практику інших регіональних спільнот можназробити висновок, що процеси світової інтеграції розвиваються в наш час вельминеоднозначно, але в теж час дуже інтенсивно, їм притаманні одночаснопозитивні і негативні тенденції. І не виключено, що незабаромможе з'явитися якісно більш висока ступінь міжнародної, можна навітьсказати міжконтинентальної інтеграції - всесвітній спільний ринок.
Південноафриканськиймитний союз вважається найстарішим у світі митним союзом. Історія йогостворення сходить до 1889 році, перший договір був підписаний в 1910 році. ВНині в союз входять ПАР, Ботсвана, Лесото, Намібія і Свазіленд.Крім загального зовнішнього тарифу і вільного руху товарів всередині союзудіє єдина формула розподілу доходів від збору митних та акцизнихмит. У 2008 році експорт всередині організації склав 19 млрд доларів. Часткасоюзу в світовій торгівлі - приблизно 0,5 відсотка.
У ЮАТС увійшлиафриканські країни, що розрізняються за розмірами і рівню економічного розвитку(ПАР є найбільшою і розвиненою країною континенту, Лесото відноситься донайменш розвиненим державам Африки), галузевій структурі, системам економічногоі торговельно-політичного регулювання. На відміну від ПАР виробнича іекспортна база решти країн Об'єднання залишається вузькою: основними експортнимитоварами Ботсвани і Намібії є алмази і мінерали, Лесото - текстиль, Свазіленду- Цукор. Центром тяжіння інтеграційного угруповання виступає ПАР, наяку орієнтований майже весь торговий потік інших чотирьох країн. Взаємнаторгівля Намібії, Ботсвани, Лесото і Свазіленду розвинена дуже слабо.
ЮАТС маєособливості, що відрізняють його від регіональних угруповань більшості країн, що розвиваютьсякраїн. Держави Митного
союзу (крімБотсвани) входять в Єдиний валютний простір (утворено у 1986 р.). У йогорамках здійснюється вільний рух капіталу, при цьому Лесото, Намібія і Свазілендмають право доступу на валютний і фінансовий ринок ПАР. Всі країни-члени ЮАТСє також учасниками більш широкої регіональної угруповання -Південно-Африканського Співтовариства розвитку (входять ще 9 африканських країн),націленої на поетапне створення зони вільної торгівлі. Чинне з 2004 р.Угода про ЮАТС поставило нові цілі, змінило систему управлінняОб'єднанням, розширило сферу його діяльності. У відповідності зі ст. 2 УгодиОб'єднання покликане:
- полегшититранскордонне переміщення товарів між державами-членами;
- створитиефективні, прозорі і демократичні інститути, які забезпечать справедливерозподіл торгової вигоди;
- заохочуватисправедливу конкуренцію на території митного союзу;
- сприятиекономічному розвитку, диверсифікації, індустріалізації та підвищенню міжнародноїконкурентоспроможності країн-членів;
-сприяти інтеграції у світову економіку на основі розвитку зовнішньоїторгівлі та інвестиційної діяльності;
- забезпечитисправедливий розподіл доходів від митних зборів та інших митнихплатежів, що стягуються країнами-членами;
-сприяти формуванню загальної політики і стратегії.
Угодавнесло ряд нових моментів у функціонування Митного союзу. Найважливішим сталозміна інституційного устрою ЮАТС: були створені перші спільні інститути,покликані демократизувати процес прийняття рішень і керування Союзом. (ЗаУгодами 1910 р. і 1969 діяльністю Об'єднання керувала ПАР, у томучислі встановлювала розмір митних зборів і акцизів, здійснювала розподілнадходжень залежно від частки учасників у зовнішній торгівлі).
Вищиморганом ЮАТС стала Рада міністрів, що складається з міністрів фінансів або торгівлі(Принаймні одного міністра від кожної країни). Рада приймає всі найважливішірішення, включаючи встановлення зовнішнього митного тарифу Об'єднання. Всірішення приймаються на умовах консенсусу; засідання проводяться раз на кварталабо на вимогу однієї з держав-членів.
Економічнеспівтовариство держав Центральної Африки. Договір про створення CEEAC (Commun...
