ть свердловини ззастосуванням обсадної труби, бетонування виробляють під захистом поступововитягуваної труби: бетонування ведуть механічним трамбуванням бетону, що подаєтьсяв свердловину (палі системи Страусса, Беното та ін); палі утворюють пневматичним прессованіембетона (палісистеми Вольфсхольтца, Грюн, Медведєва, Боженкова і Гузєєва); бетонуванняведуть гідравлічним пресуванням бетону (палі системи В«мает - МіхаелісВ» іін.)
IV група - палі, для яких отвори вгрунті утворюють штампами і бетонування ведуть без обсадкі: палі, для яких отворив грунті пробивають конусами-штампами (палі систем В«КомпрессольВ», Пангаева, опорив витрамбованних котлованахі ін); отвори в грунті утворюють віброметодом абовдавленням (палі конусні та ін.)
V група - палі, для яких свердловиниутворюють забиванням в грунт масивної оболонки зі знімним черевиком абоспадним наконечником; бетонування виробляють з поступовим вилученнямоболонки (палі систем В«СимплексВ», В«Або-ЛоренцВ», В«ФранкиВ», частотрамбованние іін.)
VI група - палі, для яких свердловиниутворюють забиванням в грунт металевої оболонки, що залишається в грунті: в грунтзабивають металеву оболонку з сердечником (або без нього), потім сердечниквидаляють і оболонку заповнюють бетоном (палі систем Штерна, Раймонда, Монотюба,Макартура, Вільгель-ми, Луги та ін); забиту в грунт масивну металевуоболонку замінюють більш тонкої, що залишається в грунті з наступнимбетонуванням (сЕаі систем Макартура, вестерн і ін).
4.Набивні палі
4.1 Буронабивніпалі
Характерноюособливістю технології устрою буронабивних паль є попереднєбуріння свердловин до заданої відмітки і подальше формування стовбура палі.
ВЗалежно від грунтових умов буронабивні палі влаштовують одним знаступних трьох способів: без кріплення стінок свердловин (сухий спосіб), ззастосуванням глинистого розчину для запобігання обвалення стінок свердловини, зкріпленням свердловин обсадними трубами.
Сухийспосіб (рис. 1.10) застосуємо в стійких грунтах (просадні і глинистітвердої, напівтвердої і тугопластичної консистенції), які можуть триматистінки свердловини. Технологія пристрою таких паль полягає в наступному. Методамиобертального буріння (шнекова колона або ковшовий бур) в грунті разбуріваемогосвердловину необхідного діаметра і на задану глибину. По досягненні проектноївідмітки в необхідних випадках нижню частину свердловини розширюють за допомогоюспеціальних розширювачів, закріплених на буровій штанзі і входять у комплектбурового верстата.
Принципроботи розширювача наступний: тиск, що передається через штангу, розкриваєшарнірну систему ножів розширювача; при обертанні штанги ножі зрізають грунт,потрапляє в баддю, розташовану під розширювачем. За 4 ... 5 операційсрезиванія і виймання грунту утворюється уширення порожнину діаметром до 1,6 м.Після приймання свердловини у встановленому порядку при необхідності в ніймонтують арматурний Kapкac і бетонують методом вертикально переміщається труби.
ріс.1.10.Технологічна схема пристрою буронабивних паль сухим способом
а - буріння свердловини; б-пристрійуширенной порожнини; в-установка арматурного каркаса; г - установка бетонолітнойтруби з вібробункером; д - заповнення вібробункера бетонною сумішшю; е-Бетонування свердловини методом ТВП; е-утеплення оголовка палі в зимовихумовах; l-шнекова бурильна установка; 2 '-розширювач; 3-крангрузопод'емностью10 ... 12 т; 4-бетонолітную труба; 5-завантажувальний бункер
Застосовуванів строіельстве бетонолітную труби, як правило, складаються з окремих "секцій і мають стики, що дозволяють швидко і надійно сполучати: труби. У приймальнюворонку бетонну суміш подають безпосередньо з автосмесітеля або за допомогоюспеціального завантажувального бункера. По мірі укладання бетонної суміші бетонолітнуютрубу витягують з свердловини. В свердловині бетонну суміш ущільнюють за допомогоювібраторів, укріплених на приймальній воронці бетонолітной труби. По закінченнібетонування свердловини голову палі формують в спеціальному інвентарному кондукторіі в зимовий врeмя захищають утеплювачем. За цією технологією найчастішевиготовляють буронабивні палі діаметром 400, 500, 600, 1000 і 1200 мм і довжиноюдо 30 м.
Глинистийрозчин для утримання стінок свердловин від обвалення застосовують при пристроїбуронабивних паль (рис. 2.11) в нестійких обводнених грунтах. У цьому випадкусвердловини бурят обертальним способом. Однак при проходці по скельнимвключеннями прошаркам використовують змінні робочі органи ударного типу(Грейфери, долота). У свердловину глинистий розчин надходить по пустотілоїбурової штанзі. За рахунок гідростатичного тиску, що чиниться цимрозчином, щільність якого 1,2 ... 1,3 г/см3, влаштовують палі без обсаднихтруб. Глинистий розчин готують на місці виконання робіт переважно збентонітових глин, і по мірі буріння його нагнітають в свердловину. Піднімаючись посвердловині вздовж її стінок, глиняний розчин потрапляє в зумпф, звідкиповертається насосом в бурову штангу для подальшої циркуляції. Потім всвердловину встановлюють арматурний каркас. Бетонну суміш подають за допомогоювібробункера з бетонолітной трубою, яку опускають у свердловину
Рис. 1.11.Технологічна схема пристрою буронабивних паль під глинистим розчином
а - буріння свердловини; б-пристрійуширенной порожнини; в-установка арматурного каркаса; г-установка бетонолітнойтруби з вібробункером і лійкою; д-бетонування свердловини методом ТВП; ('-Утеплення оголовка палі в зимових умовах; J-буровий верстат, 2-Гліносмесітель; 3-насос; 4-розширювач; 5-бетонолітную труба звібробункером
Вібріруемаябетонна суміш, надходячи в свердловину, витісняє глинистий розчин. За міроюзаповнення свердловини бетонною сумішшю бетоновод витягують.
Пристрійбуронабивних паль з кріпленням стінок свердловин обсадними трубами (рис. 1.12)можливо в будь-яких геологічних і гідрогеологічних умовах. Обсадні труби можназалишати в грунті або витягати з свердловин в процесі виготовлення паль(Інвентарні труби). Секції обсадних труб, як правило, з'єднують стикамиспеціальної конструкції або за допомогою зварювання. Занурюють обсадні труби впроцесі буріння свердловини гідродомкратами, а також за допомогою забивання труби вгрунт або віброзануренням. Бурять свердловини спеціальними установкамиобертальним або ударним способом.
Післязачистки забою і установки в свердловині арматурного каркасу свердловину бетонуютьметодом вертикально переміщуваної труби (ВПТ). За міру заповненнясвердловини бетонною сумішшю інвентарну обсадних труб витягають. При цьомуспеціальна система домкратів, змонтованих на установці, повідомляє обсадної трубізворотно-поступальний і полувращательное рух, додатково уплoтняябетонну суміш. Після закінчення бетонування свердловини голову палі формують успеціальному інвентарному кондукторі.
Для пристрою розширень упідставах паль, як правило, застосовують вибуховий спосіб. Для цього впробуреної свердловині встановлюють обсадних труб так, щоб її нижній кінець недоходив до дна свердловини на 1,2 ... 1,5 м, тобто був за межами діїкамуфлетного вибуху. У обсадних труб опускають на дно свердловини заряд вибухівкирозрахункової маси і виводять провідники від детонатора до підривної машині. Трубузаповнюють бетонною сумішшю і виробляють вибух. Енергія вибуху ущільнює грунт істворює сферичну порожнину, яка негайно заповнюється бетонною сумішшю зобсадної труби. Остаточно заповнюють свердловину описаним вище способом. У нашійкраїні буронабивні палі виготовляють діаметром 880 ... 1200 мм, довжиною до 35 м.для влаштування буронабивних паль використовують литу бетонну суміш з осіданнямконуса 16 ... 20 см.
Рис. 1.12.Технологічна схема пристрою буронабивних паль із застосуванням обсадних труб
а-монтаж ротора і забурювання свердловиниз одно...
