виду.
4. Підготовчі та допоміжніроботи при зведенні земляних споруд
Зведення землянихспоруд вимагає виконання підготовчих і допоміжних робіт. Допідготовчих робіт відносяться: підготовка території, геодезичнарозбивка, забезпечення водовідведення та осушення, прокладання доріг.
До допоміжних роботахвідносяться: пристрій тимчасових кріплень котлованів і траншей, забезпеченняводовідливу або зниження рівня грунтових вод, штучне закріплення слабкихгрунтів.
Розбивка землянихспоруд передбачаєвстановлення і закріплення їх положення на місцевості. Виконують розбивку поразбівочним кресленнями, прив'язаним до сітки координат даної площадки. Методирозбивки залежать в основному від виду споруди та способу провадження робіт.Розрізняють розмічувальні роботи для окремих котлованів, земляних спорудлінійного типу (дороги, канали, греблі і т. п.), споруд з розвиненими поусіх напрямках в плані контурах і т. п.
Розбивку котлованівпочинають з виносу та закріплення на місцевості створними знаками основнихрозбивочних осей, за які в більшості випадків приймають головні осібудівлі: I-I і II-II (рис.2, а). Потім навколо майбутнього котловану на відстані2 ... 3 м від його бровки паралельно основним розбивочних осях встановлюютьобноску, що складається із забитих у грунт металевих стійок або вкопанихдерев'яних стовпів і прикріплених до них дощок на висоті, що забезпечуєвільний прохід людей. Дошка повинна бути товщиною не менше 40 мм, матиобрізну грань, звернену догори, і кріпитися не менше ніж на трьох стійках. Вмісцях пропуску транспорту роблять розриви. На місцевості зі значним ухиломобноску влаштовують уступами. На дошки обноски переносять основні розбивочніосі, а від них розмічають всі інші осі будівлі, закріплюючи їх цвяхами абопропилами і нумеруючи. Після зведення підземної частини будівлі основнірозбивочні осі переносять на його цоколь.
Рис. 2. Схеми розбивкикотлованів (а) і траншеї (б): 1 - обноски; 2 - дошка; 3 - стійка
Для лінійно-протяжнихспоруд влаштовують тільки поперечні обноски, що розташовуються на прямихділянках через 50 м, а на закруглених - через 20 м. обноски влаштовують такожна всіх пікетах і точках перелому профілю. Застосовують металеві інвентарніобноски (рис.2, 6).
Висотну розбивку і виносвідміток виконують методом геометричного нівелювання від реперівгеодезичної розбивочної основи, яких повинно бути не менше двох.
Правильність розбиттяперевіряють проложением контрольних полігонометричних теодолітних і нівелірнихходів. Помилка при цьому не повинна перевищувати похибки розбивки.
Тимчасове кріпленнястінок виїмок. Вобмежених умовах і в водонасичених грунтах стінки траншей і котлованівдоводиться робити вертикальними, з установкою тимчасових кріплень. Тимчасовекріплення виконують з дерев'яного або металевого шпунта, дерев'яних щитівз опорними стійками, щитів з розпірними рамами (рис.3).
Рис. 3. Кріплення стінокшпунтом (а), щитами з опорними стійками (б), щитами з розпірними рамами (в)
1-анкерна зв'язок; 2-відтяжка,3 опорна стійка; 4-напрямна; 5-шпунтове огорожу, 6 - щити, 7-стійка распорнойрами, 8-розпірка.
Стінки виїмок завглибшкибільше 8 м часто кріплять, використовуючи метод В«стіна в грунтіВ»,
шпунтових огородженьзастосовують при водонасичених грунтах поблизу існуючих будівель і споруд.Шпунт занурюють до розробки виїмки.
В грунтах природноївологості стінки котлованів і траншей доцільно закріплювати дерев'яними щитамиз опорними стійками. Щитове кріплення влаштовують в процесі розробки виїмкиабо після, в залежності від ступеня рухливості грунту. Найбільш ефективнимиє кріплення з інвентарними розпірними рамами з металевих трубчастихстояків і розпірок. Вони мають порівняно невелику масу, легко збираються ірозбираються. Телескопічна конструкція розпірки дає можливість регулюватиїї довжину, а наявність муфти з гвинтовою нарізкою дозволяє щільно притискати щити достінкам виїмки. Розпірки зі стійками кріплять між собою на різній висоті здопомогою штирів.
5. Визначення обсягів земляних робіт
Обсяги виробництварозробляється грунту визначають у щільному тілі за обсягом грунту при основнихвиробничих процесах і площі поверхні при підготовчих тадопоміжних процесах (планування укосів, пропашка поверхні і т. д.).При проектуванні земляних споруд підрахунок обсягу розробляється грунтузводять до визначення обсягів різних геометричних фігур, обмеженихрівними площинами. Найбільш часто доводиться визначати обсяги котлованів ітраншей.
Визначення обсягукотловану. Дляпідрахунку обсягу котловану, що представляє собою прізматозоід (рис. 4, а), спочаткувизначають його розміри таким чином:
а= А +0,5 * 2; b = В + 0,5 * 2;
а1 =а + 2Нт; b 1 = В +2Нт,
де а і в - розміристорін котловану понизу, м;
а1 і b1 - розміри сторін котловану поверху,м;
А і В - розміри фундаментупонизу, м; 0,5-робочий зазор від краю фундаменту до початку укосу, м;
Н - глибина котловану,обчислена як різниця між середньою арифметичною відміткою верху котлованупо кутах (чорної - якщо котлован на планувальної насипу і червоної - на планувальноївиїмці) і відміткою дна котловану, м;
m - коефіцієнт укосу, нормованийСНиП III-8-76.
Обсяг котлованувизначають як
VK = H [(2a + a1) b + (2a1 + a) bl]/6.
Обсяг зворотної засипки пазухкотловану визначають як різницю обсягів котловану і підземної частиниспоруди (рис. 4, б).
Рис. 4. Схема длявизначення обсягів котловану (а) і зворотної засипки (б): 1 - обсяг виїмки; 2 - обсягзворотної засипки
Визначення обсягутраншеї та інших лінійно-протяжних земляних споруд. Його визначають з урахуванням поздовжнього іпоперечного профілів споруди. З цією метою виділяють ділянки між точкамиперелому профілю по дну траншеї і її поверхні.
Для кожного з такихділянок обсяг обчислюють окремо, після чого їх підсумовують. Ділянкарозглядають як трапецеїдальний прізматоід (рис. 5), наближений обсягякого дорівнює:
V = (F1 + F2) L/2 (завищений) або
V = Fср.L (занижений),
де F1, F2-площі поперечного перерізу на початкуі наприкінці розглянутого ділянки, м ВІ;
Fср. - Площапоперечного перерізу на середині розглянутого ділянки, м2;
L - довжина ділянки, м.
Точне значення об'ємувизначають за формулою Мурза:
V = Fcp + [m (Н1 + H2) 2/12] L,
де H1, H2 - глибина на початку і в кінціділянки, м.
Рис. 5 Схема длявизначення обсягу траншеї
Визначення обсягів грунтовихмас при вертикальному плануванні. На території, що забудовується, як правило, виконуютьпланувальні роботи, пов'язані зі зрізанням виступаючих і засипанням западаючихмісць. В залежності від обсягів та виду зрізається грунту, дальності йогопереміщення, рельєфу місцевості визначають спосіб планування. Існуєкілька методів визначення обсягів робіт з вертикального плануваннятериторії. Вибір методу залежить від складності рельєфу і необхідної точностіпідрахунку. Найбільш поширеними є методи чотиригранних ітригранних призм.
Сутність цих методівполягає в тому, що вся ділянка на плані з горизонталями ділять на елементарніфігури, по кожній з яких визначають обсяги робіт, а потім підсумовують їх.
Метод чотириграннихпризм. Передбачає членування площі ділянки на прямокутники або квадрати зісторонами 10 ... 100 м. Чим спокійніше рельєф місцевості, тим більших розмірівприймають сторони прямокутника. Подальший розрахунок буде простіше, якщопрямокутники прийняти однакових розмірів. Для всіх вершин прямокутниківобчислюють чорні (місцеві) відмітки НЧ - шляхом інтерполяції значень сусідніхгор...
