Належить зосередитизусилля на розвитку інфраструктури молодіжної політики, в першу чергу намуніципальному рівні, зміцнювати матеріально-технічну базу органів у справахмолоді та їх установ.
Потрібно більшеефективна і комплексна кадрова політика, підключення кадрових працівників довиконанню розроблених нових проектів, формування відповідних банківданих, навчально-методичний супровід профільних програм.
У зв'язку знедостатністю матеріально-технічних і фінансово-економічних засобів, необхіднопроводити політику поділу за механізмами щодо:
- різних джерел(Бюджети органів у справах молоді; бюджети галузевих відомств, бюджетикомплексних програм, бюджетні фонди, позабюджетні фонди, бюджети різнихрівнів, міжмуніципальний цільові фінансові пули і т.д.),
- принципівфінансування (конкурсний; цільової),
- об'єктів фінансування(Забезпечення програм і заходів; забезпечення функціонування галузевихінститутів державної молодіжної політики; пряме фінансове забезпеченнямолоді (кредити, дотації, гранти і т. д.)).
Критерії ефективностіреалізації програми залежать не тільки від підсумків її реалізації, але і від рішеннявсього комплексу економічних і соціальних проблем молоді. У цьому зв'язкудоцільно поставити питання про більш конкретних показниках ефективностіздійснення програми, які більш точно відіб'ють підсумки роботи органів у справахмолоді.
Соціальні проблемимолоді - коло проблем соціально-демографічної групи, яка переживає періодстановлення соціальної зрілості, входження у світ дорослих, адаптації до нього імайбутнього його оновлення. Межі групи розмиті й рухливі, але зазвичай їхпов'язують з віком 14 - 30 років. Сучасна молодь як соціальна групахарактеризується деякими загальними рисами: вона, як правило, більш освічена,володіє новими професіями, є носієм нового способу життя ісоціального динамізму. Посилення орієнтації на спілкування лише усередині даноївікової категорії призводить до утворення молодіжної субкультури з їїспецифічною системою цінностей праці, споживання, дозвілля. Основнісоціальні проблеми молоді пов'язані з В«життєвим стартомВ» - з отриманнямосвіти, початком трудового життя, формуванням сім'ї, професійнимзростанням і просуванням. У сучасних умовах вони загострилися через прискореннятемпів розвитку, неспівпадання зрілості фізіологічної, яка настаєраніше (акселерація), і соціальної, яка, навпаки, затягується, головнимчином у зв'язку із зростанням тривалості навчання.
У радянськомуобществознании переважала трактування молоді як монолітного цілого. І томубули підстави. У процесі будівництва соціалістичного суспільства буластворена система цінностей, політичних і моральних орієнтирів, ідеалів істереотипів поведінки людей.
Високі швидкості політичних,економічних і соціальних змін в 90-ті роки надали (і надають)суперечливий вплив на стан і розвиток російської молоді. Сьогодніочевидно, що в молодіжному середовищі переважають процеси диференціації. Причомудифференцирующие чинники виявляються більш зримо, ніж інтегруючі. Цепов'язано, насамперед, з тим, що в умовах радикального перетворенняросійського суспільства відбуваються більш глибокі зміни його соціальноїстратифікації, однією з особливостей якої є соціальна поляризація,заснована на майновому розшаруванні.
Молодь не рідкостикається з серйозними проблемами в праці, навчанні, особистому житті. Існуютьпроблеми вибору професії, про що свідчить той факт, що значначисло випускників не працює за обраною професією. Ряд соціальних проблеммолоді пов'язаний з дозвіллям, спілкуванням, в тому числі сексуальними стосунками,утворенням сім'ї. Інший коло проблем пов'язаний у частини молоді з недостатньоюматеріальною забезпеченістю (відсутністю власного житла, легальнихможливостей додаткових заробітків).
Протікають в нашійкраїні процеси перетворень усіх сфер життя суспільства відкривають новіможливості для вирішення соціальних проблем молоді: більш активне висуванняі просування кадрів молоді, розвиток різних форм трудової діяльності,розвиток соціальної інфраструктури, включення молоді в процесдемократизації, зростання числа самодіяльних об'єднань і неформальних груп -все це сприяє підвищенню її активності у вирішенні власних проблем.
Об'єктивні дослідженняпоказують, що молодь країни страждає від лих і негараздів, які стрясаютьРосію. Мова йде про високий рівень безробіття, неповної зайнятості, зростаннімолодіжної злочинності, що збільшується еміграції серед молодих людей, зростаннівживання наркотиків і алкоголю, захворювань на туберкульоз (тут можнаговорити навіть про епідемії), хвороб, що передаються статевим шляхом, включаючиСНІД, про високий рівень смертності серед молоді у віці від 15 до 24 років (взв'язку з різними факторами ризику), а також про відсутність соціальноїінфраструктури для молоді, включаючи житло, можливість здобути освіту,охорона здоров'я. Крім того, не створена інфраструктура, що дозволяє прийнятиучасть в модернізації, в тому числі доступ до Інтернету. Хоча глобалізація таімміграція передбачають високий рівень толерантності в суспільстві, факти свідчатьпро зворотне: молодь проявляє нетерпимість і ксенофобію до представниківінших народів. Згідно з проведеним аналізом, 35% молодих людей (у віці від18 до 35 років) виявляють різко негативне ставлення до етнічнихменшинам, 51% підтримує ідею вигнання певних етнічних груп зросійських регіонів [1].
В цілому, наявні фактидозволяють зробити висновок про те, що в РФ зростає асоціальна, аполітичне,нездорове, часто порушує закон, незадоволене життям покоління молодих людей,яким випала доля будувати майбутню Росію [2].
Поняття "перехід досамоорганізуватися суспільству "дає можливість усвідомити, які уроки мивитягли з розвалу Радянського Союзу, а що упустили. З одного боку, вонодопомагає зрозуміти той факт, що диктат радянського способу життя контрпродуктивен,особливо в сфері формування молодіжної політики. Схоже, що воно такожвідображає щось набагато більше - а саме - розуміння того, що застосуванняцентралізованого підходу за типом "зверху вниз" до соціальних іекономічним процесам в сучасному світі приречена на невдачу. І, навпаки, вумовах глобалізації, з її величезними транскордонними потоками інеоліберальними аргументами, адаптивні форми організації представляютьсянаддержавними і досить гнучкими, демонструючи високий ступіньавтономії і здатність швидко пристосовуватися до мінливої вЂ‹вЂ‹ситуації ісуспільним потребам. З цих причин "самоорганізація громадян,недержавних організацій, бізнесу та їх взаємодія повинні стати основоюсуспільства майбутнього ", як того вимагають новітні політичні директиви. Зіншого боку, в перехідний період існує нагальна потреба вретельній підготовці грунту для створення такого самоорганізуватися суспільства,тобто необхідно "сформувати і закріпити нові норми поведінки іцінності в громадських традиціях "[3].
Позитивним моментом вдемографічної ситуації є прогнозоване зростання кількості молодих людей [4].
Результатисоціологічного дослідження показали, що для молоді в значній міріважливо отримання якісної освіти, підвищення кваліфікації. Впідтвердження даних показників щорічно більше 70% випускниківзагальноосвітніх навчальних закладів республіки продовжують освіту ввищих та середніх навчальних закладах країни і за кордоном. Сьогодні 24567 молодихлюдей є учнями та студентами початкових, середніх і вищихпрофесійних навчальних закладів Російської Федерації, що становить 24% відзагальної кількості молоді республіки (104152 чол.) [5].
Молодь більше, ніжінші категорії населення, відчуває соціальну дискримінацію. Врезультаті молоді люди не бачать для себе перспектив службового іпрофесійного росту в рамках свого підприємства [6].Особливо молоді люди, що працюють на агропромислових підприємствах, службовці,інженерно-технічні працівники, управлінці і т.д. У різних галузяхпрацює лише 32 тис. молоді від 16 до 30 років.
При формуванні тареалізації регіональної державної молодіжної політики необхіднорозрізня...
