джених в 32 промислово розвинених країнахв 1960-2003 роках,%
Якщо ж об'єднати в однугрупу треті і подальші народження, то виявляється, що їхній внесок може бути іне настільки вже малим, перевищуючи одну п'яту і навіть чверть всіх народжень (рис. 4). Алев Росії внесок цієї об'єднаної групи невеликий, він становить 11%, тобто приблизностільки, скільки в США дають четверті і подальші народження
Зростаннячисла нерегістріруемих шлюбів і, відповідно, позашлюбних народжень - тенденція,яка асоціюється з так званим В«другим демографічним переходомВ». Часткововона відображає відсутність фактичних шлюбів, частково - лише відмова від їх реєстрації.Не можна стверджувати, що ця тенденція, так само як і її демографічні і соціальнінаслідки добре вивчені і до кінця зрозумілі. Але те, що її не можна вважати особливістюРосії або взагалі будь-яких окремих країн, не викликає сумніву, вона має універсальнийхарактер.
Малюнок4. Частка третіх і наступних народжень в загальному числі народжених в 28 промислово розвиненихкраїнах в 2002 році,%
Навпаки, така риса російської народжуваності, як надмірне використаннядля її регулювання штучного аборту, різко відрізняє Росію від більшостірозвинених країн. Аборт як крайній захід, до якої вдаються жінки, щоб уникнутинебажаного народження, застосовується практично у всіх цих країнах. Поширеністьцього заходу, яка повсюдно вважається небажаною по моральним, релігійнимі медичних міркувань, в різних країнах не однакова. Але навіть з урахуванням цієїнеоднаковості Росія на загальному тлі виглядає білою вороною.
Низькаросійська народжуваність в цьому сенсі нічого не пояснює. У більшості індустріальнихкраїн відбулася В«контрацептивна революціяВ», яка витіснила аборт на узбіччяметодів регулювання дітонародження, і зараз ніякого зв'язку між рівнем народжуваностіі поширеністю абортів вже не існує (рис.5).
Малюнок5. Відсутність зв'язку між рівнем народжуваності і числом абортів. Коефіцієнт сумарноїнароджуваності (на 100 жінок) і число абортів на 100 пологів у 24 країнах, 2001
Хочачисло абортів в останній час знижується і у нас, Росія була і залишається країноюз неприпустимо високою інтенсивністю абортів. У 2003 році на 100 пологів припадало120 абортів. Це - небувало низький для Росії рівень (в 1960-і - 1970-і роки числоабортів тут перевищувало 200, в тому числі в 1964-1970 рр.. було вище 250 на 100 пологів),але, при такому ж, як в Росії, рівні народжуваності, в Італії припадає 24 абортина сто пологів, у Німеччині та Іспанії - 18.
ВЗагалом, маючи на протязі багатьох десятиліть один з найнижчих у світі рівнівнароджуваності, Росія демонструє тим самим найширше поширення практикивнутрісімейного регулювання дітонародження. І весь цей час держава, його системаохорони здоров'я намагалися не помічати цього і не йти назустріч новим потребамлюдей. По суті, вони заблокували В«контрацептивну революціюВ», через якупройшло переважна більшість розвинених країн, прирікаючи щорічно мільйони росіянокна морально ущербний, шкідливий для психічного та фізичного здоров'я шлях штучногоаборту.
Повільнеабо помірне зниження народжуваності може воз діяти і саме по собі, якщо вонопередбачає розширення диференціації показників народжуваності та природного призростання в групах з різними можливостями майбутнього росту і тим самим стимулюєміграцію з регіонів з високою народжуваністю і низькими темпами економічного зростанняв економічно більш процвітаючі регіони. Збільшення демографічних відмінностей міжмістом і селом, фізичною та розумовою, низько-і висококваліфікованим працеюможуть призводити до зростав ту міграції, збільшення частки мігрантів в робочій силі і відповіднопосиленню того впливу міграції, про який говори лось вище.
Швидкезниження народжуваності, що супроводжується меншими її відмінностями на різних територіяхі в різних соціальних групах, може означати меншу міграційну рухливість таменші можливості для підвищення доходу мігрантів, їх участі в нових, прогресивнихвидах виробництва.
До цихпір нами навмисно підкреслювалося позитивне значення для економічного зростаннябільшої чисельності населення і більш високих темпів його приросту, оскільки історичноекономічному зростанню та модернізації тимчасово супроводжував більш високий, ніж коли-небудь,темп зростання чисельності населення. Однак чистий ефект від великого або швидкозростаючогона селища залежить також від припущень щодо обмежують економічнийзростання демографічних впливів.
перше,позитивний вплив демографічних факторів можливе лише за певних соціальнихумовах (наявність демократичних свобод, соціальних інститутів, розвитку освіти),за відсутності яких такі позитивні віз дії можуть і не реалізуватися.По-друге, потрібно враховувати негативний вплив зростання населення на природні ресурси(Посилення демографічного тиску) і обмеженість капіталовкладень на душу населення.Відтік високоосвіченого на селища з якого регіону може також наноситишкоду його соціально-економічному розвитку, високим непродуктивних витратна підготовку кадрів (це наочно проявляється в В«витоку умівВ» з нашої країни закордон).
Значнийекономічне зростання може поєднуватися з низькими мі темпами зростання населення (низькою смертністюі народжуваністю). Одним з видимих ​​доказів є приклад сучасних економічнорозвинених країн, де нульовий або негативний ріст населення супроводжується стабільнимитемпами економічного зростання. Переваги економії від розширення масштабів виробництвакомпенсуються опорою на зовнішні ринки, великим міжнародним поділом праці.Нестача робочих рук може компенсуватися зовнішньою міграцією або стимулюваннямтехнічних нововведень.
Таким чином,тенденції руху населення впливають на економічне зростання принаймні на чотирьохрівнях:
1) безпосередньона розмір і структуру населення як виробника і споживача;
2) на іншіекономічно значущі сторони поведінки людей (трудова поведінка, характер споживання);
3) на технікуі соціальні відносини, включаючи ряд інститутів, що впливають на населення;
4) на відносиниі погляди людей на прогрес економіки і людського суспільства.
2. Підвищення народжуваності: як посилити ефект урядових заходів
Двісті документів і нормативних актів, що визначають новізаходи державної соціальної політики підтримки сімей з дітьми, спрямованої,за задумом законодавця, на стимулювання народжуваності.
Так,нові заходи з підтримки сімей з дітьми в 2007 році зажадали бюджетного фінансуванняу розмірі більш ніж 160 млрд. рублів. Сукупні витрати на цю програму склалиблизько 200 млрд. рублів, що можна порівняти з загальними витратами на реалізацію рештичотирьох національних проектів в області охорони здоров'я, освіти, сільськогогосподарства та житла, розпочатих у 2006 році (206,3 млрд. рублів). Відношення витратна сімейні та материнські посібники до величини ВВП, за нашими розрахунками, склало близько0,7%. Для порівняння, в 2005 році загальні витрати на грошові соціальні допомоги склали1,5% від ВВП. Отже, нові заходи призведуть до значного збільшення всіхсоціальних виплат 2007 року.
Зданої точки зору вжиті заходи - лише перший крок на шляху серйозних модернізаційнихпроцесів, покликаних забезпечити сумісність жіночої зайнятості та народження дітей.Це справедливо і для заходів, спрямованих на розвиток сімейних форм виховання дітей-сиріт.
Покизмодельовані ефекти впливу нових заходів на добробут сімей з дітьми неможуть конкурувати зі сценарієм відмови від дитини і не створюють значимого проривуу вирішенні проблеми суміщення зайнятості і виховання дітей - особливо в умовахсоціокультурних традицій і стандартів життя бурхливо розвиваються великих міст.З іншого боку, підвищення ваги введених посібників в доходах адресних груп одержувачівтаке, що вони стали для сімей значущим ресурсом. Допомога по догляду за дитиноюу віці до півтора років у два рази, в результаті вжитих заходів, перевищило відповідн...
