ають особи в основному активних робочих віків, то міграція єодним з провідних факторів, що визначають кількісні та якісні параметрипропозиції робочої сили.
До основнихміграційним потокам, які впливають на формування регіональнихринків праці, відносяться:
- маятниковатрудова міграція. Як правило, в ній беруть участь жителі приміських територій,входять до агломерації і вчиняють щоденні трудові маятникові міграції;
- міжрегіональнаміграція робочої сили. Залучення працівників здійснюється як з прилеглихсуб'єктів РФ, так і регіонів, віддалених від нього. При цьому перерозподіл потериторії ресурсів праці може здійснюватися у формі як трудової міграції(Без зміни постійного місця проживання), так і безповоротній міграції напостійне місце проживання з метою працевлаштування;
- міграціяробочої сили з-за меж країни (зовнішня міграція). Зовнішні мігранти можутьприбувати на територію вселення як на постійне місце проживання, так і зметою здійснення тимчасової трудової діяльності (іноземна робоча сила).
Перерахованіпотоки мігрантів в тій чи іншій мірі визначають структуру пропозиціїробочої сили в регіоні. Тому цілеспрямоване регулювання масштабів інапрямків міграційних процесів дозволить знижувати напруженість нарегіональних ринках праці шляхом перерозподілу надлишків робочої сили.
Сьогодні абсолютнабільшість експертів-економістів переконані, що запланований на найближчуперспективу економічне зростання, навіть при реальному підвищенні продуктивностіпраці, неможливий без масштабного поповнення трудових ресурсів за рахунокміграції. У багатьох регіонах країни локальні ринки праці вже зараз відчуваютьне тільки відносний, але й абсолютний дефіцит робочої сили. До 2015 рокутрудові ресурси країни скоротяться на 8 млн. чоловік, а до 2025-го - на 18- 19 млн. Максимальне скорочення чисельності населення працездатноговіку відбудеться в 2010-2014 роках, коли середньорічна спад населення цієївікової групи буде перевищувати 1 млн. 300 тис. чоловік. Причому ті когортинаселення, які будуть входити в працездатний вік в першій чверті XXIстоліття, вже народилися, тому компенсувати провал за рахунок намітивсяпідвищення народжуваності вже неможливо. Частково заповнити трудові ресурсиРосії в цей період можна за допомогою заходів, спрямованих на скорочення смертностів працездатних віках, загальне поліпшення здоров'я населення з наступнимрозширенням вікових меж зайнятості. Однак подібні заходи, навіть якщовиявляться порівняно ефективними, не можуть негайно принести відчутнийрезультат. Міграція більш еластична, тобто більш гнучко реагує на зовнішніфактори, і тому здатна дати швидкий і масштабний відповідь на викликинайближчого десятиліття.
В цілому можна сказати,що міграція в Росії розвивається приблизно так само, як у багатьох розвиненихкраїнах світу. В даний час попит Росії на мігрантів в більшій мірізумовлений економічними причинами. У найбільших російських мегаполісах,регіонах з динамічно зростаючою економікою, прикордонних областях, де трудоваміграція бурхливо розвивалася протягом першої половини поточного десятиліття,мігранти вже зайняли певні економічні ніші, які в майбутньому будутьзаглиблюватися і розширюватися. У таких регіонах працю іноземних працівників вжезараз став структуроутворюючих фактором економіки, яка не може ефективнофункціонувати без залучення мігрантів.
На світових ринках працімігранти в основному займають робочі місця, які не користуються попитом у місцевихпрацівників. Це такі види діяльності:
- В«3D jobsВ» -брудна, важка і/або небезпечна робота, що не вимагає кваліфікації, включаючи працюпідвищеної інтенсивності (конвеєр, будівельні роботи, видобуток природногосировини, обробка харчових продуктів і т. д.);
- робота низькою абосередньої кваліфікації в громадській сфері послуг, включаючи сферу дозвілля ірозваг (хімчистка, розвезення піци, прибирання, торгівля і т. д.);
- робота з догляду таобслуговування в приватній сфері (прибирання та домашні роботи в приватнихдомогосподарствах, догляд за дітьми та хворими і т. п.);
- зайнятість втіньовому та кримінальному секторах економіки (в В«лівихВ» незареєстрованихфірмах, у виробництві контрафактної продукції і т. п.).
Мігранти зайняті також всезонних роботах, тобто там, де попит на працю схильний до сильних коливань.Щоб задовольнити його в період сезонного піку, місцевих кадрів часто невистачає. До того ж робота в сільському господарстві, сфері туризму і розвагтакож не користується попитом у місцевого населення.
Однак роль мігрантіввелика і в В«верхньомуВ» сегменті ринку праці, тобто там, де працюютькваліфіковані професіонали: менеджери, вчені, працівникивисокотехнологічних виробництв, IT-фахівці і т.п. Попит на таку працюобумовлений вже не відмовою місцевої працівників від цих видів зайнятості, аабсолютним дефіцитом кваліфікованих кадрів, що забезпечують економічнезростання в розвинених країнах. На зайнятість в цих секторах справляють істотнийвплив тенденції глобалізації. Такі працівники, як правило, не зустрічаютьпротидії з боку міграційних та прикордонних режимів приймаютькраїн.
Таким чином, на світовихринках праці мігранти в основному зосереджені в низових секторах і ареалахелітній зайнятості, залишаючи В«серединуВ» місцевим працівникам. Графічно цюмодель зображують у вигляді своєрідних В«пісочного годинникаВ».
Зараз у нашій країні цямодель представлена ​​в усіченому вигляді: елітна міграція тільки починаєрозвиватися під впливом все яскравіше проявляється В«кадрового голодуВ». Однакнезабаром дефіцит кваліфікованих кадрів проявиться з усією очевидністю і станереальним гальмом економічного розвитку. Тоді й знадобиться механізмзалучення висококваліфікованих кадрів з-за кордону, що є необхідноючастиною міграційної політики всіх приймаючих країн.
Обговорюючи вплив міграціїна ринок праці приймаючої країни, зазвичай звертають увагу на кількаосновних питань, що викликають найбільшу стурбованість:
а) конкурують чимігранти з місцевими працівниками або, навпаки, займають ті робочі місця,які не користуються попитом у місцевого населення;
б) як мігранти впливають нарівень оплати праці в галузях, де вони зайняті, чи сприяють вони демпінгупраці;
в) чим загрожує економіціприймаючої країни залежність від іноземного праці;
г) наскільки великанавантаження на державну систему соціального обслуговування, викликанаміграцією.
Більшість сучаснихтеорій згодні в тому, що міграція вигідна як для приймаючих країн, так ідля країн виїзду. Західні дослідження показують, що міграція практично неробить негативного впливу на рівень безробіття і на рівень оплати праців приймаючих країнах.
Однак в дійсностіреальні наслідки міграції не настільки однозначні, і це породжуєсуперечливе ставлення до неї різних політичних та економічних акторів ігромадськості. У суспільно-політичній дискусії про міграційні проблемипереважає негативний тон. До цих пір в більшості випадків афішуютьсяВ«ВтратиВ», пов'язані з міграцією, які вже отримали офіційну чисельнуоцінку. Виступаючи на засіданні В«Діалогу на високому рівні з питання проміжнародної міграції та розвитку В»Генеральної Асамблеї ООН, що проходивв Нью-Йорку 14-15 вересня 2006 року, директор Федеральної міграційної службиРосії К. О. Ромодановський повідомив: у Росії сьогодні налічується близько десятимільйонів нелегальних мігрантів; економічний збиток, заподіяний нелегальноїміграцією у вигляді несплати податків, становить більше восьми мільярдів доларівв рік. Крім того, щорічно мігранти з країн СНД вивозять з Росії понаддесяти мільярдів доларів, минаючи систему державного контролю. При цьомуобсяг зареєстрованих грошових переказів мігрантів з цих країн в 2005 роціперевищив три мільярди доларів.
Чисельність офіційнопрацюють в Росії трудових мігрантів постійно збільшується. У 2006 році вонаперевищила 1 млн., причому ці люди представляють більш ніж 40 країн світу (див.рис. 1). Як і раніше цей показник відображає лише невелику ...
