при 60-80 - лише відчуття зручності, шум в 90 дБ - цілком прийнятний,100 дБ - відчуття галасливості, 110 дБ - дискомфорт, 120 дБ - відчуття тривоги, 130дБ - болісне відчуття. Найбільший вплив надають високочастотні звукинавіть при однаковій силі (рівні). Шкідливий вплив шуму позначається нанервової та серцево-судинної системах, на роботі органів травлення, підвищуєкров'яний тиск, притупляє увагу і приводить до швидкого стомлення. Прицьому рівень інтенсивності звуку викликає у людини різні відчуття.
Вібраціясупроводжує багато виробничих процесів. Вона викликає захворювання суглобів,може порушити рухові рефлекси людини. Характеризується частотою (в Гц)і амплітудою (в мм).
Вібраціїнеоднаково впливають на людину, при цьому по характеру дії слідрозрізняти місцеву і загальну вібрації. Загальна вібрація викликає струс підлоги,стін, місцева вібрація впливає на обмежену ділянку тіла.
Длязменшення шуму і вібрацій на робочих місцях, дільницях та в цехах необхідноперш за все усунути причини утворення вібрацій в самому їх джерелі. Зцією метою застосовуються різні конструктивні рішення при модернізаціїобладнання та технологічних процесів. Зниження інтенсивності шуму івібрації досягається: за допомогою облицьовування стін, стель звукопоглинаючим ізвукоізолюючим покриттями; виключення або зменшення різкої змінитиску, вихрових рухів в машинах і устаткуванні; застосування пружиннихамортизаторів; відводу В«галасливихВ» цехів за межі приміщень, де працюють люди;точної підгонки всіх деталей і відладки їх роботи, вживання глушників ііндивідуальних засобів захисту і т.д.
Психофізіологічніумови - величина фізичної, динамічної і статичноїнавантажень, робоча поза, темп роботи, напруженість уваги, напруженістьфункцій аналізаторів, монотонність, нервово-емоційна напруга,естетичний (прибирання туалетів, робота з гноєм, екскрементами і т.д.) і фізичнийдискомфорт (використання індивідуальних засобів захисту, змінність).Обмеження і регламентація фізичних зусиль, оптимальне поєднання фізичноїі розумової роботи надають значний вплив на зниження стомлюваностіробітників.
Естетичніумови (колірне оформлення інтер'єрів приміщень іробочих місць, озеленення виробничих і побутових приміщень, прилеглихтериторій, забезпечення спецодягом і ін). Всі ці чинники надаютьвплив на працюючого через створення емоційного виробничогофону. Приємно, легше і продуктивний працюється на робочому місці, оснащеномусучасним обладнанням, в конструкції якого враховані ергономічнівимоги, коли дотриманий естетично виразний зовнішній вигляд устаткування,механізмів, інструменту, приміщень, робочого одягу. [4]
Виробничийінтер'єр є естетично оформленим архітектурно-художнєвнутрішнім простором промислових будівель. Створення виробничогоінтер'єру вимагає:
•чіткої композиції внутрішнього простору і раціонального планування робочихмісць;
•систематизованого розміщення основного технологічного обладнання тадоцільної прокладки внутрішніх проходів, проїздів, санітарно-технічних ітехнологічних комунікацій.
•оптимальної системи освітлення і В«колірного кліматуВ», тобто фарбування поверхоньі предметів в приміщенні;
•загального впорядкування приміщення (зон відпочинку, візуальної інформації і т.д.).
Пристворенні виробничого інтер'єру слід враховувати: призначення будівлі, йогооб'єм і площа; особливості технологічного процесу; режим праці та відпочинку;характер обладнання; психологічна і естетична дія різнихпоєднань композицій і кольорів на людину; кліматичні особливості і т.д.
Колірнеоформлення грає важливу роль в створенні сприятливої вЂ‹вЂ‹виробничоїобстановки. Умовно воно виконує дві функції, будучи засобом інформації ізасобом психологічного комфорту.
ВЯк засіб інформації колір використовується для орієнтації працюючих увиробничому середовищі і при експлуатації устаткуванні. Орієнтація ввиробничому середовищі припускає вживання кольору для позначення маршрутівруху, маркіровки комунікацій і забезпечення безпеки працюючих. ВВідповідно до призначення кольорів (червоний - забороняючий, жовтий - застережливий,зелений - розпорядчий, синій - вказуючий) встановлюються івідповідні знаки.
Орієнтаціїробітника при експлуатації устаткування сприяє правильне забарвленняелементів останнього залежно від ролі в трудовому процесі. При цьомудоцільно використовувати не більше трьох кольорів: один - для органів управління(Жовтий, приглушений оранжевий); інший - для частин, що створюють фоноброблюваної деталі (сталь і чавун - кремовий, бронза і мідь сіро-блакитний іт.д.) і третій - для решти офарблюються поверхонь (корпуси устаткування- Салатний і зелено-голубий).
Кольоризабарвлення допоміжного устаткування рекомендується вибирати близькими до кольоруосновного устаткування, а забарвлення оргоснастки повинна бути такою, щоб не відволікатиувагу робітника від основних елементів праці.
Призабарвленні травмонебезпечних засобів рекомендується застосовувати кольори близькі до жовтого іоранжевому. Найбільш небезпечні з погляду травматизму частини транспортнихзасобів слід офарблювати в жовто-оранжевий колір з чорними смугами.
Озелененняпідприємства відноситься до естетичних чинників виробничого середовища. Воносприяє оздоровленню повітря, впливає на тепловий режим, зменшує шум,знижує запиленість, прикрашає і створює затишок, заспокійливо діє на нервовусистему. При озеленення враховуються властивості рослин, кліматичні ігрунтові умови, а також характер виробництва. Асортимент рослин, їхрозташовує у виробничих приміщеннях визначаються на підставірекомендацій санітарних служб, архітекторів і дендрологів.
Розташуваннязелених бар'єрів в інтер'єрах, різноманітний: уздовж віконних отворів, сходів, впоєднанні з меблями. З їх допомогою розмежовують простір, виділяютьпевні зони і т.д. Для озеленення території промислового підприємстварослини підбирають з урахуванням їх гігієнічних властивостей. Так, з метою пониженнятемператури посадки проводять груповим способом без чагарника. Длязменшення шуму застосовують посадки дерев і чагарника з густою і мелколистнойкроною, з великою кількістю гілок.
Вмісцях відпочинку робочих, виконуючих монотонні операції, висаджують квіти зтеплим, збудливим, активним забарвленням.
Соціально-психологічніфактори , характеризують взаємостосунки в трудовомуколективі і створюють у працівників відповідний психологічний настрій.
Налюдину постійно впливають як чинники зовнішнього середовища, так і подразники,створювані самою людиною. Це знаходить віддзеркалення в трьох функціях центральноїнервової системи: рефлекторної; координаційної; інтегральної.
Перерахованіфункції мають відношення до дієздатності і працездатності людини.
Працездатністьхарактеризує трудову діяльність з кількісної сторони і пов'язана зефективністю праці. Вона має свою межу, обмежену кількістю енергії,яка може бути витрачена без збитку організму. Названі функціїобмежують витрату енергії людини, що зовні виражається в стомленні, т.е взанепаді сил унаслідок втрати енергії. Стомлення пов'язано з гальмуванням і в ціломуз координаційною функцією.
Підчас трудової діяльності відбуваються не тільки фізичні, але іпсихологічні зрушення: поліпшення і погіршення стану, сприйняття запам'ятовування,уявлення, уяви і т.д. Всі ці поняття є психічнимикатегоріями, які разом з фізіологічними функціями формують, визначаютьособистість людини, його фізичні і нервово-емоційні здібності іможливості, придатність до виконання тієї чи іншої діяльності. [5]
Фізичніі психологічні функції необхідно враховувати при здійсненні технічних,організаційних, соціальних та інших заходів з удосконалення організаціїпраці. Крім того, необхідно враховувати і емоції людини, які викликаютьсяне тільки власне трудовою діяльністю, але також виробничими іособистими взаєминами, естетичним оформленням навколишнього середовища.
Ослаблення несприятливого впливу психофізичнихфакторів в процесі ро...
