в проявляється і в реальному електоральномуповедінці російських громадян, і - ще більшою мірою - в їх відношенні доучасті в голосуванні. Сьогодні 39% опитаних стверджують, що завжди беруть участьу виборах, 22% - що роблять це часто, 26% - що рідко, і 11% - що ніколи неберуть участь у виборах. Варто відзначити, що молоді респонденти, які охочішеінших визнають вибори необхідними, особливо часто заявляють, що ходять навибори рідко або не ходять ніколи - 31% і 21% відповідно. Питання про участьу виборах в тій же редакції задавався респондентам протягом одного року (зЛистопад 2002 по жовтень 2003 р.) чотири рази. Частка відповіли, щовони завжди приходять до виборчих урн, варіювалася у вузькому В«коридоріВ» 47-53%.Зараз таких респондентів 39%.
Такимчином, реальне скорочення електоральної активності росіян не настількизначно, як можна було б припустити на підставі цих даних. Однаквони, очевидно, свідчать про тенденцію до дискредитації інституту виборів, проте, що скептичне ставлення до них стає все більш В«прийнятимВ» вросійському суспільстві, а електоральний абсентеїзм - все більш легітимноюпрактикою.
Середпроведених опитувань населення співробітниками і аналітиками фонду Суспільнедумка нерідко звучало питання про причини зниження електоральної активності нашихспівгромадян. Відповідаючи на відповідне відкрите питання, вони найчастіше пояснювалиабсентеїзм розчаруванням в інституті виборів, сприйняттям його якмарного, не впливає на життя людей (В«розчарувалисяу виборах - нічого не змінюється В»,В« не бачать сенсу в участі у виборах В») інедовірою до виборів, побоюванням фальсифікацій (В«мабуть,Тобто при підрахунку голосів якісь спотворення В»,В« люди не вірять у чесні вибори,вони відчувають, що їх обманюють В»).
Прицьому частина опитаних вважають, що люди не беруть участь у виборах черезнезадоволеності владою (В«злість на владуВ»; В«люди розчарувалися у владіВ») івиражають так свій протест (В«не довіряють владі, це така форма протесту протибездіяльності та корупції влади В»).
Частоопитувані фондом Громадська думка респонденти пояснюють неучасть увиборах відсутністю гідних кандидатів і довіри до них (В«хтопринципово не згоден вибирати жодного запропонованого кандидата В»;В«Перестали вірити цим базікамВ»). Частина учасників опитуваннязазвичай вважають, що причиною неучасті людей у ​​виборах є відсутністьінтересу до політики, байдужість і лінь (В«безчестя, байдужістьдо політичного життя В»;В« ледачі В») абоВ« виправдовують В»неучасть у голосуванні різними особистими обставинами (В«хворіютьстарики В»;В« займаються своїми особистими справами В»;В« зайняті, знаходяться у від'їзді іт.д. В»). Хтосьвпевнений, що люди не ходять голосувати, оскільки вважають, що від них нічого незалежить, а результат виборів вирішений наперед.
Такимчином, стає очевидно, що проблема політичного абсентеїзму в Росіїстоїть так гостро в основному через відсутність електоральної культури у населення,а також небудь грамотної просвітницької та освітньої роботи середнього. Більш того, можна з упевненістю стверджувати, що політичний абсентеїзммає два напрямки свого розвитку. Перший напрямок - відсутністьелекторального виховання у молоді і, як наслідок, електоральний абсентеїзммолоді, другий напрям - наявність соціально-психологічних факторів,перешкоджають формуванню усвідомленої громадянської політичної позиції укожної конкретної людини.
Немаловажнимчинником є ​​спокійна зовнішньополітична та внутрішньополітичної обстановкав країні. І це цілком природно. Політична тема стає провідною лише вперіоди революційних потрясінь, глибоких соціальних і економічних криз.У благополучніші ж періоди, в силу інертності суспільства, політика займає розумивельми невеликий його частини.
Всоціологічному дослідженні ми розглянули три шляхи подолання політичноїабсентеїзму, які представляються нам найбільш ефективними.
1.Повишеніеелекторальної і політичної культури населення.
2.Учетвпливу соціальних факторів у передвиборчій кампанії.
3. Подоланнясоціальної кризи.
Дляпершого напряму важливий насамперед молодіжний питання. Причому тут можливінайрізноманітніші шляхи: і поглиблене вивчення у школах та інститутах всіхпрофілів (крім політології та суспільствознавства) основ активного виборчогоправа, та проведення тематичних ігор-виборів, ігор-референдумів, і організаціявсередині шкільних і студентських колективів партій і рухів, і реалізаціямоделі держави на ігровому рівні і багато-багато іншого.
Крімтого, передвиборні програми кандидатів повинні містити й певнісоціальні чинники, які створювали б зацікавленість громадян велекторальному процесі.
Третєнапрямок - подолання соціальної кризи - досить популярне не тільки усоціологів, але й у політиків, громадських діячів і т.д. Цей напрямокпов'язано в основному з підвищенням духовного, економічного і політичногопрестижу країни в очах її громадян.
Списоклітератури
1. mirslovarei.com/content_yur/ABSENTEIZM- 9017.html
2. Філософськийсловник. М., 2007.
3. Політологія:Учебник/Под ред. М.А. Василика. М.: Гардаріки, 2005.
4. Сергєєва Є.Я.Політична участь і політична орієнтація російськогонаселення: методологія дослідження та прогнозування. Автореф. дис .... кандид.политич. наук. М., 2005.
5. ДоповідьГолови ЦВК Росії на урочистому зібранні, присвяченому 10-річчюросійської виборчої системи (29 вересня 2003 року, Москва) опубліковано вмережі Інтернет
6.Кертман Г. Інститут виборів іелекторальну поведінку росіян// Огляд Фонду громадська думка від12.01.2006//
7. .fom.ru
8. Базаданих ФОМ//
