ігноруєтьсяісторія ознайомлення індивідуумів з інновацією, виникнення інтересу до неї,бажання її придбати, а також затримка, необхідна для накопичення коштів накупівлю товару або оплату послуги. Народжуваність і інтенсивність смертностіоднакові для користувачів, потенційних користувачів і недоступногосегмента. Усі новонароджені вважаються потенційними користувачами.
Длякожного нововведення слід визначити конкретний вид функції ризику hi (t,ПЂ), що характеризує умовну ймовірність початку використання нововведенняпотенційним користувачем. У цій роботі ми припускаємо, що впливрізних груп при міжособистісному спілкуванні адитивно, тому використовувана намифункція ризику підсумовує не частки користувачів інновації, а їх абсолютнівеличини:
Такаформа функції ризику поширює найбільш популярну в літературі,присвяченій дифузії нововведень, модель Ф. Басса [5] на випадок залежностівпливу користувачів на потенційних користувачів від віку учасниківкомунікації. Отримані рівняння (в дискретної формі) були застосовані нами длямоделювання даних ФОМ І ВЦИОМ про поширення Інтернету в різнихвікових групах, окремо для чоловіків і жінок. Відзначимо, що в роботі [6] доданими ФОМ про поширення Інтернету в вікових групах була застосованалогістична модель Ферхюльста - Перла.
Привирішенні задачі ми припустили, що структура спілкування однорідна і відрізняютьсятільки потенціали розповсюдження Інтернету в різних вікових когортах.Ці потенціали, а також початковий рівень поширення хi (0) і параметриqij, що характеризують вплив міжособистісних комунікацій, були визначені в ходірішення зворотної задачі.
Післяідентифікації параметрів моделі у нас з'являється можливість побудовипрогнозів показників поширення Інтернету в Росії.
Cценарій1
Першийз опублікованих нами прогнозів (див. малюнок 1) враховував інтернетизацію шкіл,але припускав збереження поточної вартості доступу до Інтернету для приватнихосіб. Для спрощення розрахунків передбачалося, що з осені 2007
р. всі підлітки у віці від 12 до 18 років почали використовувати Інтернет і більш того -позитивно впливати на дорослих, спонукаючи їх підключитися до Мережі. Цеприпущення виявилося занадто сміливим. За даними опитувань, проведених ФОМвлітку 2008 року, лише 75, 5% підлітків у віці від 14 до 17 років використовуютьІнтернет хоча б раз на півроку - вдома чи в школі. У Москві цей показникзростає до 97, 4% і убуває з розмірами населеного пункту, знижуючись до 59,9% у селах. Близько третини (32%) учнів старше 12 років заявили, що не маютьможливості користуватися Інтернетом в навчальному закладі, і лише 30% повідомили,що можуть вийти в Інтернет не тільки на спеціальних заняттях, але і понеобхідності [3].
ТимПроте проникнення Інтернету серед підлітків вже істотно перевершуєрівень 30%, що характеризує проникнення Мережі серед дорослих, томусказане не відбилося істотно на наших розрахунках, тим більше що, дожаль, самі підлітки порівняно нечисленні (так що зростання їх числає предметом іншої національної програми).
Малюнок1. Моделі розповсюдження Інтернету в різних вікових групах з урахуваннямінтернетизації шкіл. Дані опитувань ФОМ і ВЦИОМ
Притакому сценарії рівень поширення Інтернету у віковій категорії 18-24року досягне 100% вже в 2014 р. Проте на середній рівень поширенняІнтернету серед дорослої частини населення це майже не впливає. Таким чином,шкільний Інтернет - необхідна, але не достатня умова руху країни доінформаційного суспільства.
Cценарій2
Безсумнівно,зростання добробуту в останнє десятиліття зробив Інтернет доступнішим дляросіян. Однак сподіватися на те, що в найближчі роки темпи цього зростаннязбережуться, більш не доводиться. При постійному або снижающемся рівнідобробуту істотно підвищити рівень проникнення Інтернету в Росіїмогли б відносне зниження цін на доступ в Інтернет або істотне зростаннякорисності Інтернету для жителів російських регіонів.
Якпоказує історія розвитку технологій, в деяких випадках при зниженнішвидкості поширення послуг оператори шукають шляхи їх здешевлення для кінцевихспоживачів, щоб збільшити потенціал ринку і зберегти темп приросту числакористувачів. Наприклад, у 1999 р, коли мобільним зв'язком в Росії користувалисяв основному забезпечені верстви населення, великі оператори стільникового зв'язку, відчувшиуповільнення зростання своїх абонентських баз, прийняли рішення про виведення послугимобільного зв'язку на масовий ринок і радикально знизили вартість хвилинирозмови. У результаті зростання числа користувачів відновився, їх частка в 2000 р. досягла 2%, а зараз особистими стільниковими телефонами володіють більше 70% дорослих росіян. Те жсталося з широкосмуговим доступом (ШСД) до Інтернету в мегаполісах в 2005-2006гг.: хвиля зниження цін на ШПД пройшла в Москві, а починаючи з 2007 р. поширилася і на інші міста-мільйонники.
Малюнок2. Моделі розповсюдження Інтернету в різних вікових групах з урахуваннямінтернетизації шкіл і зниження вартості доступу
Призниженні вартості доступу в Інтернет ріст чисельності його користувачів міг бипомітно прискоритися (малюнок 2). За нашими розрахунками, якби починаючи з весни 2008 р. доступ дешевшав на 5% в квартал, то половина дорослих росіян почали б користуватисяІнтернетом вже до кінця 2011 р. При цьому потрібно зниження вартості доступу нетільки в містах-мільйонниках (де проживають тільки 27, але не всі 142000000росіян), а повсюдно. Відзначимо, однак, що апробованих моделей ціновоїеластичності потенціалу ринку для інтернет-індустрії немає, тому отримануоцінку не можна вважати цілком надійною.
Cценарій3
Малюнок3. Моделі розповсюдження Інтернету в різних вікових групах в умовахзаморожування регіонального розвитку
Яксвідчать опубліковані ділової пресою заяви компаній, в 2009 роціповсюдне зниження цін не планується [7]. Крім того, в даний часдеякі великі російські провайдери вже оголосили про заморожування інвестиційв будівництво широкосмугового доступу до Інтернету в регіонах, в тому числі і внайбільших містах-мільйонниках. Ті компанії, які не оголосили про цепрямо, повідомляють про В«перегляд тимчасових рамокВ». У той час як московськіпровайдери висловлюють обережну надію, що жителі столиці не відмовляться відІнтернету, багато аналітиків обгрунтовують згортання будівництво ШПД врегіонах неминучим падінням попиту. У таких умовах найімовірніше сценарійрозвитку Інтернету, зображений на малюнку 3.
Більштого, в умовах рецесії зростає вірогідність повернення до старим сценаріємстагнації російського Інтернету [4], яка неминуча без інтернетизації шкіл.Такий сценарій ще рік тому здавався неможливим, однак зараз представляєтьсяцілком імовірним, оскільки регіональні влади можуть і не знайти мільярдрублів для інвестицій у віддалене майбутнє.
Яксвідчить досвід латиноамериканських країн, близьких до РФ по середньодушовихВВП, згортання інвестицій та відсутність великих конкурентів веде дозаморожуванню вартості доступу. По закінченні рецесії в міру зростаннядоступності кредитів і зм'якшення інвестиційного клімату транснаціональнітелекомунікаційні компанії (Telefonica, TelMex) наважуються інвестувати врозвиток регіональних ринків. Загострення конкуренції в латиноамериканськихкраїнах (як правило, у формі дуополії) в 2003-2004 рр.. призвело до суттєвогозниження вартості доступу, достатньому, щоб залучити на ринок масовогоспоживача.
Малюнок4. Динаміка розповсюдження мобільного зв'язку та Інтернету в чотирьох країнахЛатинської Америки
Намалюнку 4 можна спостерігати, як після закінчення рецесії в 2003-2004 рр.. припливінвестицій і загострення конкуренції призвели не тільки до швидкого зростаннякількості абонентів мобільного зв'язку, але й помітного пожвавлення поширенняІнтернету в трьох найбільш благополучних латиноамериканських країнах (Чилі,Аргентина, Уругвай), хоча зниження цін могло бути недостатнім для жителівнайбільш бідних країн (Сальвадор).
Миукладаємо, що, для того щоб ...
