рмального інтелектуального розвитку.
Крім того, структураінтелектуальної недостатності при деменції має свої характерні особливості,які полягають в нерівномірною недостатності пізнавальних різнихфункцій.
При деменції може спостерігатисяневідповідність між запасом знань і вкрай обмеженими можливостями їхреалізації.
Характерними ознакамидеменції є виражені порушення розумової працездатності, пам'яті,уваги, регуляції поведінки, мотивації. Крім того, характерні особистісні таемоційні розлади: діти часто некритичні, розгальмовані, емоції їхпримітивні.
У ранньому віцідеменція проявляється у вигляді втрати пізно набутих навичок. Наприклад, якщодеменція виникає у дитини трьох років, то, перш за все, втрачається мова,пропадають початкові навички самообслуговування й охайності, потім можуть втрачатисяі раніше набуті навички - ходьба, почуття прихильності до близьких і т. п.
Характерною ознакоюдеменції є поява нецілеспрямованого поведінки, а також загальнарухова розгальмування, афективна збудливість, некритичність, інодіз переважанням підвищеного фону настрою.
Однією з формолігофреноподобного захворювання, що включає в себе риси деменції іолігофренії, є синдром Ретта.
Уперше захворюваннябуло описано близько 20 років тому австрійським психіатром А. Ретта. Вонозустрічається тільки у дівчаток з частотою 1:12500.
Відставання в розвиткупри синдромі Ретта стає очевидним у віці 12-18 місяців, колидівчинка, до тих пір нормально розвивалася, починає втрачати ледьсформувалися мовні, локомоторно-статичні і предметно-маніпулятивнінавички.
Характерною ознакоюданого захворювання є поєднання втрати цілеспрямованих ручних навичокзі стереотипними (одноманітними) рухами рук у вигляді їх потирання,заламування, "миття".
Поряд з монотоннимпотиранням рук у деяких дітей спостерігаються своєрідні рухи рук передгрудьми або підборіддям.
У ранньому віцічітко виявляються
рухові порушення у вигляді недостатності координаціїрухів, труднощів прямостояння і ходьби. Не маючи виражених паралічів і парезів,дівчатка як би не вміють користуватися своїми ногами, не всі діти самостійноходять.
При синдромі Реттаспостерігаються блідість шкірних покривів, постійно холодні руки і ноги, загальнасоматична ослабленість, різко знижений апетит, труднощі жування іковтання; дівчинки довго тримають їжу в роті, але не ковтають її. Багатьох хворихдоводиться годувати, так як самі вони не вміють користуватися ложкою, тим більшевиделкою, хоча руху в руках збережені. Ці специфічні труднощіформування цілеспрямованих ручних дій фахівцями визначаються як "діспраксіярозвитку ".
Для синдрому Реттахарактерне порушення постави, поступовий розвиток сколіозу. Пози і рухихворих дівчаток вкрай одноманітні, моторика незручна. Вони насилуманіпулюють будь-яким предметом, як правило, не грають в ляльки та інші іграшки,не обслуговують себе.
Невропатологи зазвичай відзначаютьу них знижений загальний м'язовий тонус.
Труднощі в оволодінніходьбою і найпростішими предметними діями, порушення координації рухів,низький м'язовий тонус - типові риси не тільки хвороби Ретта, але і дитячогоцеребрального паралічу, тому іноді хворим тривалий час може ставитисяпомилковий діагноз ДЦП.
Характерною ознакоюсиндрому Ретта є стійка недостатність наслідувальної діяльності,що в ще більшій мірі затримує розвиток предметно-практичної діяльностіі мовного спілкування.
Особа хворих маловиразне, "неживе", "нещасна", погляд частонерухомий, вони можуть довго дивитися в одну точку перед собою.
На тлі одноманітної мімікиі загальній загальмованості спостерігаються напади насильницького сміху, інодівиникають по ночах. Часто насильницький сміх є передвісникомнападів імпульсивної поведінки або поєднується з ними. Під час нападівтиха загальмована дівчинка різко змінюється: вона стає некерованою, рвена собі одяг, кусає до крові руки, кидає речі.
Нерідко при синдроміРетта мають місце судомні напади.
Мовленнєвий розвитокхворих дівчаток значно затримано. Стійкість відставання в мовному розвиткуобумовлюється певною мірою украй низькою мовною активністю хворих,вираженими порушеннями звуковимови, які поглиблюються дефектами вбудові зубно-щелепної системи.
Хворі дівчинки зпрацею вступають в мовне спілкування, їх відповіді односкладові. Часом у нихспостерігаються періоди часткового або загального мутизм, тобто відмови від мовногоспілкування. Все це створює враження тяжкості їх мовної патології. І томувикликає великий подив, коли ці дівчатка, перебуваючи в доброму стані, користуютьсяфразової промовою.
Зазвичай при синдромі Реттамає місце виражена інтелектуальна недостатність, яка поєднується знерівномірністю розвитку розумових процесів. Ми протягом багатьох роківспостерігаємо дівчинку з синдромом Ретта, яка навіть в 17 років не оволоділаопераціями аналізу, порівняння й узагальнення явищ і предметів навколишнього світу.Вона не справляється з завданнями на просту класифікацію картинок, не можезнайти зайву з чотирьох картинок, але і в теж час виконує операцію складанняі віднімання багатозначних чисел.
Діти з синдромом Реттазазвичай насилу оволодівають навичками читання і письма.
Для хворих з синдромомРетта характерний вкрай низький психічний тонус, дитина не може зосередитися,його відповіді носять імпульсивний і неадекватний характер. Це створює враженняпро більш низькі, ніж насправді, інтелектуальних можливостях хворих.
Інтелектуальнанедостатність при синдромі Ретта значно обважнює емоційними розладами.Емоційна сфера відрізняється вираженою нерівномірністю і проявахемоційних реакцій: має місце дисонанс між інтуїтивними і усвідомленимиемоційними реакціями. У зв'язку з цим діти можуть чуйно сприйматиставлення до себе оточуючих, настрій близьких, проявляти любов і інтерес докласичній музиці і разом з тим не переживати свого стану.
Важливою особливістюдітей, що страждають синдромом Ретта, є порушення спілкування з оточуючими,що може призводити до постановки помилкового діагнозу раннього дитячого аутизмуабо шизофренії.
Вплив даногосиндрому на тривалість життя не встановлено, але по деяким закордоннимданими, деякі хворі вже вступили в своє четверте десятиліття.
Обстеження хворих ввіці 4-22 років показує поступове погіршення їх фізичному стану тастабілізацію пізнавальних можливостей на відносно низькому рівні в поєднанніз хорошими реакціями на звукові і зорові стимули. У літературі описанийкогнітивний профіль хворих: при відносній схоронності сприйняття стимулівмає місце трудність їх аналізу і реагування.
Висловлюєтьсяприпущення, що при даному захворюванні має місце генетично обумовленадисфункція центральної нервової системи, на тлі якої поступово більшвираженими стають порушення інтелектуальної, мовної і руховоїсфери.
Подальше вивченняданого захворювання буде сприяти перегляду багатьох діагнозів глибокоїрозумової відсталості у дівчаток, коли структура інтелектуального дефектумає олігофреноподобний характер і включає симптомокомплекси, якнедорозвинення, так і розпаду формуються функцій.
розумовийвідсталість психічний дитина
2. Значення гри длявсебічного розвитку особистості дитини
Гра - один з тихвидів дитячої діяльності, якій використовується дорослими в цілях вихованнядошкільників, навчаючи їх різним діям з предметами, способам і засобамспілкування. У грі дитина розвивається як особистість, у нього формується ті сторонипсихіки, від яких надалі будуть залежати успішність його навчальної і трудовоїдіяльності, його відносини з людьми.
Наприклад, в гріформується така якість особистості дитини, як саморегуляція дій зурахуванням завдань кількісної діяльності. Найважливішим досягненням єпридбання почуття колективізму. Воно не тільки характеризує моральнийвигляд дитини, але і перебудовує істотним чином його інтелектуальнусферу, так як в колективній грі відбувається взаємодія різних смислів,розвиток подієвого змісту та досягн...
