шоїпрофесійної діяльності - великомасштабного дизайну в міському середовищі.Щоб не втрачати обличчя, ми постійно працювали і в цьому напрямку. Так з'явилисяконструкції нового покоління висотою 25-30 метрів, граничної для підйомних механізмів, наявних в Москві. Первісток - ялинка на Луб'янці - буларозроблена до зустрічі третього тисячоліття, тобто у 1999 році. Однак проектпролежав незакінченою два роки і був затребуваний тільки в 2002-му. Зарозпорядженням мера, ялинка була виготовлена ​​і встановлена ​​всього за десять діб, щозажадало від архітекторів, конструкторів, будівельників, електромонтажниківнеймовірної напруги сил.
Яквідомо, хороші ідеї не гинуть. Цілком закономірно, що похідною відідеї ялинки стала конструкція для юнацьких олімпійських ігор. Ми розглядаємо їїяк певний підсумок нашої п'ятирічної роботи на терені дизайну святковоїміського середовища. Сьогодні очолюваний мною колектив - конструктор С.Кравченко,дизайнер Т.Ковалева, архітектор Т.Рубцова, арт-директор Е.Паращенко та ін - володієунікальними знаннями та досвідом у цій специфічній галузі. Наші розробкиможуть надати честь будь-якому місту. Тому вручену нам у 2001 році ПреміюМоскви АРДІК прийняв з вдячністю, але без подиву. Ми повністю згодні ззаступником голови Моськомархитектури І.Н.Воскресенскім в тому, що Москвіцілком під силу зайняти унікальну нішу в ряду святкових столиць світу. ЯкщоРіо-де-Жанейро - столиця карнавалів, Париж - столиця мод, Бангкок - столицятрансвеститів, то наше місто цілком міг би стати зимовою столицею Нового року. Алене тільки за рахунок свого географічного положення, а завдяки новій режисурізимових свят, унікальному дизайнерському оформленню, використанню новітніхтехнологій, що впливають на всі органи чуття. До ідеї зимової столиці я бдодав ідею православної столиці третього Риму, як заповідала нам СофіяПалеолог. У подібному трактуванні золотоверхий могла б претендувати на зимовустолицю православного Різдва. Люди стікалися б до Москви, щоб разом зіусім православним світом порадіти золотим куполам, зимових розваг, російськоїзими і російській кухні.
Дляреалізації таких планів потрібен банк абсолютно нових ідей, красиві дизайнерськірішення, мобілі, крижані шоу ... І, звичайно, необхідна серйозна міськапрограма, а також проведення конкурсів, може бути навіть міжнародних, оскількинаших власних ресурсів явно недостатньо. У повітрі Росії роїться безлічпрекрасних ідей, але лише мала дещиця втілюється в життя. Вони беруться як бинізвідки і найчастіше йдуть у нікуди. Це як паровоз з дуже низьким ККД - вугілляспалює багато, а тягне слабо. У сучасному світі все більшу цінністьнабувають саме первинні ідеї. На Заході їх збирають по зернятку, покрупицях. Ми ж не вміємо їх цінувати і не бажаємо шукати, оскільки наївновважаємо, що всі стоять ідеї там, у них, а у нас - тільки головний біль. Покими не навчимося цінувати перспективні ідеї і належним чином їх захищати, так ібудемо ходити по замкненому колу старих. А всі наші грандіозні плани залишатьсятільки на папері.
Список літератури
Дляпідготовки даної роботи були використані матеріали з сайту .archjournal.ru/
